Як живуть українці в окупованому Генічеську

Майже півроку тому я вже писав про те, як виживає в російській окупації Генічеськ - місто на березі Азов­ського моря у Херсонській області. За ці півроку на моїй рідній Херсонщині багато чого змінилось. Найго­ловніше: ЗСУ звільнили від окупантів Херсон та інші населені пункти на правому березі Дніпра. Однак біль­ша частина області, розташована на лівобережжі, досі лишається у лапах зайд з росії. Деокупувати її наразі дуже складно. По-перше, на шляху лежить велика вод­на перешкода. По-друге, нашому славному війську не вистачає сучасного озброєння.



Фото з сайту https://www.svoboda.org/

ТИМЧАСОВА «СТОЛИЦЯ»

За площею Генічеськ менший за Херсон у 24 рази (!), од­нак саме його окупанти визначили тимчасовим адміністративним центром окупованої Херсонщини. Просто більші Ка­ховка і Нова Каховка знаходяться на лінії фронту, а інших міст поряд з тимчасово окупованим Кримом немає. Поки фронт не перемістився на лівий берег, Генічеськ має про­сто ідеальне для рашистів розташування. І від лінії фронту далеко, і до Криму, куди у разі чого доведеться тікати, лічені кілометри.

Окупанти перевезли до Генічеська не лише окупаційний уряд, що складається з безлічі «міністерств», а й частину награбованого транспорту та офісного, телевізійного, ме­дичного та іншого обладнання. Сюди ж з правобережжя і частини міст на лівобережжі рашисти «евакуювали» україн­ців, які підпали під вплив їхньої пропаганди і люто ненави­дять свою справжню батьківщину. Таким видають російські паспорти і матеріальну допомогу.

РЕПРЕСИВНА МАШИНА

Оскільки через різні причини у Генічеську залишилось багато патріотів України (зрештою, вони і розповідають про справжнє життя в окупації), опір окупантам не слабне. У мі­сті час від часу на зупинках і стовпах з’являються патріотич­ні листівки, у колаборантів «псується» майно, горять адмін- будівлі, вибухають склади зі зброєю у передмісті.
Опір окупанти долають жорстоко. «На підвал» (так нази­вають катівню, яку рашисти обладнали під Генічеським ПТУ № 17) до них можна потрапити навіть за привітання україн­ською. Недавно за таке вони забрали туди молодого хлоп­ця. Його матір, звичайна продавчиня на ринку, кілька разів ходила просити, аби дитину відпустили. Зрештою хлопець таки вийшов, але сильно побитий.
Генічеськ орки постійно патрулюють. Ходять по троє, з автоматами і у касках, дуже схожих на фашистські. Особли­во багато патрулів на центральному проспекті Миру і біля Центрального ринку.

Апофеозом «свободи» по-російськи стало відкриття у мі­сті центральної новорічної ялинки. Тоді площу Відроджен­ня, де встановили штучне святкове дерево, по периметру оточили кілька десятків озброєних до зубів військових і полі­цейських. Всі кущі навколо навіть під час святкування пере­віряли сапери з собаками. Генічан, які прийшли на відкрит­тя, ретельно обшукували. Навіть дітей. Людям доводилось не лише показувати документи, а й вивертати кишені.

Те саме, але у менших масштабах, відбувається і під час релігійних свят. Поки віряни моляться, навкруг стоять оз­броєні поліцаї з собаками.

РАШИСТСЬКА ПРОПАГАНДА

Аби генічани ні на секунду не забували, як «добре» їм стало після «асвабаждєнія», невпинно працюють пропаган­дисти. Потрібну Кремлю інформацію подають, обмеживши доступ до українського інтернету. Телеканали показують лише російські, з радіо те саме.
Велику увагу приділяють рашисти друкованому слову. У магазинах Генічеська безкоштовно роздають окупаційні га­зети «Комсомольская правда» і «Надднепрянская правда» Якщо з першою все зрозуміло, то друга - це погана росій­ська копія однієї з обласних газет.
Про цей агітаційний непотріб можна сказати словами Ре­марка з роману «Ніч у Лісабоні»: «Обидві газети... були ко­лись поважними виданнями з хорошою репутацією. Тепер змінився не лише зміст. Змінився і стиль. Він став цілковито неможливим».
Так, нагадаю, Ремарк писав про газети нацистської Німеччини...
Обидві брехливі російські агітки дають розлогі матеріали про «мудрого» путіна, «загниваючий» Захід і безальтерна- тивний «рускій мір». Тут теж все, як у геніального німецько­го письменника: «Передові газет були жахливі - брехливі, кровожерливі, зарозумілі. Весь світ за межами Німеччини зображувався дегенеративним, дурним, підступним. Вихо­дило, що світу нічого іншого не залишається, як бути заво­йованим Німеччиною».

“РОЗМОВИ ПРО ВАЖЛИВЕ”

Те саме розповідають і дітям у школах. Працювати на окупантів перейшли не всі українські вчителі, тому навіть серед на­вчального року вони запрошують педаго­гів працювати. Ті, хто пішов їм служити за обіцяні великі гроші, нині брешуть дітям про Україну і славлять путінську росію.

Основну увагу колаборанти від освіти приділяють уроку «Розмови про важли­ве», який є пародією на години політін- формації у радянських школах. Щопоне­ділка зранку старшокласники співають гімн росії. Раніше ще й піднімали прапор, нині ж триколори і так висять на всіх шко­лах, які працюють за російською програ­мою. Після того класні керівники розпові­дають учням побрехеньки і наглу брехню від пропагандистів. Все це мусять сфотографувати і надати фото директору. Ті, скоріш за все, пересилають їх вищому керівництву.

Велику увагу окупанти надають і вивченню історії росії. Восьмикласники, наприклад, вивчають її в двох томах. В обох немає і згадки про Україну. Захоплену територію авто­ри вперто називають новоросією.

На інші уроки, зізнаються учні, можна й зовсім не ходи­ти. Взагалі ж школу більшість юних генічан відвідують для годиться. По-справжньому навчаються вдома, з допомогою vpn підключаючись до онлайн-уроків в українських школах.

ХЛІБ НАСУЩНИЙ

Продуктів у магазинах і на ринку мало, більшість привезе­на з Криму і росії, ціни височенні. Гроші в окупованому місті є лише у прислужників окупантів (вчителів, лікарів, поліцейських і працівників «адміністрації») та пенсіонерів.
Останнім щомісяця видають по 10 тисяч рублів. Не по­спішайте рахувати суму у гривнях. По-перше, гривні на оку­пованій території рашисти заборонили приймати з 1 січня (але їх можна обміняти у відділеннях російських банків, за нав’язаним курсом 1 гривня дорівнює 1,25 рублів).

По-друге, української валюти у населення майже не за­лишилось.
По-третє, такої пенсії ледве вистачає на продукти. А це ж ще окупанти поки «дозволяють» не платити за електро­енергію і газ!
Ну, і останнє: 10 тисяч рублів - це менше російського про­житкового мінімуму.
Тепер - безпосередньо ціни. Хліб «Дарницький» (вага - 750 г), привезений з Криму, коштує 39 рублів 60 копійок. Найдешевша «Докторська» ковбаса - 240 рублів за кіло­грам, «Молочна» - 315, сардельки «Шкільні» - 500, ковбаса «Краківська» - 525 рублів. Кілограм твердого сиру продають від 600 до 800 рублів і вище.
Дорога у приморському місті і риба. Кіло камбали коштує від 200 до 300 рублів. Бички - так само.
Кілограм магазинного вершкового масла - 750-800 ру­блів, літр домашнього молока - 40, кіло бринзи - 470, яблук
- від 60 до 100, картоплі - 40, буряків - так само, моркви - 40-50, лимонів - 200, мандаринів - 220 рублів.
Десяток яєць - 90-100, кіло сала - 300-400, свинини - 400­500, яловичини - 400-600, домашньої ковбаси - 800 рублів.

ХВОРІТИ ДОРОГО І НЕБЕЗПЕЧНО

Дорогі у Генічеську і медикаменти. Наприклад, аспаркам у різних аптеках міста коштує від 60 до 156 рублів, карведі- лол - від 147 до 380, пачка фервексу - 80, безконтактний термометр - 1500 рублів.
Лікарів у центральній міській лікарні катастрофічно не вистачає. Обладнання - теж (з вкраденого рашистами у Херсоні, Каховці, Новій Каховці до Генічеська потрапило небагато). Деяких вакцин для новонароджених або зовсім немає, або не вистачає всім.
Періодично хворих генічан приймають російські лікарі. Але роблять це у вільний час, адже у Генічеськ їх відряджа­ють головне для того, аби лікували у госпіталях поранених рашистів, яких там дуже багато.
Вижити у таких умовах моїм землякам дуже складно, про­те вони не лише виживають, а і не втрачають оптимізму. Вірять, що наші славні ЗСУ поженуть лютого ворога у Крим і далі. Вірять у нашу перемогу.
А тим, хто не вірить і прислужує рашистам, варто вже по­чинати збирати валізи. Інакше буде суд. Якщо не держав­ний, то народний.











На фото: Генічеськ; поліцейські обшукують громадян на проспекті Миру; такі газети генічанам роздають без­коштовно; найголовніший для росіян підручник; ціни у магазинах написані лише у рублях.


Джерело: газета "Прилуччина + Прилучаночка" від 16.02.2023, Борис ЖМЕНЯ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.