У Чернігові судять колишню очільницю «Чернігівгазу»
17 березня 2023 року правоохоронці повідомили про ліквідацію масштабної схеми привласнення промислових обсягів блакитного палива з газотранспортної системи НАК «Нафтогаз України», розслідуванням якої займалися СБУ та Бюро економічної безпеки. А вже в серпні того ж року голові правління АТ «Чернігівгаз» Аллі Яровій повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України — за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Аналогічну підозру оголосили ще 10 керівникам облгазів і чотирьом функціонерам фінансово-промислової групи олігарха Дмитра Фірташа.
У грудні 2023-го Шевченківський районний суд Києва обрав Аллі Яровій запобіжний захід — взяття під варту з можливістю внесення застави в сумі 110 мільйонів гривень. Згодом її зменшили до 30 мільйонів гривень. Після цього за лічені дні застава була внесена й Алла Ярова вийшла на свободу. Потім справу передали до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Там і відбулося її слухання 6 серпня.
Аллу Ярову звинувачують у завданні матеріальної шкоди АТ «Чернігівгаз» на загальну суму 11 мільйонів 180 тисяч 200 гривень. Куди ж пішли ці гроші? На премії. Як очільниця компанії, Алла Ярова підписала наказ про преміювання: 5 мільйонів гривень премії виписала собі, ще по 1 мільйону 242 тисячі — комерційному директору підприємства Володимирові Щуру, директору з капітального будівництва Дмитрові Лахтіонову, фінансовому директору Сергієві Рябку, технічному директору Сергієві Савченку та ще одному з керівників АТ. За такі дії їй світить до 10 років позбавлення волі. Звісно, на суді своєї провини Ярова не визнала, зазначивши, що лише підписала наказ, за який проголосувала наглядова рада «Чернігівгазу», щоправда без бюлетенів. Далі буде.
Джерело: газета "Гарт", Катерина ОГІЄНКО
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.