GOROD.cn.ua

Рятівна ін’єкція для лікарні: або громади спільно дбають про медзаклад, або про хворих дбати буде нікому

 

Початок нового року, мабуть, у багатьох асоціюється з початком нового періоду життя, з надією на те, що воно буде кращим, стабільнішим, легшим. Але деякі питання так і залишаються болючими, зачіпаючи своїми гострими кутами кожного жителя Борзнянщини. Одне з таких – подальша доля Борзнянської районної центральної лікарні.



З квітня минулого року, коли на повну запрацювала реформа, а медичні послуги та частково зарплати медикам почала фінансувати Національна служба здоров’я, на саму лікарню переклали її утримання. Тобто гроші на закупівлю медикаментів, ремонт і оновлення апаратури, оплату комунальних послуг, утримання автопарку, кухні медзаклад і його засновник мусили шукати самі. І почалося… Проводилася «оптимізація», об’єднувалися відділення, довелося до необхідного мінімуму скоротити персонал. Але при всьому цьому минулоріч змогли закупити нову медичну техніку, придбати кілька квартир, щоб молоді спеціалісти залишалися, а не шукали кращої роботи деінде.

Найважче, мабуть, було з оплатою комунальних платежів. За борги час від часу погрожували відключенням усього закладу від електропостачання. Ось і наприкінці року, лише за кілька останніх місяців «набігло» майже мільйон гривень боргу. Не лише через здорожчання електроенергії, а й через цілодобову і потужну роботу двох десятків кисневих концентраторів, від яких залежали життя людей.

Район – ніжинський, лікарня – наша

Сьогодні лікарня перебуває у дуже непростій ситуації. Окрім фінансових проблем, із розпадом Борзнянського району потрібно вирішувати ще й організаційні питання – перезаключати договори з Національною службою здоров’я, змінювати засновника. Дехто у соцмережах активно обговорював перехід нашого медзакладу на баланс Ніжинської районної ради. Насправді цього не відбудеться. Вже наприкінці року на позачерговій сесії Борзнянська міська рада увійшла до складу засновників лікарні, прийняла у комунальну власність її майно, а сам медзаклад став називатися Борзнянська міська лікарня.

Про перехід її «під крило» Ніжинської райради насправді навіть не йшлося. Територіально Борзнянська громада має першочергове право стати засновником лікарні. І не лише має, а й дуже прагне зберегти лікарню будь-що. Адже, як не крути, ніжинські відділення доступні не всім. Частина сіл Комарівської громади, дійсно, давно отримує медичні послуги на Ніжинщині. І тамтешніх лікарів вони знають краще, за наших. Але ж решта сіл, як і раніше, їздить до Борзни. І їздитиме, адже поки що жодне село не має прямого автобусного сполучення з новим райцентром. Тож найшвидше можна дістатися саме борзнянської лікарні. Не варто також думати, що десь по інших закладах «наших» пацієнтів тільки й чекають.

Там теж вистачає хворих, тож сидіти у чергах доведеться скрізь. Лікарня має непогане технічне й кадрове забезпечення, що підтверджує й голова Ніжинської районної ради. «У нас серйозно стоїть питання по Ніжинській районній лікарні, – говорив Анатолій Красносільський на нараді у Борзнянській міськраді. – Ми вирішили утримувати її на принципах співфінансування громад, адже у затвердженому на 2021 рік бюджеті Ніжинської районної ради доходів планується менше 900 тисяч гривень (зрозуміло, що цього недостатньо на утримання навіть ніжинської районної лікарні. – Авт.). Пообіцяти щось вам ми не можемо. Вам самим потрібно вирішувати питання і робити це лише спільно.

Кожна громада має прийняти програму підтримки вторинної ланки медицини, затвердити її на сесії, а потім напряму перераховувати гроші лікарні. Так утримуватимуть свій заклад Бобровицька міська рада, Бахмацька, Носівська».
Беззаперечно, усі громади розуміють важливість збереження власних лікарень. Чи потрібна нам Борзнянська районна центральна лікарня? Напевно, що так, якщо наприкінці минулого року зі 120 стаціонарних ліжок 110 були зайняті!

Напевно, що так, якщо у розпал пандемії саме наша лікарня рятувала не лише жителів Борзнянщини, а й Бахмаччини та Ічнянщини. Наприкінці року від ковіду лікувалося майже півсотні людей. Двічі на день наша машина курсувала на Ніжин за киснем, доставляючи до Борзни по 20 життєвонеобхідних балонів (350 гривень кожен!). Куди б повезли людей, якби не було нашої лікарні? А ще вона надає хірургічну, стаціонарну безопераційну, амбулаторно-поліклінічну допомогу, підтримку хворим на ВІЛ та туберкульоз.
Якщо ви зайдете до поліклініки, завжди побачите черги. Значить, людям своя лікарня вкрай потрібна!

Про спільне вливання розділених бюджетів

Непросто не лише вторинній ланці медицини, а й «первинці». Для нормальної роботи вона також повинна утримуватися на засадах співфінансування. Громади Борзнянщини допомагали і виділяли гроші, щось залишилося і поза увагою. Тож деякі борги теж зібралися, але до кінця минулого року їх погасили. «На 2021 рік на комунальні платежі лише по міській раді закладено майже 703 тисячі гривень, – розповів директор центру первинної медико-санітарної допомоги Анатолій Обозний. – Міська рада, розглядаючи бюджет, виділила нам 450 тисяч гривень. Це менше, ніж потрібно, але, наприклад, минулоріч взагалі виділяли 100 тисяч на рік, тепер сума зросла у чотири рази».

Щодо фінансового утримання вторинної ланки медицини, то, як ми вже згадували у минулому номері, одна лишень Борзнянська громада цього зробити не зможе. Навіть попри те, що близько 1,8 мільйона гривень міський бюджет отримує від податку із заробітної платні працівників лікарні. Та й, поклавши руку на серце, хіба лише борзнянці будуть користуватися послугами поліклініки, робитимуть аналізи та рентген, проходитимуть усілякі комісії, лікуватимуться у хірургів чи стоматологів?

Повторимося: зацікавлені у своїй лікарні мають бути всі громади Борзнянщини. За підрахунками, на наступний рік на оплату комунальних послуг медзакладу потрібно 4 мільйони 60 тисяч гривень. Якщо на засадах співфінансування розділити їх між громадами (по кількості населення, а не пролікованих, як дехто вважає. Адже до статистики пролікованих не потрапляють ті, хто звертався до поліклініки), то частка Борзнянської громади складає 2 мільйони 339 тисяч гривень, Комарівської – 681 тисяча, Височанської – 642 тисячі та Плисківської – 398 тисяч гривень.

Зрозуміло, що у кожної з цих громад достатньо своїх пролем і не вистачає грошей на зарплати, соціальні програми, громадські організації, розвиток громади. Попри це, Борзнянська громада в бюджеті на 2021 рік на утримання лікарні вже передбачила 1,7 мільйона гривень.

На сесії затвердили виділення по 200 тисяч гривень на первинну і вторинну ланки медицини у Плисківській громаді. Височанська передбачає 130 тисяч гривень на лікарню. Шукатимуть можливості виділення коштів і на наступній сесії у Комарівці. Чи вистачить цього на утримання лікарні? Частково – вистачить, а далі…

Далі питання знову стоятиме гостро і невідкладно. Голова Плисківської громади Марина Вірко запропонувала звернутися до обласних депутатів і вирішувати проблеми на обласному, навіть державному рівні. Можливо, раціональне зерно у пропозиції є. Але чи будуть надавати якісь державні дотації, чи на громаду повністю перекладуть вирішення більшості питань? Якщо так, то чи вдасться громадам через півроку назбирати решту коштів, запланованих на утримання лікарні?

Дехто резонно додає, що й до якості обслуговування у людей є зауваження. Питань до вирішення насправді багато. Але щоб щось змінити, покращити, економічно вдосконалити предовсім потрібно зберегти. Зберегти для людей, яких не можна залишати без належного лікування. Тож, дякуючи громадам за минулорічну підтримку, хочеться сподіватися, що й надалі всі горою стоятимуть за лікарню. Інакше – просто ніяк…

Думки із соцмережі

Валя Шелудько: «Керівники та голови ОТГ – згуртуйтеся та збережіть лікарню і медпрацівників. Без цього ми просто ніщо. Не дай Боже, закриють лікарню. Як тоді бути?».

Оксана Бондаренко:
«Особливо для людей похилого віку закриття лікарні – рівнозначно залишитися без медичної допомоги взагалі».

Оксана Боклаг: «Лікарню потрібно зберегти… Поки до Ніжина доїдеш – і померти можна».

Олена Фесенко-Заплесвічко: «А що, нас у Ніжині хтось чекає? Чи в Чернігові?? Недавно була в Чернігові, до «висококваліфікованих» їздила, за направленням. Зіткнулася з такоюгрубістю, неповагою і головне – гроші, гроші, ГРОШІ!!! Потрібно зберегти своє, нехай глови ОТГ домовляються».

Анна Савоськіна: «Як на мене, більшість наших «лікарів» – малокваліфіковані,…. але отримують заробітну плату на рівні з усіма. Якби було 10, але кваліфікованих, то і зарплата у них була би достойна, і витрати можна скоротити, і людям було б краще».

Наташа Луєнко:
«…Всіх завжди влаштовували наші лікарі, а тепер вони чомусь стали малокваліфікованими. Часто зустрічаєш у лікарні людей, яких все не влаштовує. Так і хочеться спитати: «Що ви тут робите тоді?». Бачили ми багато. І наша лікарня – навіть краща за деякі у області».

Світлана Іллющенко: «Якщо не збережете лікарню, то це наступна сходинка до скорочення населення. Старенькі нікуди не поїдуть, а молодь буде виїжджати. Тож це питання значно ширше, ніж декому здається. Лікарню треба зберегти і вдосконалювати відділення, закуповувати сучасніше обладнання! У нас хороші лікарі, прекрасний медперсонал!».

Валентина Сєчка: «Лікарня має бути обов’язково. Які тільки порядки у наших лікарнях! Хто лежав у Чернігові, той бачив, що там робиться. У нас головний лікар – на своєму місці. І спеціалісти нормальні. Я в районі різана 4 рази – і все добре».

Людмила Дорошенко: «Борзнянська лікарня має бути. І не принижуйте наших лікарів. Ми вдячні, що у нас є лікарня і медики. Не всі можуть поїхати за допомогою до інших міст. В усьому винна медична реформа, яку запустили наші президенти, Супрун і народні депутати, які голосували за знищення районів і медицини»..

Світлана Мартюк: «Якби деякі не агітували за створення громад у районі, а створили одну, як зробили розумні люди, то не стояло б і питання співфінансування лікарні»

Сергій Савченко: «Хотів би помилитись, але лікарню розвалять, як і всі підпрємства у Борзні».

Світлана Лищенко:
«Якщо у Мені керівництво району і лікарні – на своєму місці, там і медзаклад зберегли! А в Борзні – як завжди! Нікому нічого не потрібно! Потрібно спитати у людей Височанської та Плисківської ОТГ, а не лише у керівництва, потрібна їм лікарня у Борзні чи вони згодні залишитися один на один зі своїми хворобами».

Павло Луцик: «Звичайно, лікарня потрібна. Без сумнівів!!! Але порядок потрібно навести. Бо інколи таке враження, що лікарям байдуже на хворих. Є медики відповідальні, щирі, ентузіасти своєї професії. Таким – велика вдячність».

Ірина Щербина: «У дитини віком 28 днів вилікували запалення легень. 4 діток народилися в Борзні. А особлива подяка, що одній дитині врятували пальчик, якій на три чверті був відірваним. Дякую за те, що ви у нас є!».

Марина Гриненко, газета "Вісті Борзнянщини", №1 (9923) від 02.01.2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Борзна, лікарня, громади, бюджет