Таємниці підземних ходів Новгорода-Сіверського: де знаходяться та навіщо їх будували

Новгород-Сіверський – одне з найдавніших міст України, оповите легендами, історією та загадками. Уперше в літописах його згадують у 1078 році, хоча історики припускають, що місто могло виникнути ще у 988 році, коли князь Володимир Великий будував укріплення вздовж Десни.

Та найбільше таємниць приховує не саме місто, а те, що знаходиться під ним. Уже багато років серед місцевих жителів існує легенда про підземні ходи, які нібито з’єднували Спасо-Преображенський монастир із містом, а можливо, навіть пролягали під річкою Десна. Існують припущення, що ці ходи могли сполучати між собою храми Новгорода-Сіверського та слугували таємними шляхами порятунку під час можливих нападів на місто й облоги.

«Підземний хід, розташований у корпусі на льохах Спасо-Преображенського монастиря, датується XVI століттям. Утім, дослідники вважають, що це не просто підземний хід, а підземні споруди. Ці споруди знаходяться в корпусі льоху – це таке господарське приміщення, де зберігали продукти, які потребували особливого температурного режиму. Підземелля було ретельно замасковане дерев’яним щитом, тобто для сторонніх вхід до нього був закритим. Ми вважаємо, що ці підземні споруди слугували таємним шляхом евакуації – у випадку облоги монастиря через них можна було непомітно залишити територію» – розповіла директорка Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» Олена Матюк.

У підземеллі майже всі двері замикалися як ззовні, так і зсередини. Одна з ніш, імовірно, виконувала роль монастирського сейфа, де могли зберігатися гроші та цінності. А зі східного боку центральної зали знаходиться прихований приямок із цегляними сходами. Він веде до підземної галереї зі складною системою розгалужень. У давнину цей приямок слугував початком таємного евакуаційного виходу. Підлога в залі була дерев’яною, а сам приямок прикривали дерев’яними щитами, сліди яких збереглися донині. У разі небезпеки мешканці монастиря могли скористатися цими сходами, щоб сховатися або залишити територію монастиря. Після втечі вони закривали за собою щити та металеві двері, а їхні переслідувачі марнували час на пошуки таємного ходу та на руйнування дверей. Імовірно, підземелля не лише рятувало під час небезпеки, а й використовувалося ченцями як місце усамітнення, молитви та, можливо, поховань.

Наразі серед відвідувачів ці підземні ходи є доволі популярними. Вартість екскурсії підземними ходами коштує 100 грн, або ж можна пройтись підземеллям самостійно, заплативши лише 50 грн за вхід.

«Те, що приховане під землею, завжди породжує цікавість. У підземеллі протягом усього року зберігається постійна температура – 8 градусів. Тут є ніші та невеликі тупики, які, ймовірно, створювали для того, щоб заплутати переслідувачів у разі втечі. У підземеллі збереглися оригінальні металеві завіси, що підтверджує існування міцних дверей і важливе призначення споруди», – наголосила Олена Матюк.

Сьогодні частину підземелля використовують і як найпростіше укриття.

Джерело: сайт "Челайн", Оксана Замятіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.