2731 дитина чекає на родину!

Саме стільки сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сьогодні в області. І хоча щороку кількість бажаючих всиновити збільшується, та їх і досі недостатньо. А з нещодавніми змінами до законодавства поменшає, очевидно, ще й іноземців, які братимуть на виховання наших малюків.

— Пріоритет в усиновленні у нас завжди надавався громадянам України. Так, у перший рік перебування дитини на обліку, дані про неї були доступні тільки для українців. Тепер же вступили в дію зміни до закону, що не дозволяють іноземцям всиновлювати українську дитину до її п’ятиріччя. Винятки можуть бути, тільки якщо дитина серйозно хвора або ж коли іноземний громадянин хоче всиновити цілу групу дітей, одна з яких молодше п’яти років, — пояснила Людмила Зеленько, начальник служби у справах дітей облдержадміністрації.

Уже цього року 22 дитини з Чернігівщини знайшли свій новий дім за кордоном, і ще 36 потрапили до українських родин. Звичайно, переважна більшість потенційних усиновлювачів хочуть немовлятко. З віком шанси потрапити в сім’ю значно зменшуються, і після десяти років вони вже мінімальні, пояснюють спеціалісти. Ще складніше тим, у кого є захворювання. Якщо «імпортних» батьків такі проблеми не лякають, то місцеві з проблемами зі здоров’ям зв’язуватися не хочуть.

Але усиновлення — не єдина можливість для дитини отримати справжній дім.
— Останні п’ять років ми працюємо над тим, щоб вивести дітей з інтернатів. Щоб виховати соціалізованих членів суспільства, треба протиставляти інтернатам сімейні форми виховання — опіку, піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї. Більше 70% сиріт в області якраз так і виховуються. У 18 інтернатах залишилося тільки 474 дитини, — каже Людмила Зеленько.
З родинами, які зважилися на серйозний крок, проводиться спеціальне навчання, потенційних вихователів готують до всіх можливих труднощів. Адже дитина — не лялька, яку можна повернути до магазину. Тим більше, що одну зраду з боку дорослих вихованці інтернатів вже пережили.

Уже з початку року батьків 250 малюків в області позбавили батьківських прав. Звичайно, у них ще є шанс задуматися, виправитися і повернути своє чадо. Але допомагати подолати складні життєві обставини, котрі трапляються у кожного другого, по-суті, нікому. І якщо в Європі основне завдання соціальних служб — попрацювати з родиною, навчити її виконувати свої обов’язки і, врешті—решт, залишити дитину вдома, то у нас — ізолювати від «поганих» батьків. Система допомоги у кризових ситуаціях у нас є, але вона непрофесійна і недієва, вважає Людмила Зеленько. Вирішення цієї та багатьох інших проблем в охороні дитинства шукатимуть вже на початку жовтня на нараді у президента, у тому числі й представники Чернігівщини.

Мабуть, не випадково День усиновлення святкують саме 30 вересня — на церковне свято Віри, Надії та Любові. Адже той, хто все таки зважується на цей відповідальний крок, дарує дитині не тільки найцінніше — родину, але й віру в людську доброту, надію на щасливе майбутнє і справжню батьківську любов. І, звичайно ж, отримує достойну відплату тією ж монетою!

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості», 29 вересня 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.