Чого ви ніколи в житті не робили, але хотіли б спробувати? (опитування)

Перший місяць нового року ще триває. Ще не пізно започаткувати проекти, які можуть змінити життя: на краще або на гірше. Втім, не дарма в народі кажуть - хай гірше, аби інше! Отож і запитаннячко цього разу таке:

Чого ви ніколи в житті не робили, але хотіли б спробувати?

Віктор Лабазов, політик, депутат обласної ради, голова Чернігівської обласної організації Народного руху України:
— По тривалому розмірковуванні скажу так: я ще не балотувався на пост президента України. І, очевидно, даремно. Адже за плечима 20-річний досвід боротьби за українську незалежність і все, з цим пов'язане, досвід, отриманий у глибинці, провінції. Деякі київські політики страшенно відірвані від народу. Отож треба спробувати поборотися за президентську посаду під час найближчих виборів. (Розумний читач зрозуміє — у кожному жарті дещиця жарту, а решта...).

Василь Куліда, депутат обласної ради, заступник директора Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (колишній начальник облуправління міліції):
— Багато чого ще не встиг зробити. Не захистив кандидатську з правоохоронної діяльності, бо перейшов з міліцейської в банківську систему. Не виростив онуків, а дуже хочеться. Все це і бажаю зробити.

Олександр Коваленко, калюжинський сільський голова (Срібнянський район):
— Хотів би стати мільярдером. Газифікував би села. Хто газифікацією не займався, не знає, як це важко робити. Ніколи не потрапляв на безлюдний острів, але прагну цього. Хоч на годинку, а краще б на добу, щоб побути вільною людиною, ні від кого не залежати. Всі ми в цьому світі залежимо від когось — влади, грошей, керівництва, підлеглих, сім'ї і т.д. Кажуть, поїхав у санаторій, забув проблеми. То неправда. В санаторії треба ходити на процедури, на тебе звертають увагу жінки, думаєш, як там вдома.

Сергій Побатов, лікар з Прилук, займається мануальною терапією, гірудотерапією (лікування п'явками):
— Я хотів би зробити чудо. Вилікувати хвору людину з деформацією суглобів. Я бачу, що пацієнт безнадійно хворий. Йому за вісімдесят. Родичі наполягають, щоб я працював. Платять мені за роботу, кажуть: «Ми надіємось на Бога». Але у мене враження, що я обманюю — і себе, і пацієнта, і його родичів.

Тетяна Байдала, пенсіонерка, м. Семенівка:
— Хотіла б у телевізор потрапити. У якусь телепередачу. Наприклад, у «Лото-Забаву».
А ще — зробити закордонний паспорт, отримати путівку та з'їздити за кордон. Туди, де море. В Італію чи Іспанію. Нікуди далі Криму не їздила.

Валентина Шкавера, пенсіонерка, с. Матвіївка Сосницького району:
— Попрацювати лікарем. Терапевтом. У дитинстві бігала в лікарню — понюхати запах «медицини». Та не склалося. Не пройшла конкурс у медичне училище в Чернігові.
Пропрацювала продавцем і начальником пошти. Моя онучка Аліна вчиться у медичному. Дивлюся на неї і жалію, що сама не лікар. Та уколи робити навчилася.

Стефанія Миронова, головний лікар Коропської центральної районної лікарні:
— Більше за все мрію побувати у Віфлеємі, де народився Ісус Христос. Побачити його гробницю, Стіну плачу.

Ольга Макуха, Тамара Кравченко, Валентина Тимошко, Олена Гобанова, Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №4 (1290)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.