GOROD.cn.ua

ТОВ «Понори» придбало в с. Корінецьке запустілу ферму, де планує утриму­вати до 400 голів корів

 

Відкриття молочнотоварної ферми ТОВ «Понори» у селі Корінецьке є найвагомішою подією минулого року в аграрному секторі Талалаївської громади, а точніше — по­дією не року, а навіть кількох останніх десятиліть. Адже, коли детально проаналізувати стан справ у тваринництві господарств колишнього району, він не оптимістичний. Крім «Понір» тваринницьку га­лузь різного рівня утримують ще три господарства. Тваринництво останнім часом особливо не захоплює інвесторів, бо ця галузь надто затратна, а шлях до виведення тваринництва на рівень отримання при­бутків — складний і тривалий. Власниця ТОВ «Поно­ри» Наталія Анатоліївна Горбачевська, придбавши колись у власність це господарство, впевнено пішла цим непростим шляхом. 

Про діяльність ТОВ «По­нори», про розвиток у цьо­му господарстві молочного скотарства ми періодично розповідаємо читачам нашої газети. Побувавши на понорівській фермі, так і хочеться кожного разу сказати сло­вами Остапа Вишні: «Якби мої бабуся встали!» Бо ця ферма мало чим нагадує ту, яка за часів колгоспів була у кожному селі. А відвідини її — це щоразу своєрідна і дуже цікава екскурсія на підприємство, яке впевнено розвивається, навіть в умо­вах воєнного часу.







На фото: Наталія Горбачевська з командою професіоналів на об’єкті в Корінецькому



Ось такі датчики температури, вологості у «передпокої» доїльного залу

Кількість високопро­дуктивного поголів'я корів молочної породи з кожним роком тут збільшують. На початку повномасштабної війни на фермі утримували 430 голів ВРХ, планомірно поповнюючи дійне стадо з домовирощених теличок. Отож, вже кілька років тому виникла необхідність добудо­вувати приміщення, робити ще один доїльний зал. На початку 2022-го ТОВ «Понори» викупило приміщення старих ферм, які розташовані в су­сідньому Корінецькому. А за кілька днів по тому рашисти пішли на нас війною. Ризики щодо реконструкції примі­щень та і розвитку всієї галузі у ТОВ значно зросли. Думаю, немає необхідності уточню­вати чому. І все ж воєнний рік, що минув, був роком значних вкладень у розвиток тваринництва у ТОВ «Понори» і завершився щасливим моментом. На завершення листопаду 2023-го сюди, у реконструйовані приміщення, почали заселяти нетелів, які на цей час уже радують гос­подарів поповненням.

Мені пощастило позна­йомитися та поспілкуватися із власницею сільгосппідпри­ємства Наталією Горбачевською, яка на той час якраз проводила виробничу нара­ду з директором господар­ства та головними спеціаліс­тами — відповідальними за ремонт приміщень та встановлення тут обладнання. На моє ключове запитання: що спонукало її розвивати саме тваринницьку галузь, Наталія Анатоліївна дала ви­черпну відповідь.

— Коли я розпочина­ла вести аграрний бізнес, колеги із досвідом радили позбавитися від тваринни­цтва, мовляв, затратно, без­перспективно... Треба сотні мільйонів вкласти для створення поголів'я, закупівлі об­ладнання, технологій годівлі і т п. та ще й роками працю­вати на результат, — розпові­дає Наталія Анатоліївна. — От тоді, всупереч порадам, я і вирішила, що зроблю це! За орієнтир маю сучасні світові технології молочного тварин­ництва. Коли тваринництво у різногалузевому господар­стві має рівень соціального проєкту, про рентабельність не може йти мови. Тварин­ництво — це бізнес! Особ­ливо важливо було знайти людину, яка б мала досвід і бажання очолити саме таке підприємство. Більшість пре­тендентів, з освітою і дос­відом, які проходили співбе­сіду, більше переконували, що тваринництво в Україні безперспективне. На даному етапі ми вже довели проти­лежне. У нас сильна про­фесійна команда і це дуже важливо!

Уже шостий рік очолює ТОВ «Понори» Володимир Леонідович Сиса. За спе­ціальністю він ветеринар­ний лікар. Тваринницька га­лузь — це його стихія. Саме у «Понорах» на цій посаді йому з колективом вдаєть­ся вести тваринництво як бізнес.

— Які найголовніші до­сягнення за останні 5 ро­ків у ТОВ «Понори»? — за­питую його.

— За цей час серед­ньодобовий надій на дійну корову зріс із 25 до 38 кіло­грамів молока, а валовий надій по фермі з 6 500 до 15 000 кілограмів. Маємо у дійному стаді понад 20 корів, продуктивність яких приємно вражає — середньодобовий надій 60 кг. Попри комента­рі скептиків та злодумців, що ми годуємо корів яко­юсь хімією, хочу запевнити, що для годівлі молочниць використовують тільки на­туральні інгредієнти, такі як сіль, крейда, сода, а також корми, вирощені на наших полях. Маємо стовідсотко­ве збереження молодняка. Побудували та ввели в екс­плуатацію сучасні навіси для молодняка і кормоцех.

Придбали в с. Корінецьке запустілу ферму, яку ремон­туємо та плануємо утриму­вати там до 400 голів корів. Ця ферма буде повністю устаткована найсучаснішим обладнанням від шведської компанії «ДеЛаваль» — сві­тового лідера у виробництві доїльного обладнання і рі­шень для виробників моло­ка, що забезпечує стійкий розвиток виробництва хар­чових продуктів, гарантуючи високу якість молока і здо­ров'я тварин. Для прикла­ду додам, що у 2017 році у США з обладнанням «Де­Лаваль» запущена найбіль­ша роботизована ферма. Ми, звичайно, ще не на та­кому етапі, але саме завдяки цьому обладнанню це буде ферма за американськими стандартами. Тепер ферма виробляє молоко виключно екстраґатунку, тобто найви­щої якості. Відповідно, воно найдорожче і в закупівлі.

З вірою в перемогу Украї­ни і з вдячністю ЗСУ за мож­ливість зміцнювати еконо­мічний фронт, розпочинає новий рік ТОВ «Понори». Про те, як втілюються в жит­тя бізнес-проєкт на фермі в Корінецькому і яка вигода від того сільським громадам, обов'язково далі буде!

Джерело: газета “Трибуна хлібороба”, Олександра Гостра

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Корінецьке, ферма, корови, Горбачевська, Понори