Кого з місцевих авторів читають

Запитала про це у бібліотеці-філії №4 для дорослих та бібліотеці-філії №3 для дітей Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи. Філії розташовані у густонаселеному, так званому спальному районі обласного центру за адресою вул. Одинцова, 7-В.
— На перших місцях — Олена Конечна і Валентина Мастєрова, — кажуть Ніна Таішева та Наталя Шульга, бібліотекарі філії №4. — Школярі часто запитують Дмитра Іванова. Віталія Леуса теж запитують. Олексія Брика читають. Цікавляться краєзнавчою літературою.
— Давайте порахуємо, скільки яких авторів брали читачі, — прошу бібліотекарів.

Ніна Таішева відбирає твори земляків, кладе на стіл.
Зараз книжки не пише тільки лінивий, думаю, дивлячись на чималі стоси. Що не напишеш, ну все можна видати! От тільки хто, крім самого автора, читати буде?..
Рекорд видач на руки у детектива Олени Конечної «За ґратами раю» (2006 рік). Його читали 25 разів. «Сучу дочку» Валентини Мастєрової (2003 рік) брали 16 разів.

Решта книг художньої літератури авторів-земляків нараховує до п'яти видач, незалежно від року видання. Тетяна Крисанова «Графинюшка» (2003 рік) — п'ять видач читачам, Віталій Леус «Час народжувати синів» (1989) — чотири, Віталій Леус «День, осяяний ранковою зорею» (2007) — три видачі, Тетяна Дзюба «Талант як міра ваги» (2008) — одна видача.
Популярна краєзнавча література. «Край непокоренный — Черниговщина. 1941-1945» Герарда Кузнецова(1995) брали 22 рази! Читали добре, обкладинку геть затерли. У «Чернігівських князів» Олександра Добриці — 14 видач. Книга Віталія Леуса «Чернігів. Погляд через століття» — 8 видач.

Переважна кількість творів з'явилася у Чернігові або в Ніжині (там друкуватися дешевше). Зазвичай книга видається один раз, але є винятки. «Чернігівські князі» Добриці, які вперше вийшли тонкою некольоровою брошурою, перевидані подарунковим виданням. З яскравими кольоровими фотознімками, на якісному папері.
— Ця книга у нас у читальному залі, — кажуть бібліотекарі.
Переважно твір виходить за власний кошт чи за спонсорський. У Чернігові державний друк здійснюється за підтримки управління у справах преси та інформації ОДА. На які книжки не шкода державних, тобто наших з вами грошей, вирішує комісія.

Що радимо?

Коли все дістало, хочеться переключити мозок з власних проблем на чужі. Часом книжка для цього підходить найкраще. Але що почитати, крім детективів, любовних романів та класики, яка набила оскомину?
Розумні люди радять: не знаєте, що вибрати, читайте книги лауреатів престижних літературних премій — Нобелівської та Букерівської. Складіть список і потихеньку просувайтеся.

У вашій книжковій крамниці думають, що Нобель — це марка прального порошку? Не страшно. Є Інтернет, а там усі книжки представлено. Завантажуйте і читайте. 2010 року Нобелівська лремія в галузі літератури була присуджена перуанському письменнику Маріо Варґас Льосу (живеу Лондоні). Передусім за його твір з дуже складною назвою «Картографія структур влади й яскраві образи спротиву, повстання й поразки індивіда». До його найвідоміших текстів належать також знаменита книга «Свято козла», яку Юлія Тимошенко публічно порадила почитати Віктору Януковичу. Лауреатом Букерівської премії за підсумками 2010 року став британець Говард Джейкобсон. Його нагородили за сатиричний роман «ПроблемаФінклера» прожиття євреїв і тих, хто хоче ними бути.

Якщо ви не відкрили ще для себе книжок Пауло Коельо, прочитайте «Алхімік», «Вероніка вирішує померти», «П'ята гора», «Воїни світла». В певний момент багато хто сприймає ці книги як прозріння.
Колегам раджу роман «Чорна книга» Орхама Памука. Свого часу він теж отримав за неї Нобелівську премію. Модна Ельфрида Елінек (роман «Піаністка», Нобелівська премія за 2003 рік). Не хочете заморочуватись? Читайте Дарію Донцову.

Хто з наших автор» популярний у дітей?

— Із місцевих авторів найбільше беруть Аллу Сокол та Олену Конечну, — каже Олена РАХНО, бібліотекар філії №3 для дітей Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи.
Дивимося прикнижкові формуляри, рахуємо кількість видач. Книга Алли Сокол і Олени Конечної «Яким не треба бути» видавалася читачам 26 разів. «Повчальні пригоди хлопчика Колі» Олени Конечної (2004 р.) брали 21 раз, «Копійчині мандри» Олени Конечної (2005 Р.) —16.

—- Фактично ці твори прочитала більшість дітей, — пояснює Олена Вікторівна. — Школи проводять у нас тематичні уроки. Використовують книги про етикет саме місцевих авторів.
Бібліотекар приносить книги для дітей-чернігівців Маргарити Бордонос, Олександра Штаня, Лариси Ткач, Тетяни Пакалюк. Видач на руки у них менше п'яти.

Яку останню книжку ви прочитали?

Світлана Кодрик, домогосподарка, м. Остер, Козелецький район:
— «Гріховні мрії» Ніколь Джордан. Прочитала швидко — пару годин вдень, пару увечері. Жіночі романи всі на один мотив. Зустрічаються, прощаються. Любов, романтика. Чи вистачає часу на такі речі в реальному житті? Не дуже. Я — мати чотирьох дітей, двох хлопчиків та двох дівчаток. Але інколи ми закриваємося з чоловіком від усього — влаштовуємо романтичні вечори.

Ніна Дарнопих, сторож, с. Надинівка, Козелецький район:
— Кулінарну книгу. А з більш серйозного — «Обитель пристрасті» Вікторії Холт. Прочитала за один вечір, два тижні тому. Зараз люди більше стали дивитися телевізор. А наша сім'я читає. Ми — члени Харківського книжкового клубу. Замовляємо по чотири книжки раз у три місяці.

Володимир Лисенко, письменник, М.Чернігів:
— Вдруге перечитав Варлама Шаламова. Я купив його книгу у «Книжковому клубі» собі як подарунок на Новий рік. Це тюремна проза — «Колымские рассказы», «БАМлаг». Товста книга, більше 650 сторінок. Коштує 70 гривень. На мою думку, скоро люди перейдуть на аудіокниги. Качатимуть з Інтернету з безкоштовних сайтів на диски або на МПЗ-плеєр. І просто слухатимуть тексти. Бо купувати книги — дорого.

Наталія Скрипник, працівник підприємства «Чернігівські електромережі», читачка бібліотеки-філії №4 для дорослих Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи:
— Прочитала «Уроки любви» Хедепола. Книга мені не сподобалася, далека від нашої дійсності, про американську молодь. А от «Леший и кикимора» російської авторки Віри Копєйко — інша річ! Цікава книжка. На роботі читати у мене можливості нема. Читаю тільки перед сном, щоб відволіктися, відпочити.

Юрій Солодько, головний лікар Ніжинської центральної районної лікарні:
— Читаю щось кожного вечора. Недавно перечитав два твори Віктора Суворова: «Беру слова обратно» та «Тень победы». Книги видані в 2006 - 2008 роках. Суворов — це псевдонім автора. Віктор Різун був кадровим розвідником. У кінці 70-х «перебіг» в Англію, зараз живе в Брістолі. В Радянському Союзі заочно йому винесли смертний вирок.
Сильний аналітик. Автор має свою точку зору на Велику Вітчизняну війну. Він доводить, що Сталін готувався до завоювання Європи, весь потенціал Радянського Союзу працював на озброєння, в 41-ому він сам збирався напасти на Гітлера, але той зненацька напав першим. Радянська армія не була готова до оборонної війни, тому в перші роки потерпіла крах і великі втрати.
Це для розуму, а для душі раджу почитати Бориса Акуніна «Алмазная колесница». Книга професіонально написана, легко читається. Головний герой — Ераст Фандорін. Там є все: дружба, любов, детектив.

Ольга Макуха, Тамара Кравченко, Аліна СІренко, Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №5 (1291)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.