Підозрюваного у нападі викрали з лікарні

У нас був матеріал під назвою «Василя Шкурка ледь не вбили у власному туалеті». В ньому розповідалося про напад на 49-річного Василя Шкурка, голову правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «40 років Перемоги» з села Веприк Бобровицького району. Було так.
6 липня о 7.20 ранку Василь Іванович пішов у туалет на власному дворі. Тільки-но присів на унітаз, як двері вбиральні відчинилися, і на порозі постав молодик з обрізом мисливської рушниці у руках. Незнайомець прохрипів: «Ну що, пора розщитатися?» «А є за що?» — запитав Шкурко. І тут із-за спини першого нападника вискочив ще один із залізякою в руці і по голові хазяїна — раз, удруге, втретє. Кров полилася на лице. Шкурко ударив ногою нападника із залізякою. Тут з'явився третій. Кинувся на Шкурка. Зібравши всі сили, чоловік став боротися за життя. Двох повалив. Той, що був з обрізом, дубасив прикладом Шкурка по спині. Нападникам вдалося вирватися. Шкурко кликав на допомогу дружину. Та зчинила галас. На поміч їй кинулися сусіди. Зловмисники, тікаючи, навіть металевий прут-шестигранник, яким били Шкурка, покинули біля двору.

Бандити втекли. У шкільному саду у них був схований мотоцикл МТ-10 без коляски. На ньому кинулися навтьоки з Веприка. Тим часом Василь Шкурко сам почав їх наздоганяти. Сів на власний легковик «Хюндай» і поїхав на виїзд із села. Там їх і настиг. Той, що був із обрізом, вистрелив у бік Шкурка. Він упав на пасажирське сидіння, а машина вдарила мотоцикл іззаду. Від того троє нападників позлітали з мотоцикла і кинулися тікати в болото, в осоку. Один тягнув ногу. Ще одного напарник під руки вів. Та доки Шкурко вибрався з машини через праві дверцята (ліві еолійські від удару заклинило), нападники втекли. Він сів у машину і поїхав у Бобровицю у міліцію. З міліції родичі відвезли його у райлікарню. Там наклали на голову 17 швів. Медики діагностували струс головного мозку середнього ступеня тяжкості і поклали в хірургічне відділення.
Тим часом у Веприк приїхала міліція. Та в очевидців склалося враження, що міліціонери не були зацікавлені у розкритті нападу по гарячих слідах. Чи не дуже вміють це робити.

Міліція забрала мотоцикл нападників у райвідділ.
7 липня о п'ятій ранку нападники вийшли у сусіднє з Веприком село Вороньки. Один з них ховався у березі (кущах), а другий — просив у людей молока та підвезти друга до автобусної зупинки, бо, мовляв, друг катався на коні, впав і пошкодив спину. Водій Іван Юрченко довіз їх до залізничної станції. Поплічник поклав травмованого собі на плечі і потяг в електричку, яка йшла в бік Носівки. Більше їх у Бобровиці не бачили. Міліція не влаштувала на них засідки. Та й людей не попередила ні у Веприку, ні у Вороньках, ні в інших навколишніх селах — коли побачите підозрілих людей, телефонуйте 102.

Зник з палати вранці через вікно...

Історія мала продовження. Спочатку очікуване, а далі — несподіване.
Очікуване. Оскільки травмований не міг самостійно пересуватися, рано чи пізно він мав звернутися до лікарні. Так і сталося.
27-річний житель Носівки із болями в області таза 7 липня о 15.45 звернувся до Ніжинської міської лікарні. Його поклали лікуватися. Далі сталося несподіване. 9 липня близько шостої ранку його витягли з палати через вікно і викрали.
— Коли мені показали фотографію і сказали, що нібито він був раніше судимий, я просив: поставте біля нього в лікарні охорону, — розповідає телефоном Шкурко. — Міліція проігнорувала моє прохання. Закрадаються підозри...
Щоб дізнатися, як було діло, поїхала в Ніжин.

Привезли друзі на машині

Розповідає 71-річний Сергій Рудюк, лікар-травматолог Ніжинсько! міської лікарні:
— Сьомого липня о 15.45 на темно-зеленій старій машині «Жигулі» під наше відділення двоє молодиків привезли третього. Сам він на ноги стати не міг, тому вони його підтримували. Він скаржився, що не може ходити через біль у попереку. Хворого поклали на каталку і відвезли на рентген. Назвався він Андрієм Кияницею із Носівки. Сказав, що близько 10 ранку ремонтував дах вдома, зірвався і упав. Виявлені у нього рентгенографією закритий перелом зі зміщенням сідничої кістки зліва та перелом кісток таза справа, характерний для механізму травми при падінні. Образно кажучи, він справді міг жорстко впасти на сідниці. Як і годиться, ми повідомили у Ніжинську міліцію, що такий-то хворий поступив до нас. Наступного дня з Бобровицької міліції прийшли до нас у відділення двоє. Допитувалися, чи не поступав ніхто, хто упав з мотоцикла. Я сказав, що таких не було. Заходили вони і в палату до Кияниці, бесідували, і пішли близько 13 години. Мені нічого не казали.

Друзі поприносили травмованому і продукти, і телевізор. Оперативного втручання з такими травмами він не потребував. Йому треба було місяців два пролежати в позі «жабки», з розведеними ногами й підкладеним під них валиком. І кістки самі Зрослися б. Через сильні болі йому потрібно було колоти знеболювальне, проводити проти набрякову терапію, — продовжує Сергій Павлович.
— Після того, як міліція пішла, він не виказував занепокоєння.
А вранці, 9 липня, я прийшов на обхід о 8.30. Дивлюся, а хворого на ліжку немає. Сусіди по палаті розказали, що за ним близько 6-ої ранку приїхали на машині. Відчинили вікно палати (вона на першому поверсі) і через вікно витягли його. Ні одягу, ні милиць, ні телевізора не взяли.

* * *

Схоже, свої забрали свого. Адже якщо це був він (Шкурко упізнав нападника по фотографії), то міг би вивести на спільників і замовника. Відомо,, що Кияниця одружений, має дитину, якій близько року.
Тепер міліції, яка двічі упустила підозрюваних, важче буде їх упіймати.
Підполковник Валерій Костильов, перший заступник начальника УМВС в області, начальник кримінальної міліції говорить:
— Кримінальна справа порушена за фактом вимагання. Того чоловіка, що забрали з ніжинської лікарні, ми шукали у Носівці. Його там немає. Зараз ми ретельно працюємо над розкриттям цього злочину.

Скільки і чого саме вимагали у Шкурка, Валерій Миколайович не уточнив.
Зв'язалася зі Шкурком телефоном:
— Василю Івановичу, що у вас вимагали?
— Ніхто і нічого у мене не вимагав. Нападники не розмовляли зі мною. Була одна-єдина фраза: «Ну що, пора розщитатися?»

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №29 (1263)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.