30 грудня в лікарні російського міста Санкт-Петербург помер 44-річний житель міста Мена Микола Домащенко. Як доправити останки на батьківщину, за 1200 кілометрів і два кордони? Родичі вирішили, що легше зробити кремацію тіла й у невеличкій урні перевезти прах Миколи пасажирським потягом.
71-річна мати померлого Марія Домащенко дізналася про смерть сина від племінниці тільки 5 січня. Родичці переказала колега, чоловік якої Володимир Гречуха працював разом з Домащенком у Санкт-Петербурзі на будівництві. Там знайшли роботу чимало менян.
— Не знаю, від чого Коля помер, — плаче Марія Домащенко. — Раніше у нього була алкогольна залежність. Але півроку він не пив. Приїхав з Пітера на початку грудня — довольний, веселий. Відпочив два тижні, а 13-го знову поїхав. Переказують, що останні дні лежав у лікарні під крапельницею.
— Спочатку хотіли гроб везти поїздом у поштовому вагоні, але їх тепер до пітерських поїздів не чіпляють, — розповідає мати. — Думали везти й машиною, менський фермер Володимир Пугачов обіцяв дать транспорт. Так дорога тепер бачите яка. Сплошний голольод. А як що трапиться? Смерть свого сина я ще переживу, а як постраждає ще яка людина — такого я собі не прощу. Вирішили, щоб там зробили кремацію тіла, а урну з прахом привезе Володя Гречуха. Йому роботодавець обіцяв оплатити відрядження.
Коли Марія Домащенко отримала звістку про смерть сина, не мала грошей ні на поїздку до Пітера, ні на похорон. Вони разом із старшим сином живуть у кімнаті колишнього гуртожитку. Маріїн чоловік був фермером, але запив, наробив боргів. Усю техніку та будинок забрав банк, і зараз за борги вираховують по 20 відсотків із пенсії жінки.
Знайомі, колишні колеги по роботі, сусіди щодня йдуть до Марії Михайлівни, втішають. Хто може, допомагає грошима.
Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №2 (1234)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: заробітки, урна, прах, Геннадій Гнип