
Мешканцям багатої на ліси Городнянщини підробіток (а то й основний заробіток) влітку дають ягоди і гриби, а взимку — віники. 13 лютого в селі Моложава Тетяна Макась везе санчатами здавати підготовлену напередодні продукцію.
— Займаюся цим із 2006-го, — каже 59-річна Тетяна Миколаївна. — Живу сама. Дочка мешкає в Солонівці, син служить у Запоріжжі. Допомогти нема кому, тож заготовляю сама. Іду коли санчатами, коли велосипедом, коли тягну на горбу. На полі нарізаю березу. Ламаю гілки об коліно, об руку. Вдома їх зв’язую у віник. Потім зав’язую по десять віників разом.
Це можна робити хоч цілий рік. Можемо в’язати гілки мерзлими, мокрими, сухими, можемо з листям — які є. Ось везу здавати 7 пучків по 10 віників. Приймає сусідка. За малою ціною беруть — по 6,50 за штуку. Хіба це гроші?! А на базарі, мо’, всі 50 чи 60 гривень коштують.
Тяжкий труд! День у лісі, ввечері вдома в’яжу. Під свічкою, бо світла немає. Вже чисто осліпла. Вчора поїхала по гілки — намокла, текло і з мене, і з віників, і навіть із Бусі, — біленький собачка визирає в прочинену хвіртку. — Іди сюди, — покликала Тетяна Миколаївна.
Песик, зрадівши, підбіг, почав лащитись.
— Буся і влітку, і взимку завжди зі мною, куди б я не йшла.
Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.