Вшановано пам’ять захисника селян отамана Галаки (фото)

Третього липня виповнилось 90 років з дня підступного вбивства чекістом Федором Гончаровим отамана Сіверського краю Івана Васильчикова (Галаки). Попри смішні, так би мовити погрози, з боку однієї нацменшини вшанування пам’яті борця з більшовиками та гендлярами відбулось на найвищому рівні.

Ще напередодні нас повідомили про «запобіжні заходи» з боку однієї впливової нацменшини, скеровані на те, щоб вшанування отамана Галаки не було проведено. Розповідали ніби-то «гражданін Украіни», голова Чернігівської єврейської громади Семен Бельман переконливо наполягав на тому, щоб жодних заходів на могилі Івана Васильчикова не було проведено. За два дні до круглої дати представник найбільш дискримінованої в Чернігові (про що він неодноразово заявляв) нацменшини додумався в телефонному режимі попередити «про можливі негативні наслідки» культурно-просвітницькі організації українців і навіть саму церкву.
Але на здивування нащадкам тих, хто в часи боротьби за українську державність, визискували українців і отримали більш, ніж гідний опір, пам'ять отамана, вже четвертий рік поспіль, вшановано на найвищому рівні.

Ще напередодні, в суботу, група бійців «Залізного Легіону» спробувала повторити шлях Галаки, пройшовши болотами та лісами, в яких три роки воювали захисники селянства. Шлях виявився не з простих, адже, за словами хлопців, рух ускладнювали відсутність компасу, карти та складна місцевість. Орієнтувались бійці виключно по сонцю та моху на деревах. Крім того було обрано швидкий темп руху та заплутування слідів, тому в деяких місцях група розбивалась на декілька підгруп. За три години тяжкого переходу без привалів було подолано двадцять кілометрів боліт та лісу. Кінцева зупинка – село Пилипча. Можливо в наш час когось і дивує формулювання «патріот», але в цьому селі до сакрального слова ставляться виключно позитивно. Розвалене, колись велике, а нині вимираюче село, зумисне покинуте на призволяще ще совєцькою владою – так можна змалювати сучасну Пилипчу. Переможці зробили все, щоб покарати селян за підтримку визвольного руху, одначе не врахували одного – пам'ять про отамана живе в серцях не лише старих людей, але й молоді. За словами бійців «Залізного Легіону», їм було люб’язно запропоновано переночувати в хаті. Впродовж наступного дня хлопцям вдалось поспілкуватись з місцевим населенням, яке радо ділилось спогадами про великого земляка. І ці спогади – зовсім не такі, про які пишуть у своїй «газетьонці» нащадки гендлярів. Згодом – вони будуть розміщені в соціальних мережах та опубліковані.

Вже в неділю на прибрану могилу отамана приїхала ще одна група патріотів. Вшанування пам’яті Івана Васильчикова завершилось священною літургією та запальними виступами представників патріотичного табору та місцевого населення. Автор книги спогадів про опір на Чернігівщині Олександр Ясенчук пообіцявся передати місцевим жителям декілька примірників нещодавно презентованого видання «Сіверщина Incognito», в який окремий розділ присвячений отаманові Галаці.

Можеш спати спокійно, наш отамане! Пам'ять про тебе – невмируща. Твоя справа – живе.

Джерело – Сіверський інформаційний портал

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.