На Чернігівщині 26 березня попрощалися з захисниками України — Михайлом Жинкіним, Олександром Явственним, Віктором Нікітченком, Петром Рущиним та Артемом Гончаренком. Двох із цих бійців вважали зниклими безвісти.
Про це повідомляють в Ічнянській, Сухополов'янській, Ріпкинській, Сосницькій та Городнянській громадах.

Михайло Жинкін
Михайло Анатолієвич Жинкін народився 14 квітня 1972 року в селі Припутні на Ічнянщині у родині колгоспників. Закінчив місцеву школу. Займався спортом, був капітаном місцевої футбольної команди. Потім закінчив Прилуцьке училище, де здобув спеціальність водія. Працював у рідному селі на пожежній станції, у колгоспі різноробочим. 1990 року пішов до армії, проходив строкову військову службу у Німеччині. 1999 року одружився. У шлюбі народилося четверо дітей. Все життя працював. У березні 2025 року долучився до лав ЗСУ. Загинув старший солдат Михайло Жинкін 10 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Попрощалися та поховали захисника у рідному селі Припутні. У нього залишилися четверо дітей, дружина і мама.

Олександр Явственний
Олександр Вікторович Явственний народився 6 серпня 1986 року в Прилуках. Закінчив школу №3.
"Декілька років доглядав за бабусею в селі Рудівка, яка померла в березні 2019 року. Він так і не встиг створити власну сім’ю", — пишуть про Олександра у громаді.
За інформацією Град Прилуки, певний час чоловік працював на будівництві у Києві. У жовтні 2024 року Олександра Явственного призвали на службу до ЗСУ. Боєць мав позивний "Бурий". Із січня 2025 року його вважали зниклим безвісти. Як згодом підтвердили, солдат Олександр Явственний загинув 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на в Курській області РФ. Попрощалися та поховали захисника у селі Рудівка Сухополов'янської громади. У нього залишилися мама та брат.

Віктор Нікітченко
Віктор Леонідович Нікітченко народився 19 серпня 1970 року. Проживав у Ріпках. У травні 2025 року чоловіка мобілізували. 23 березня 2026 року військовослужбовець Державної прикордонної служби України Віктор Нікітченко помер під час проходження військової служби. Попрощалися та поховали захисника на Центральному кладовищі у Ріпках. У нього залишилися дружина, мати та дорослі син і донька.

Петро Рущин
Петро Анатолійович Рущин народився 25 лютого 1986 року в селі Велике Устя на Сосниччині. Закінчив місцеву школу.
"Шлях воїна для Петра розпочався із Майдану 2014 року. А після початку повномасштабного вторгнення — у липні 2024 року — його призвали на військову службу по мобілізації. Служив боєць на посаді навідника відділення технічної розвідки", — пишуть у громаді.
Загинув Петро Рущин 16 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у Курській області РФ. Попрощалися та поховали захисника у селі Велике Устя. У нього залишилися цивільна дружина та брат.

Артем Гончаренко
Артем Анатолійович Гончаренко народився 1 вересня 1999 року в селі Старосілля на Городнянщині. Згодом родина переїхала до Бутівки, де хлопець закінчив місцеву школу. Потім продовжив навчання у Сновському вищому професійному училищі лісового господарства, де здобув фах маляра-штукатура. Працював продавцем-консультантом. У вересні 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Загинув Артем Гончаренко 18 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Попрощалися та поховали захисника у селі Бутівка Городнянської громади. 26 березня у Городнянській громаді оголосили Днем жалоби.
Джерело: "Суспільне Чернігів"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: війна, військовослужбовці, попрощалися