Скільки в нас іще скажених тварин і людей?
П'ятниця, 24 червня 2011 12:23 | Переглядів: 3084
Скільки в нас іще скажених тварин і людей?
Другого червня жителя села Петрова Слобода, що за п'ять кілометрів від райцентру Корюківка, покусала скажена рись. До редакції почали телефонувати люди:
а скільки їх, скажених тварин і людей, ще залишилося в області? Можуть напасти — покусати, вдарити лопатою?
Звірі у лісах
— Вирахувати, навіть теоретично, скільки в області хворих на сказ тварин, ми не можемо. У природі основним переносником сказу є червона лисиця. — відповідає
начальник відділу протиепізоотичноі роботи головного управління ветеринарної медицини в області Микола Мазигула.
— Ведеться підрахунок виявлених скажених тварин.
Найбільш неблагополучні щодо випадків сказу з початку 2011 року Сосницький та Бахмацький райони. В Бахмацькому районі було три скажених коти (в селах Перше Травня, Гайворон та в місті Бахмач), у Сосницькому — кінь (село Чорнотичі), кіт (село Бутівка), собака (селище Сосниця) і дві лисиці (села Спаське та Лави). В ряді районів траплялося по одному-два випадки сказу. В основному — коти (15), лисиці (9), собаки (7), єноти (3), козел, кінь, корова, куниця і рись. Усього зареєстровано 38 випадків сказу. Виявлено 27 небпагополучних населених пунктів щодо сказу.
Восьмого січня 2011 року у реанімаційному відділенні Чернігівської міської лікарні №2 від сказу померла
47-річна жителька села Величківка Менського району Наталія Примак.
***
За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції, за п'ять місяців поточного року за антирабічною допомогою звернувся 1201 чоловік. Отримали щеплення 363 особи. Іншим лікування проти сказу не знадобилося, оскільки тварини, що їх покусали, виявилися не скаженими. Просто нерви здали...
***
— У чернігівських лісах живе 146 вовків, 3220 лисиць, 42681 заєць, 1696 єнотів, 1112 борсуків. Повно диких кабанів — 4026. Бігають лосі — 950, косулі — 8617 і навіть олені благородні — 519, — розповідає
головний спеціаліст відділу мисливського господарства обласного управління лісового та мисливського господарства В'ячеслав Курилко.
Вовків рахують по слідах. У січні, лютому.
Лисиць, єнотів, борсуків рахують у травні. Орієнтуються на нори. Якщо лисяча нора заселена, то у травні у ній має бути виводок. У лисиць в одному виводку п'ять дитинчат. Скільки з них може стати скаженими? І мисливці, і ветеринари припускати це не беруться.
Говорячи «скажений», часто мають на увазі і психічно неврівноважену, агресивну, ненормальну людину.
В області минулого року на обліку були 20853 психічно хворих людей. За словами
головного лікаря обласної психоневрологічної лікарні Володимира Ященка, число цих хворих у нас з року в рік зростає. Але точно підрахувати всіх неможливо, адже не всі звертаються по допомогу.
У стаціонарі обласної психоневрологічної лікарні за минулий рік пролікувалися більше восьми тисяч.
Небезпечних для суспільства хворих в області троє. Вони живуть удома, але, за рішенням суду, перебувають під наглядом психіатра — приходять на прийом десь раз на два тижні, але не рідше одного разу в місяць. Цих хворих періодично підліковують, дають підтримуючу дозу препарату.
— У своїй більшості психічно хворі люди не являють собою небезпеки для оточуючих, — запевняє Володимир Іванович. — Але стовідсоткової гарантії ніхто не дасть. З будь-якою людиною може щось трапитись: місяць не в тій фазі, перенервувала... І людина робить неадекватні вчинки. І не обов'язково це буде психічний хворий. Дуже складно відрізнити хвору людину від здорової. Часто судді, слідчі призначають експертизу, щоб визначити, чи людина потребує лікування. Судово-медична експертиза, яка проводиться амбулаторно, є в Чернігові, при обласній психоневрологічній лікарні. Складніші випадки за направленням суду розглядаються стаціонарно, в інституті судової психіатрії в Києві.
Зразу діагноз «психічне захворювання» не виставляється нікому. Спочатку за людиною, що звернулася за допомогою, спостерігають, скликають консиліум лікарів. Буває, її госпіталізує до нас бригада «швидкої допомоги» разом з міліцією.
У нас у лікарні є 18-е відділення, з посиленим наглядом. Ззовні воно охороняється державною службою охорони, а всередині — звичайна лікарня, палати, де лікують хворих. Це відділення контролює прокуратура, перевіряє міжнародна комісія ООН по боротьбі з тортурами.
Особливо небезпечних для суспільства хворих відправляють до Дніпропетровська.
Саме там нині перебуває чернігівський «маніяк з лопатою».
Олена Гобанова, Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №25 (1311)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.