11 травня 39-річний Сергій Зоря з села Вертіївка Ніжинського району подав апеляцію на вирок Ніжинського міськрайонного суду. Бо не хоче сидіти у тюрмі вісім років. Такий вирок за умисне вбивство батька, 63-річного Бориса Зорі.
Останні роки чоловіки не надто ладили між собою. Зоря-старший, незважаючи на вік, «косив» під байкера, любив їздити на мотоциклі, був шанувальником жінок, не з одною мав стосунки. З матір’ю Сергія прожив багато років. Кажуть, жінка потерпала від його складного характеру. Вже коли син був дорослий, розлучилися. Борис виїхав жити на Куликівщину, та у спокої колишню дружину не залишив. Приїздив, влаштовував скандали. Після одного з таких жінку розбив інсульт, невдовзі вона померла. Говорять, Сергій вважав батька винним у смерті матері. І дуже жалкував, що не вберіг її від нападок батька. Однак віддав батькові ключі від хати і підтримував з ним стосунки. Допомагав вирішувати усілякі проблеми. Двічі витягував із запою. Вони сварилися, потім мирилися. Окрім батька з близьких у Сергія лише дружина Наталя. Вона працює начальником фінансово-економічного відділу Ніжинської районної ради. Спільних дітей у пари немає.
29 листопада минулого року остання сварка між чоловіками закінчилася трагедією.
Сергій мисливець. Того дня був на полюванні. А надвечір зібрався з батьком до родичів у Велику Кошелівку. Та дорогою машина зламалася. Чоловіки повернулися до села, випили. Слово за слово біля авто і між ними виник конфлікт. А саме, з приводу співмешканки батька. Сергій наполягав, щоб батько її покинув (чи саме так було, не відомо). Адже це тільки з показань на суді Зорі-молодшого. Сварка переросла в бійку. Сергій дужий. Лупцював батька так, що у того на голові та обличчі місця живого не лишилося. Зламав чотири ребра. Потім дістав розкладний ніж і став різати. Порізав ніс, нижню губу і продовжував штрикати в голову та шию. Зачепив глотку та сонні артерії. Борис Зоря помер від гострої крововтрати. Сергій залишив батька біля автомобіля.
Дружина Сергія на суді згадувала ту ніч так: «Чоловік прийшов додому близько першої ночі без куртки і шапки, п’яний. У нього з вуха текла кров. Сказав, що напевне вбив батька. Після чого перевдягнувся та ліг спати».
А вранці прийшла поліція, знайшли закривавлений одяг та ніж зі слідами крові.
На суді Зоря вину визнав, розкаявся і просив суворо не карати його. Доводив, що під час конфлікту батько його душив, а він захищався. Проте версію Сергія спростувала судмедекспертиза. Так, у Сергія були два невеликі садна спереду на шиї, побите праве вухо. Але ці ушкодження не характерні для самозахисту. До того ж, слідів стискання руками за горло (душіння) не виявлено.
Отож, суддя Володимир Олійник прийшов до висновку, що механізм, характер, спосіб нанесення ударів в голову та тулуб ножем, локалізація тілесних ушкоджень, переважна більшість яких у життєво-важливі органи (голову та шию) безумовно вказують спрямованість дій на позбавлення життя Бориса Зорі. А отже, син мав намір на вбивство батька.
Нині Зоря у СІЗО чекає на апеляційний розгляд. А як поїде на зону, доведеться там йому працювати, аби сплатити державі присуджені 8458 гривень — витрат за залучення експертиз.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №20 (1827), 20 травня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Сергій Зоря, апеляція, суд, вирок, Ніжинський район, «Вісник Ч», Валентина Остерська