На Чернігівщині стає все більше позитивних зупинок

— Для зручності пасажирів — щоб могли сховатися від сонця чи від негоди, коли автостанція закрита, — поясню­ють у селищній раді.
І хоч дехто переконує, нібито в період війни не на ча­сі думати про комфорт, тут упевнені, що такі вияви турбо­ти про людей допомагають їм легше переживати виклики воєнного стану.
Коштами допомогли місцеві підприємці.



Та якщо ця споруда — просто сучасна функціональна локація, то зупинки в селах громади ще й з неабияким по­зитивом. Скажімо, в Нехаївці це наче невеличка картин­на галерея.

— Наша Настя Городиська постаралася, — каже ста­роста Сергій Саводченко. — Уже не завадило б і поно­вити, та вона зараз не вдома — навчається на художницю. Приїжджає дуже рідко, бо й мама Насті не в Нехаївці — за­хищає країну. Хай уже після війни.
У Лукнові зупинку прикрашає сердечко, пофарбова­не в кольори українського прапора. Його і букви для назви села виготовив староста Володимир Самодєлок.



— З матеріалами, — пояснює, — допомогли ПСП«Лукново» і місцевий фермер Михайло Гейко.
Тут найчастіше зупиняється маршрутка Короп — Шостка. Нею мешканці села зазвичай їздять до Кролев- ця по покупки. Кажуть: відстань приблизно як до Коропа, але рейсів більше. І дорога нормальна — особливо ділян­ка, оновлена в рамках Програми «Велике будівництво».



Джерело: газета "Гарт", Ганна ЮХИМЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.