Хімічна авіація ледве не погубила село

У травневі і червневі дні до різних районних і обласних інстанцій надходять скарги з села Озереди Корюківського району приблизно такого змісту: «Приїдьте, подивіться, що наробила хімічна авіація. Торік восени обприскувала поля, які сусідствують з нашими городами та селом Озереди і такого натворила. Сади по вулиці Садовій стоять зчорнілі. Особливо зачепила хімія лівий бік вулиці - шкоди завдала. Збиток цей, можливо, буде -десятки тисяч гривень».

«Як нам жити, коли не матимемо своїх яблук, груш... - пишуть селяни. - У декого сінокоси пожовкли, ягідники не ті - не побачиш плодів. Що говорити, про людей не потурбувалися. Так не обприскують з літака! Але ж сталося... Ми тепер звертатимемося до суду».

У селі Озереди проживає дев'ять родин. На літо приїжджає жити ще до десятка. До таких, останніх, належить Лідія Ткаченко. «Я кожної весни на ціле літо приїжджаю з російської Півночі. Хоча там і проживаю вже сорок п'ять років, та на малу батьківщину тягне: тут і дихається легко, на душі спокійніше. Поруч ліси красиві соснові, грибів і ягід багатенько. А тому кожного разу їхала до рідного села і раділа. Цієї весни я приїхала у травні. Знаєте, не впізнала садибу, - яблуні, інші плодові дерева стояли чорнючі, страшні. У попередні весни вони розквітали. Моя біленька хатинка купалася у зелені. А цього року - ні... Уже пізніше я від людей дізналася, що то сипонуло отрутою господарство, яке орендує тут землі, центральний офіс агрохолдингу знаходиться у Києві».

Ми приїхали до Озеред, коли на деревах повинні бути б дрібненькі плоди. Тільки з лівого боку центральної вулиці Садової їх не побачили. Біля хат, наче обпалені великим вогнищем, стояли чорненні яблуні, груші, сливи...
Ясність вніс депутат Брецької сільської ради, він же житель Озередів Анатолій Давидов: «Восени з літака труїло буряки на своїх полях господарство, яке орендує біля наших Озеред землю. Робилося це поспішно і, таким чином, зачепило наші сади та городи, які щороку дарували щедрий урожай. Оскільки у селі багато покинутих і нежилих хат, то торік восени за фруктами їхали з Корюківки і навколишніх сіл. їх було море - бери скільки заманеться... Скажу від себе, отрута вплинула і добряче. Біля батьківського двору я «пропустив» березу – соку в неї не було зовсім. У мене на горді стоять дві чорні, мертвотні груші, а решта яблуні. Із садів найбільше пошкодило у Бориса Ткаченка. Є зчорнілі яблуні у Володимира та Миколи Хоблів, у Володимира Носаченка, в інших садибах...»

«У мене чорними і безплідними стоять двадцять яблунь, груш, слив, - говорить Борис Ткаченко. - Зачепило також великий мій сінокіс. Хоча керівництво господарства-винуватця несерйозно відгукувалося: «Та ми вам пирій на сінокосі потруїли...».
Обурення жителів Озеред почули у Корюківці. Приїздили фахівці зі станції захисту рослин, брали проби на аналіз. їх відправляли до столиці. Сказали, якщо відповідні аналізи підтвердять наявність отрути у плодових дерев, рослин - тоді суд змусить винних відшкодувати збитки.

Депутат Брецької сільради Анатолій Давидов також пояснив, що, коли знищували отрутою буряки на орендованих полях, то маршрут літака-обприскувача пролягав через Озереди. Це ж підтверджує Борис Ткаченко та інші селяни. А за правилами безпеки літаючі апарати з отрутою не мають права обробляти поля дуже близько від людських садів та городів. Відстань має бути в межах кілометра, оскільки хімікати можуть знищити все живе...

Факти заподіяння шкоди, як видно, є. Селяни не повинні миритися з обманом та знущаннями. Адже це село вже й так настраждалося. Його жителів обманювали ще за радянських часів, говорячи, що нема радіації у їхньому селі. Як пізніше виявилося, Озереди, навпаки, постраждали найбільше внаслідок катастрофи... Радіацію село пережило. Наче і рани загоїлися. А чи переживе «хімічну атаку»? Це питання залишається відкритим…

Микола Гордієнко, тижневик «Чернігівщина» №25 (248)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.