Колективно-правове регулювання соціальних відносин між роботодавцями та найманими працівниками на рівні суб’єктів господарювання є предметом дослідження органів державної статистики.
Систематично, двічі на рік, з цього питання проводяться статистичні спостереження підприємств (без урахування статистично малих та громадян-підприємців).
Аналіз отриманих показників свідчить про те, що станом на 1 січня 2010 року 212,5 тис. працівників (88,9%), зайнятих на підприємствах та
в організаціях області, охоплені дією колективних договорів.
У той же час кожен дев`ятий працюючий не має певних соціальних гарантій і достатньої захищеності в питаннях оплати та охорони праці, додержання трудового законодавства щодо зайнятості.
Спостерігається значна диференціація рівня охоплення працівників колективними договорами в залежності від виду економічної діяльності. Якщо в установах освіти рівень охоплення колективно–договірним регулюванням склав 96%, а у виробничих видах економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок) він коливався в межах від 83,8% до 94,1%, то близько двох третин зайнятих у торгівлі та
у фінансовій діяльності працювали поза його межею.
У територіальному розрізі рівень охоплення працівників підприємств, установ та організацій колективним регулюванням варіював від 74,1%
у Носівському до 95,3% в м.Чернігові.
Слід зазначити, що першочерговим завданням колективного договору є соціальний захист найманих працівників. Але, як свідчать результати статистичних спостережень, у 2009 р. 2,7% найманих працівників підприємств, установ та організацій були охоплені дією колективного договору
з обумовленою в ньому мінімальною місячною тарифною ставкою, меншою від установленої законодавством, 84,3% – на її рівні та лише 13,0% могли розраховувати на мінімальну тарифну ставку, більшу законодавчо установленої.
Головне управління статистики у Чернігівській області
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: соціальні гарантії, статистика