
Чутки про те, що реабілітаційне відділення Менської лікарні призупинить свою роботу, шокували (без перебільшення) багатьох мешканців цієї і сусідніх громад. Адже протягом понад 25 років у ньому буквально повертали людей до життя після інсультів, травм, важких захворювань. У цьому відділенні хворі знову вчилися ходити, тримати рівновагу, обслуговувати себе, отримували психологічну підтримку. Ще більш затребуваним воно стало з початком повномасштабного вторгнення. І тепер усього цього може не стати?
— Кажуть, що на деякий час, а як насправді — хтозна. Можуть і взагалі закрити. Куди тоді пацієнтам? — непокояться люди.
Такі побоювання почали виникати ще в березні, коли стало відомо, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) призупинила фінансування цього відділення. Причиною називали його невідповідність вимогам пакетів послуг, які тут надавалися.
Конкретніше — за словами генерального директора лікарні Григорія Разнована — через брак у відділенні профільних фахівців. Коли підписували договір (на рік) із НСЗУ, їх вистачало. Але згодом звільнилося аж троє.
Фізичний терапевт Богдан Вербило знайшов роботу в медичному центрі в Ірпені Київської області — тепер там допомагає пацієнтам розв’язувати проблеми опорно-рухового апарату. Звісно, зарплата значно вища за ту, яку він отримував у Мені.
Його колеги Володимир Марущкевич і Оксана Радченко перейшли працювати в Корюківку.
— Переманили, — обурюються в Мені. — Витягли від нас фахівців і поставили під загрозу існування відділення, яке нам потрібне як повітря.
Дехто згадує, як до місцевої лікарні приїжджали на реабілітацію з Корюківки, адже там раніше було тільки об’єднане відділення неврології та реабілітації. У той час як у Мені працювали за двома пакетами Програми медичних гарантій від НСЗУ — окремо для амбулаторної і стаціонарної реабілітації. Забезпечити це було непросто, але лікарня справилася: з обладнанням допомагали і міжнародні партнери, і громадські організації, і місцеві благодійники — зокрема агропідприємство «Мена-Авангард», ФГ «Бутенко», вдалося залучити потрібних фахівців.
Навіть попри те, що Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) постійно збільшувало вимоги (щодо кількості фахівців, оснащення та ін.), реабілітаційне відділення трималося на плаву. Поки МОЗ наприкінці 2023 року не зобов’язав усі кластерні і надкластерні лікарні (багатопрофільні медичні центри) мати власні стаціонарні відділення реабілітації.
У Мені лікарня має статус загальної, тобто тут забезпечується базове лікування найпоширеніших хвороб. У Корюківці — кластерна. Виконуючи наказ МОЗ, тут (за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва) здійснили потужну реконструкцію, забезпечили відокремлене від неврологічного реабілітаційне відділення сучасним обладнанням. Залишалося «закрити» вакансії фахівців.
— Щоб не шукати далеко, «перекупили» наших, — повторюють на Менщині.
Разом з тим в оприлюднених оголошеннях про запрошення на роботу нічого не було про високі зарплати, пільги, премії: «У зв’язку з реорганізацією та відокремленням реабілітації в окрему структуру Корюківська ЦРЛ шукає фізичних терапевтів та ерготерапевтів». Але й без додаткових акцентів зрозуміло, що медики на Корюківщині мають доплати, зокрема за те, що працюють у зоні активних бойових дій (Менська громада до цієї зони не входить). І житло тут можна отримати швидко. Скажімо, молодим лікарям Борисові Ананенку з Холмів і Дмитрові Авраменку з Корюківки його надали вже через 7 місяців роботи в закладі за місцевою програмою підтримки медичних фахівців. Це працює краще, ніж будь-яка реклама.
— «Наші люди теж знаходять роботу в Мені, Чернігові, Києві. Кожен обирає сам», — каже про ситуацію очільник Корюківської громади Ратан Ахмедов. — Те, що фахівці перейшли з Мени в Корюківку, краще, ніж якби двоє професіоналів виїхали в інше місце, подалі від нас.
Раніше в одному з інтерв’ю він пояснював: «Ми не крадемо кадрів, ми просто створюємо умови, де хочеться працювати».
Втім у Мені теж не сидять склавши руки:
— У нашій міськраді прийнято «Програму забезпечення медичних закладів Менської міської територіальної громади медичними кадрами». Вона, з-поміж іншого, передбачає фінансування навчання студентів, лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації медичних фахівців, надання житла чи фінансування оренди помешкання для медиків, — розповів секретар Менської міськради Юрій Стальниченко.
Крім цього, з місцевого бюджету виділяються кошти на енерго-, тепло- і водопостачання лікарні, закупівлю медикаментів. Потурбувалася міськрада і про встановлення в медичному закладі сонячної станції, придбання (за грантові кошти понад 1 млн грн) сучасного реабілітаційного апарата тощо.
— Робили б і доплати до зарплат лікарів із місцевого бюджету. Але не дозволяє законодавство, — додає посадовець.
Запитую про можливі варіанти щодо майбутнього реабілітаційного відділення.
— Воно має бути, це однозначно. Те, що відділення потрібне (особливо в нинішній час), одна справа. Інша — про нього тільки позитивні відгуки. Пацієнти вдячні персоналу за відповідальність, за правильно підібрані процедури й індивідуальний підхід до кожного.
У відділенні є все необхідне обладнання, достатньо лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Бракує фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Якщо вдасться залучити цих фахівців, фінансування від НСЗУ буде поновлено.
— Ми працюємо над розв’язанням кадрової проблеми, — зазначає Григорій Разнован. — Даємо оголошення, звертаємося до колег, знайомимо випускників медичних вишів із нашими можливостями та з Програмою підтримки медиків у громаді. Я особисто зв’язувався з навчальними закладами Сум, Києва, Полтави, Черкас тощо. Незабаром у вишах випуск магістрів фізичних терапевтів. Сподіваюся, що хтось із них відгукнеться на наше запрошення — приїде на роботу в Мену.
Також, за словами Юрія Стальниченка, днями має відбутися обговорення ситуації щодо реабілітаційного відділення з представниками обласного управління охорони здоров’я.
Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.