Чернігів називають одним із найдавніших міст України. Тут збереглися пам’ятки княжої Русі та Козацької держави, які дають змогу простежити різні періоди української історії. Водночас за радянської влади козацьку спадщину міста довгий час намагалися витіснити з публічного простору. Як саме це відбувалося і хто за цим стоїть, дослідив телеведучий і сценарист Руслан Шаріпов у новому випуску свого історичного проєкту.
Зйомки на місцевості команда поєднала з реконструкціями зниклих споруд, створеними за допомогою штучного інтелекту. Так глядачі можуть побачити, як виглядали видатні історичні пам’ятки.
Як Москва привласнювала руську спадщину
«Можна прочитати підручник з історії України і зрозуміти цю історію, а можна приїхати в Чернігів, усе побачити, і це все одно, що ти прочитав підручник з історії України. Тому що тут є реально все», – зазначив Руслан Шаріпов.
Окремий розділ випуску присвячений тому, як московські правителі намагалися закріпити за собою спадщину Русі. Наприкінці XV століття Московське князівство захопило Чернігів, а за наказом Івана Грозного звідти вивезли мощі князя Михайла Всеволодовича, якого вшановували як святого мученика. Сьогодні вони зберігаються в Архангельському соборі Московського Кремля. Автор відео звертає увагу, що московська влада також прагнула отримати й історичні символи, які могли підкріпити її претензії на спадщину Русі.
Старовинні церкви ж використовували як військові об’єкти, розбирали їхні вежі та встановлювали гармати. Цей епізод підтверджує опис мандрівника XVI століття Мартина Груневерга, який побачив артилерію на давніх храмах під час подорожі з Львова до Москви.
Як радянська влада приховувала козацьку історію
У XVII–XVIII століттях Чернігів стає одним із важливих центрів Козацької держави. Місто розвивається, з’являються торгівельні ряди, адміністративні будівлі, навчальні заклади, нові архітектурні пам’ятки. Особливого розквіту воно досягає за козацьких гетьманів, зокрема Івана Мазепи.
Однак у радянські часи цю сторінку історії намагалися приховати. Один із найпоказовіших прикладів – срібні царські врата Борисоглібського собору. Їх подарував храму Іван Мазепа, а внизу зберігся його герб. Проте на фотографії з радянського фотоальбому на цьому місці замість герба видно рослинний орнамент. Імовірно, зображення гетьманського символу навмисно приховали. Інший приклад – герб Мазепи на будівлі Чернігівського колегіуму. Його повернули на фасад лише кілька років тому. До того він зберігався у сховищі ще з радянських часів, а місце, де раніше була табличка, просто заштукатурили.
Автор пояснює, чому постать Мазепи була настільки незручною для радянської історіографії. Його союз зі шведським королем Карлом XII продемонстрував, що український гетьман міг самостійно шукати міжнародних союзників і виступати проти московського царя. Така історія суперечила радянському міфу про нібито «одвічне» прагнення українців до об'єднання з Росією.
Чернігів – українська Равенна
Проте, чому ж Чернігів посідає особливе місце в історії України? Тут княжа спадщина переплітається з козацькою, адже давньоруські храми отримували нове барокове оздоблення, коли козацькі діячі розбудовували місто, а старовинні будівлі зберігали пам’ять про українську державність.
Автор згадує характеристику історика Михайла Грушевського, який назвав Чернігів українською Равенною – за аналогією з італійським містом, де можна простежити різні етапи національної історії. Під час свого візиту до Чернігова, Грушевський зупинявся у музеї українських старожитностей, який зображений на фото. Тут зберігалося дуже багато артефактів козацької доби і саме тут збереглася шабля Мазепи, з якою Усик виходив на ринг.
На думку Шаріпова, історія Чернігова допомагає зрозуміти, чому радянська влада так наполегливо намагалася змінити уявлення про козацьке минуле. Бо такі речі, як: рхітектура, герби, музейні колекції, долі історичних постатей свідчать про прагнення українців зберегти власну ідентичність навіть за умов чужого панування.
Дивіться повний випуск про Чернігів – https://youtu.be/0DTgFA53jLc?si=dDxz5Rmq3poNrtUN
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.