Крах “безкоштовної” медицини

Проголошена «безкоштовна» медицина вже давно надається за гроші. Потрапляючи до лікаря, пацієнт то тут, то там змушений сплачувати так звані «благодійні» внески. Грошей, які держава виділяє на медицину, не вистачає навіть на забезпечення потрібними медикаментами.

Заробітна плата більшості лікарів така мізерна, що все менше молодь погоджується працювати у цій галузі. Тож висновок однозначний: час змін настав. Тепер головне – усе зробити правильно, аби і пацієнтам добре було, і лікарі не втратили роботи через оптимізацію.

В інформації, що розміщено на сайті управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА щодо особливостей надання платних послуг є такий пункт: «При зверненні пацієнта до виконавця державної програми для отримання вторинної та третинної медичної допомоги без направлень у стані здоров’я, який не вимагає екстреної медичної допомоги, медичні послуги надаються за кошти пацієнтів. Надання платних послуг не має створювати перешкоди для надання безкоштовної медичної допомоги відповідно до бюджетної програми».

За словами головного спеціаліста управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимира Пуліна, 3 серпня на Чернігівщині вже пройшли громадські слухання щодо програми реформ. Проте багато людей, що були на цих слуханнях, вважають те зібрання просто презентацією. І громадські слухання пройшли практично непоміченими.

На жаль, громадськість чомусь поки що не дуже активно її обговорює: може, не знає, які зміни готують нам урядовці, а, може, справа у звичайній байдужості… Не варто закривати очі на такі важливі для суспільства речі, адже те, якою буде медицина, вплине на здоров’я нації. Про основні принципи цієї реформи – з вуст Володимира Пуліна.

– Головне завдання реформи – забезпечити рівний доступ громадян до якісної і кваліфікованої медичної допомоги. Для цього треба чітко розділити три рівні надання медичної допомоги (посилити значення першого), недопускати дублювання функцій на цих рівнях та оптимізувати мережу лікувальних закладів, що дозволить ефективніше використовувати бюджет охорони здоров’я.

– Розкажіть докладніше про надання медичної допомоги.

– Є три рівні надання допомоги. Первинний – це перший контакт людини з галуззю охорони здоров’я (сімейні, дільничні лікарі, фельдшери тощо). Вторинний – це медична допомога, що надається в амбулаторних та стаціонарних умовах у невідкладному або плановому порядку (тобто, коли людина лягає в лікарню). Третинний – надання високоспеціалізованих діагностичних та лікувальних медичних послуг з використанням високотехнологічного обладнання (обласні лікарні, онко-, тубдиспансери тощо).

Так ось, ставка робиться саме на первинний рівень. Треба, щоб більшість проблем здоров’я пацієнта вирішували саме сімейні, дільничні лікарі. Сьогодні ж у нас цей рівень практично не працює: якщо людина хворіє, вона, як правило, звертається не до фельдшера чи сімейного лікаря, а одразу до районної лікарні. Так не має бути. У світі 80 відсотків медичних послуг надають медики саме першої ланки.

– Як зміниться структура закладів охорони здоров’я первинного рівня?

– Потрібно оптимізувати мережу лікарняних закладів: сьогодні існують фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), які фактично не працюють; сільські лікарські амбулаторії, в яких немає жодного лікаря-спеціаліста; дільничні лікарні, що утримують по 10–15 ліжко-місць, але фактично там ніхто не лікується стаціонарно. Усе це відбирає неабиякі кошти з бюджету медицини.

Тому ми пропонуємо реорганізувати ці установи: якщо вони обслуговують понад тисячу осіб, в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, якщо на їх утриманні менше ніж 150 пацієнтів, – взагалі закрити.

Плануємо створити центри первинної медико-санітарної допомоги (центри ПМСД) зі статусом юридичної особи (на базі поліклінік районних лікарень). Ці установи отримуватимуть гроші на медичне обслуговування населення. Якщо пацієнта треба буде лікувати на вторинному чи третинному рівні, – центри ПМСД оплачуватимуть ці послуги зазначеним рівням.

– Які зміни відбудуться на вторинному рівні?

– Нашу область поділять на сім госпітальних округів (об’єд­нуватимуть заклади кількох міст, районів). У кожному окрузі буде одна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, яка надаватиме повний перелік медичних послуг, там буде забезпечено цілодобове чергування всіх спеціалістів. Крім того, працюватимуть лікарні для проведення планового стаціонарного лікування з поліклінічними відділеннями у кожному районі, де будуть лікуватимуть хронічні захворювання тощо. Буде створено також хоспіси – догляд і психологічна допомога людям, що мають невиліковні хвороби.

Крім того, плануємо реорганізувати систему надання швидкої допомоги – створити в області Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. До складу центру входитимуть станції «швидкої» (одна на госпітальний округ) з мережею підстанцій: у місті пацієнт чекатиме авто «швидкої» не більше ніж 10 хвилин, по селах – у межах півгодини.

– Чи вистачить карет «швидкої»?

– Поки що Чернігівщина потребує 84 автомобілі «швидкої допомоги». Обласна рада вже ухвалила програму, за якою впродовж трьох років закуповуватимуть по 28 одиниць.

– Як бути з платними послугами?

– Сьогодні медицина у нас офіційно безкоштовна. Однак коштів на утримання закладів охорони здоров’я не вистачає. Тому Кабінет Міністрів України своєю постановою дозволив лікарням отримувати благодійну допомогу (звідси й плата за аналізи, процедури тощо). Аби вийти з цієї ситуації, потрібно офіційно запровадити обов’язкове медичне страхування. Це досвід усіх розвинених країн.

– Чи зміниться рівень заробітної плати лікарів?

– Так. За словами міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка, поряд з окладом медика буде визначатися надбавка за якість та обсяг роботи (може бути більше ніж оклад). Це дозволить не лише підвищити заробіток працівника первинного рівня, а й зацікавити його в здоров’ї пацієнта. Тобто, що більше здорових пацієнтів, то більше коштів залишається в розпорядженні центрів ПМСД (а це можливість розширення бази лікарні, збільшення доплат лікарів тощо).

– Скільки часу триватиме процес реформування медицини?

– Років п’ять-сім. Усе треба робити поступово. У 2013-му закінчується експеримент у трьох областях та місті Київ, а потім – реформуватимуть решту реґіонів. Поки що реформа на стадії обговорення. Тому людям треба активніше залучатися до цього процесу, усі дані програми реформування є на нашому сайті.

– Що Ви можете сказати про сьогоднішніх пацієнтів?

– У людей дуже поверхневе й недбале ставлення до свого здоров’я: до лікарів звертаються тоді, коли вже буває запізно… Профогляди сьогодні майже ніхто не проходить. Ситуацію може виправити введення страхової медицини: людина буде зацікавлена в проходженні щорічного огляду, адже коли вона його не пройде, – страховку їй не виплатять.

– Як Ви оцінюєте проект реформи охорони здоров’я?

– Позитивно. Уже давно треба було змінювати цю систему. У нас же досі діє неефективна на сьогодні система, а через це – недостатнє фінансування, низька якість і доступність медичних послуг. У Європі охорону здоров’я реформують кожні 10–20 років. Тож нам уже давно час…

Наташа Найдюк, "Деснянська панорама"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.