«Було все, і за мить втратили»: як родина Остафічуків із Чернігова оговтується після удару «шахеда» по будинку

Пошкоджений будинок родини Остафічуків

4 серпня близько 13.30 шахед ударив і вибухнув у будинку родини Остафічук на вулиці Масанівська в Чернігові, у мікрорайоні Старі Масани.

Ірина працює торговим представником. Дмитро — водій на маршрутах №25 та №25-А. Сину Руслану 18 років.

— Якраз був на перерві. На кінцевій зупинці біля силікатного заводу, коли подзвонив сусід і сказав, що моя хата горить. В автобус не зайшов, залетів. Ударився грудиною, — розповідає 38-річний Дмитро ОСТА­ФІЧУК. — Поки їхав, подзвонив товаришу, добралися майже одночасно. З одного боку хата горить, з другого ми намагалися хоч щось врятувати. Холодильник, пральну машинку, телевізори та все інше, що траплялося під руки. Викидали речі просто у двір.



Дмитро Остафічук

— Я летів з проспекту Левка Лук’яненка. Хто ж, як не друзі, допоможуть у біді, — каже Руслан МИСНИК, товариш. Працює слюсарем у водоканалі. — Наступного дня зібрав сусідів. Разом прибрали в хаті та дворі.

У кутку за сараєм тихенько сидить Мурат, пес породи ротвейлер.

— Наша кішка Лія, здається, оглухла. Була вдома в момент прильоту. Кличемо її, а вона не відзивається, — каже Дмитро. — Прилетіло в прибудову. Хотіли там синові кімнату зробити. Матеріал був куплений уже.

12 років тому придбали голий участок. Хащі були страшні. Тоді тут спиляли 120 дерев. А ось, де мангал зараз стоїть, ріс в’яз, якому близько 300 років було. Чотири чоловіки його обхвачували по діаметру. Пеньок важив 16 з половиною тонн! Вантажили краном на «КамАЗ» і вивозили.

Будинок звели з нуля. Власними силами. Було все, і за мить втратили. Житло зараз орендуємо.

Частина будинку вціліла, та була залита водою, коли гасили дах. На стінах тріщини, вікна вилетіли, дах згорів. Уламки пробили човен і машину «ВАЗ-2115», що стояла на вулиці.

Три дні після прильоту минули. Сказали чекати комісію і не прибирати, щоб вона все зафіксувала. Чекаємо. Ніхто не йде до нас. Ніхто й не телефонує. Де їх тепер шукати? — обурений Дмитро.

— Приїхали пожежники. Сказав їм, що в кутку сусідської хати стоять газові балони. Забрали, — показує, де були балони, 62-річний Микола МАРКОВИЧ, живе по сусідству з Остафічуками. — Палаючі уламки шахеда летіли на всі боки. Добре, що в нас на даху залізо. Тільки цокало, як падали. Аби шифер, ще б і наша хата згоріла. А так — два вікна винесло і залізні вхідні двері.



Микола Маркович

Я стояв біля вікна. Глянув. Тільки віді­йшов, і через кілька хвилин — вибух. Дивом уцілів. Дрібні уламки лише спину подряпали.

Я інвалід другої групи. В 1986 році 21-річним відправили на ліквідацію аварії на ЧАЕС. Пробув там два місяці: з 29 квітня до 27 червня. 22 роки там зустрів, у травні. У Чорнобилі мене не вгробили. Кацапи не вбили. Так свої добивають, — обурений Микола Миколайович. — У коробці з гуманітаркою від «Червоного Хреста» павербанк був. Поставив на зарядку, а він здуватися почав. Дивом не вибухнув. Передзвонив сусіду, у нього так само. Добре, що вчасно помітили обидва. Повідомили їм на гарячу лінію про це.

— Сусідка бачила, як реактивний шахед летів у наш бік з напрямку ЗАЗу. Розсипався в повітрі, — зітхає 64-річна Тетяна МАРКОВИЧ, дружина. — У нас тут весело. Поруч кілька разів уже вибухало. Підбитий шахед упав неподалік на поле, горіло.

Два пенсіонери в родині. Вікна, може, якось ще самі поставимо. Вхідні двері два роки тому тільки купили. 17 тисяч гривень коштували. Зараз такі вдвічі дорожчі, — підраховує збитки жінка. — Важкі металеві двері з завісами викинуло у двір. Такої сили була вибухова хвиля. Три чоловіки їх піднімали, щоб знову навісити. Але тепер не закриваються, бо здувся замок.

Дах наче підкинуло. Будинок 92 квадратні метри. Дірки всюди. Он, дивіться, й інші тріщини по будинку пішли. Стеля теж потріс­кана. Уламки горіли перед хатою. Добре, що шланг був підключений до колонки у дворі. Стали тушити з чоловіком. А ще уламки шахеда розкидані по всьому городу. Захистив сусідський горіх. Аби не дерево, наш будинок ще більше б постраждав.

Картка для допомоги родині Остафічук:
4874 1000 3162 2486

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко, фото авторки

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.