Тривалість відео – 5 хв. 08 сек., розмір відео – 17.40Мb Депутати плескали їй стоячи, бізнесмени усміхалися крізь сльози. Зал міського палацу культури зривався оваціями. Це був перший танець маленької Анастасії. Такою знають дівчинку на сцені. Однак куліси закрились, і свято скінчилося.
Дівчинка хвора, вже сім років, як вона не ходить ніжками. Ще 5-ти місячною дитиною вона перенесла нейроінфекцію. Мама дівчинки вірить в одужання, хоча лікарі не залишили їй жодних надій. Анастасія навчається в другому класі школи № 14. Вчителі приходять до неї додому, вона відмінниця, гарно пише й малює, ліпить з тіста, а ще танцює на чужому візочку. В десяти квадратних метрах кімнати у гуртожитку, що на Текстильників, вміщається три дорослі людини й маленька хвора Настя. А тому спеціально обладнаний стіл і стільчик – це лише мрії. Вночі на підлозі спить рідний дядько Насті, 17-річний Віктор. Вдень тут грається дівчинка, під вечір на тому ж місці влаштовують ванну. Так щодня в чотирьох стінах живе маленьке дівча.
В карті індивідуальної реабілітації шукати візочків нічого, туди їх просто не внесли, мовляв, батьки заявку не дали. Та мама вже стукала в зачинені двері лікарняного законодавства. Хотіли стати в пільгову чергу на житло. Може, дівчинка ще затанцює, не на візочку, в це щиро вірять рідні та вся організація «Шанс». Проте для цього дівчинці треба розвиватися, а тут навіть походити немає де. Натомість державне житло роздають, ось тільки кому?
Підготував Сергій Корж за матеріалами ТРК «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Сергій Корж, дівчинка-інвалід