Кермо перебило підшлункову навпіл

24-річний Максим Ревун з села Хмільниця Чернігівського району ще у палаті Чернігівської ЦРЛ. Сидить на ліжку, усміхається, каже, що почуває себе нормально, нічого не болить. Готується до виписки. Тиждень тому хлопця привезли до лікарні з розірваною навпіл підшлунковою залозою.

Трохи не доїхав до роботи

Максим ще не одружений, живе з батьками.
— 16 серпня годині о 10-ій вечора, вже потемки, мене покликали на роботу. Працюю на підприємстві в Хмільниці. З Чернігівського пивкомбинату привезли пивдробину (пивні відходи), її висушують спеціальною установкою і додають курям у комбікорм. Треба було допомогти розгрузити машину. Живу на краю села. Йти до підприємства десь півгодини. Я недавно в одного односельця мопед скоросний купив, «Альфа». Китайський, типу скутер. Спеціально, щоб їздити на роботу, бо пішки якось не дуже. За 900 гривень, а в магазині, мо', п'ять тисяч. Та й дурний, що купив...

— Мопед несправний?
— Справний, чого ж. Тільки той хлопець, що мені його продав, двічі на ньому в аварії побував. І я приїду — теж продам. Краще на велосипеді буду.
Я ним поїздити встиг, може, тижнів зо два, поки оце не сталося. Сів на мопед, погнав на роботу. Не дуже швидко, кілометрів 50. Там асфальт, та не всюди ловкий, де й вибоїни є. А вже темно. От я на ямку й наїхав. Передок мопеда трохи кинуло в сторону, і ні з того ні з сього світ потух. Треба б було зразу заглушить, а я від несподіванки газ на всю вижав. І... Я перелетів через нього, він через мене і полетів убік. А я при цьому добре руль животом зачепив.
Зразу тільки злякався дуже. Болю не відчув, лише удар. Полежав трохи, встав і покотив мопед до роботи. Метрів 20 залишалось.
Поздоровкався з охоронцем, став відходить і «брикнув». Раптом заболіло, в очах потемніло. Потім все, як у тумані, уривками. Хтось бігає наді мною, кричить. Головний інженер, Михайло Стеченко, машину свою легкову пригнав. Погрузили мене туди, на якомусь покривалі, наш лікар прибіг, поїхали. В лікарні виключився повністю.

— Перед тим, як за кермо сісти, не пив?
— У мене організм алкоголь не воспринімає.
У реанімації вісім суток лежав. Зараз уже ходжу. Поки що на строгій дієті, а через півроку, кажуть, усе їсти можна буде. Шрам тільки залишився.

Інвалідом не буде

— Хворий поступив вночі, був ще при тямі і, на перший погляд, ніяких серйозних пошкоджень не мав. Але через травму живота його поклали в реанімацію, під нагляд, — розповідає хірург Чернігівської ЦРЛ Володимир Пінчук.
— Зробили УЗД, рентгеногляд. Обстеження показало рідину в животі, скоріше за все, кров. Болі в животі наростали, були ознаки перитоніту: тахікардія, блідість. Тому його в екстреному порядку поклали на операційний стіл.
Під час операції виявили повний розрив підшлункової залози. Підшлункова — важливий орган, що виділяє ферменти для перетравлення їжі та інсулін. Важкість стану в людей з такими травмами зумовлена тим, що агресивні ферменти, продукти розкладу підшлункової залози, всмоктуються в кров.

Ізольована травма підшлункової залози зустрічається досить рідко (це коли пошкоджена тільки підшлункова, інші органи не зачеплені).
Будь-яке втручання на підшлунковій залозі досить складне і пов'язане з ризиком. Оскільки впритул до неї розміщені життєво важливі судини та органи. їх пошкодження може призвести до тяжких наслідків, смерті. При цьому підшлункова розміщена за межами черевної порожнини, позаду багатьох органів. Хірургічний доступ до неї важкий: заходять у черевну порожнину, відсувають шлунок, потім — у зачеревину.
Від потужного удару керма в живіт підшлункову з силою притисло до хребта, і він розірвав її навпіл.

Підшлункова залоза має таку структуру, що зшити її неможливо. Тому зазвичай при таких операціях частину підшлункової, яка відірвалася, видаляють. Але тут вона розірвалась навпіл, «голова» окремо, «хвіст» окремо. А видалити таку значну частину підшлункової означає заздалегідь приректи молоду людину на інвалідність. У «хвості», який довелося б прибрати, міститься найбільше кл]тин, які утворюють інсулін. Його недостатність у майбутньому призвела б до цукрового діабету. Крім того, залишок підшлункової не справлявся б з травленням, хлопець би худнув, мав постійні розлади травлення, виснаження. Ні зшити, ні видалити. Хірурги Чернігівської райлікарні знайшли таке рішення: розірвані хребтом тканини посередині залози видалили. Відкриту ділянку «голови» підшлункової «заглушили», сформувавши за допомогою медичних ниток куксу. Вона утворюватиме та посилатиме панкреатичний сік в дванадцятипалу кишку, куди він виходив і раніше.
А відкритий кінець «хвоста» вивели в тонкий кишечник, ферменти травлення виходитимуть туди. «Хвіст» підшлункової збереже можливість виробляти інсулін у потрібній кількості. Хлопець житиме повноцінним життям.

Такі операції описані в літературі, але проводяться досить рідко, в області — вперше.
Зараз стан хворого задовільний.
Операція тривала більше чотирьох годин. Проводив її хірург Валерій Василинчук, асистував йому Володимир Пінчук.
— Післяопераційних ускладнень не було, — продовжує лікар. — Якби сік з підшлункової витікав назовні, на стінках живота від його впливу утворювалися б панкреатичні свищі. В даному випадку свищів нема. Хворого готуємо до виписки.


Максим Ревун

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №38 (1324)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.