Юрію заборгували 12 тис. грн. за роботу та ще й звільнили заднім числом
Четвер, 28 жовтня 2010 14:49 | Переглядів: 3280
Ніна та Степан Мінченки
З дитинства люблю літаки. Мріяв літати, та не склалося. У приватне підприємство «Альянс», що в Бахмачі, я прийшов до літаків. Господар там
Віталій Коросташовець. Він заборгував мені за роботу
12 тисяч гривень. Звільнив заднім числом, у моїй трудовій неправдивий запис. Куди я тільки не звертався — і до прокуратури, і в міліцію. І все дарма. Як добитися, щоб віддав гроші, я вже й не знаю. Мені радять — подавай до суду. Ніби й так, але ж дороге задоволення. Прийшов до адвоката, а він каже: «Плати 300 гривень — напишу позовну заяву...» Немає в мене грошей судитися. Звертаюся до громадськості — допоможіть! На тій фірмі ще багато негараздів — он у липні їхній літак упав у Івківцях, на Прилуччині, льотчик залишився без ноги. Авіа-машини стоять у городах, серед кукурудзи».
Усе це схвильовано розповів
Юрій Карацюба, житель села Високе Борзнянського району, коли прийшов до редакції. Від Високого до Бахмача — 40 кілометрів. Нічого собі, далекувато їздити на роботу. «Так до літаків же!» — переконував Карацюба. І ми теж поїхали в Бахмач — до літаків.
Фірма «Альянс» добре відома
Коли десь високо над головою у небі пролітають крилаті машини, хочеться вірити, що все там гаразд, порядок і дисципліна — на вищому рівні. Що керують ними особливі люди, які багато знають і вміють. І такі ж люди, знаючі, відповідальні, зустрічають пілотів на землі. Що польоти хтось контролює. Скнилівська трагедія наочно показала — впаде сталева пташечка, мало не покажеться, буде новий квартал на кладовищі. ПП «Альянс» має справу не з винищувачами, а з сільськогосподарською авіацією. І все ж...
З такими думками заходжу до приміщення в центрі, де Бахмацька райдержадміністрація та районне аграрне управління. На місці перший заступник голови райдержадміністрації, колишній голова Микола Булах.
— Бачили, літають, — сказав
Микола Миколайович про роботу «Альянсу».
— Літають і нікому не звітують? — запитую.
— Практично так. Раптом у кабінет заходить курінський сільський голова Леонід Вдовенко.
— Я розпитую про фірму «Альянс», — звертаюсь до Леоніда Васильовича.
— А мені ця фірма добре відома, — відповідає він. — Землі на території нашого хутора «Українське» були в суборенді Панченка Івана Івановича. Літом 2008 року сталася велика біда. Панченко найняв літак обробити поля. І в результаті чи недосвідченості, чи несправності техніки постраждали городи, сади, грядки громадян. До сільради надійшло більше 30 скарг.
Ми створили комісію у складі представників служби захисту рослин, екологів, правоохоронців, депутатів сільради, медпрацівників, санлікарів — сім чоловік. Комісія з'ясувала: було пошкодження хімічними препаратами. Лабораторним методом підтвердили, що рослини пошкодили десиканти (попирскайте таким — і рослина «згорить», почорніє, бадилля пропаде, насіння залишиться. — Ред.). Визнали винним Коросташовця. Поставили вимоги: або він відшкодує моральні і матеріальні втрати, або буде звернення до прокуратури. Саме і вишні були спілі, і смородина, і всі ягоди, картопля тільки відцвіла.
Коросташовець і Панченко розвезли людям зерно як компенсацію. В залежності від масштабів пошкодження — кому 200 кілограмів, кому 300, кому й півтонни. Грошей не давали.
Я викликав Коросташовця на розмову. Він пояснював те, що сталося, так: вітер зашкодив. А інформація різна була: і що техніка не відповідає нормативам, і обприскувачі не зовсім справні — літак уже розвертається над селом, а з нього ще сиплеться отрута. Але факту несправності не довели.
Днів 15 тому чув, що схожа проблема була в «Прогресі» (СТОВ у селі Бахмач-1). Я замовляв коровай на День села, там у їдальні печуть хліб. Почув, як керівники «Прогресу» — голова Толкачов, заступник Желіхівський вимагали компенсувати збитки за озимину, «оброблену» десикантами.
— Як ви вважаєте, хто повинен навести порядок у цій справі?
— Не можу давати рекомендації. Але знаю, що вони безвідповідально ставляться. Щоб оброблять кругом хутора поле і людей накрить десикантами — так не повинно бути. Хімія здоров'я не додає.
Червоний на зеленому
ПП «Альянс» зареєстроване у Бахмачі, на околиці, де була райсільгоспхімія. Збереглись ангари. Приміщення контори нове. Загалом на території чотири господарі. У Віталія Коросташовця тут ангар. У ньому стоять два автобуси. Зовні високі бур'яни.
— Він тут буває. Літаки ремонтує, — пояснюють чоловіки. — А контора зараз у центрі, навпроти податкової.
— А де ж літаки?
Нам пояснюють. їдемо на інший кінець міста. Далі, ще далі. Ставок, ферма, частина приміщень світить порожніми вікнами. Ще поворот, і раптом бачимо — на зеленому полі червоний літак. Це красиво і несподівано. На борту написано АН-2. Біля добротної хати, за цегляним сараєм, ангар без задньої стінки. В ангарі стоїть невеликий білий літак. А з обох боків і справді городи, кукурудза. Розуміємо, що це вулиця з тилу. Очевидно, ангар і літак біля будинку Коросташовця. І справді, за якийсь час вийшла його жінка Наташа. Зустріла неласкаво:
— Це моя власність! Я вам забороняю тут фотографувати!
Спробували заспокоїти жінку — ми журналісти, стоїмо на дорозі, а вона поки що державна. У двір не йдемо, раз ви така злюка. А літаки нічим не прикриті, не заховані. З дороги видно.
— Я зараз міліцію викличу!
Але чомусь не викликала.
Пенсіонери Степан і Ніна Мінченки живуть поблизу. Розповіли:
— Літаки бачимо. СТОВ «Надія» виділив їм злітну смугу на полі. Літають, пирскають і вертаються. У сестри у Фастівцях погоріла городина після їх польотів. Розщитались якось. Годів чотири вже тут. Літаків то три, то два. Два маленьких, з них один розібраний, без крила. Вони і ночують тут, і зимою стоять. Двигуни обгорнуть і зимують. Шкоди нам від них нема. Сусіди скаржились, що гудуть, а нам того не чути. Хімікати їм підвозять. Тоді вони тут заправляють, заливають і летять пирскать. Коросташовці їздять на машинах — у неї зелена, у нього біла.
«Користуються моєю добротою»
У конторі ПП «Альянс» гарний ремонт. Господар зустрів нас приязно.
— Про вас кажуть — важкий чоловік, — починаю розмову.
— Я добрий, ні на кого голосу не підвищу. От люди і користуються, — відповів Віталій Коросташовець. — ПП «Альянс» проводить оптову торгівлю зерном. Надаємо посередницькі послуги по внесенню засобів захисту рослин. Перевірки діяльності «Альянсу» були вже не раз.
— Ви користуєтесь послугами авіакомпаній?
— Так. Вони надають літаки, пілотів.
— А люди кажуть, що літаки ваші. Стоять у городах, і все.
— Маленький літак А-20 — мій. Стоїть в ангарі. Я його продаю. Літати може. Коштує тисяч 10-15. Червоний літак АН — це прилетіли робить. Зараз стоїть, чекає. Буде робота — подзвоню, екіпаж приїде. Літак, на якому розбився пілот в Івківцях, лежить розібраний у мене. Льотчик у реабілітаційному центрі в Луганську. Йому відрізали ногу вище коліна.
— Чому впав літак?
— Льотчика засліпило сонце. Такі висновки комісії. Сам він не пам'ятає, що сталося. Я його лікував. Витратив тисяч 18 гривень. Це ж я йому знайшов роботу. Хіба можна покинути людину у безпомічному стані? Родичам він виявився непотрібний. Літак, що розбився, його.
— Він поверне витрати на лікування чи в рахунок боргу вам залишився розбитий літак?
— Може, й так. Я поки що це не обговорював. Він авіаційний пенсіонер, пенсія десь 3,5 тисячі гривень. Вирішив на старість підзаробити.
— Треба брати десь дозвіл, щоб здійснювати польоти?
— На маленьких літаках — не треба дозволів. Є служба, куди командир екіпажу повідомляє маршрут. Років два тому було багато мороки, зараз легше.
— Скільки коштує обробити гектар?
— Від 20 до 50 гривень. Мені потрапляє гривень 5. Хімію надає господарство. За рік обробляємо тисяч п'ять гектарів.
— А де заправляєтесь хімією?
— У господарстві.
— Як ви вважаєте, у ПП «Альянс» повний порядок?
— Повний.
— Але ж літаки падають, озимина «горить», люди скаржаться?
— Я — посередник. Відповідають власники техніки, авіакомпанії.
— А що у вас із Карацюбою?
— Каже, що я винен йому гроші. Я був должен відпускні, я йому віддав. Він у 2008 році влаштувався, у 2009-ому — розрахувався.
— Він показав довідку від 3 вересня 2009 року, і там вказано, що «Карацюба Юрій Олексійович працює на посаді механіка». Там печатка «Альянсу» і підписи.
— Я це пояснював у міліції. Це він сам зробив. Заходив, брав печать — вона на столі лежала.
— Інша довідка датується жовтнем минулого року, і там уже інша посада вказана.
— Ніхто йому довідок цих не давав.
— Отже, щось із порядком не так, якщо людина може взяти печатку?
— Користуються моєю добротою. Я ніколи нікого не ображав.
Далі
Віталій Миколайович перерахував свої претензії до
Юрія Олексійовича: токарний станок, бензин і т.д.
— Я його звільнив по-людськи. Він забрав трудову і дивується: «Ти що, мене звільнив літом?» Борг 12 тисяч гривень я не визнаю.
Літаки падають щороку. То тут, то там. Підніміть статистику. Три літаки падають за сезон — це ніби норма. Порушення можна знайти у будь-якій справі, якщо глибше копнути.
Віталій Миколайович показав ліцензію на польоти полтавської авіакомпанії «Меридіан». Документ, що літак АН-24, рік виготовлення 1984 (!), власність льотчика Ігоря Луцкевича, жителя міста Полтави. Список з 13 пілотів, які приїздять працювати у Бахмач. Але договору між «Альянсом» та авіакомпанією у столі не виявилось. Чи існує він? Може, дома, може, в машині, сказав Коросташовець. Скільки ПП «Альянс» платить авіакомпанії за літак? Ця цифра також не прозвучала. Звичайно, існують ситуації, коли укладають усний договір. Але це, погодьтеся, ненадійна справа. До речі, льотчик Віталій Добрицький з міста Кременчук розповів (розмовляли по мобільному телефону):
У ПП «Альянс» я не працював неофіційно. Приїзди у Бахмач за вимогою власника Віталія Миколайовича. Робив вильоти на літаку ЗЕТ-37 (чмелак). Скільки, не рахував. Юрія Карацюбу пам'ятаю. Бачив його за кермом «Москвича». Щось він носив, возив. Влітку 2009 року точно працював. Про вересень не пам'ятаю. Це ж було рік тому.
* * *
Якщо двоє про щось домовлялись, а офіційно не оформляли, тільки суд може з'ясувати, хто правий, а хто бреше. Такий, якщо коротко, висновок багатьох інстанцій, які перевіряли ПП «Альянс» за зверненням Юрія Олексійовича. Розповідаю Карацюбі, як з'їздила у Бахмач.
— А в прокуратурі були?
— Навіщо?
Він гірко зітхає:
— Ну, звиняйте, що навантажив своїми проблемами. Мабуть, тільки й залишиться у мене, що відео на мобілці — я біля літаків, поряд з пілотами.
P.S. А загальне моє враження: жартівлива давня примовка «Де починається авіація, там закінчується порядок» таки не жарт. Велика вірогідність, що це старе залізяччя і далі буде не туди прискатись отрутою і (тьху-тьху!) — падати.
АН у чистому полі
Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №43 (1277)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.