Медреформа на паузі. Про це оголосили в Міністерстві охорони здоров’я. Розібратися із змінами в системі вимагав Президент Зеленський. Медреформа в Україні триває 2 роки. І суть її – гроші ходять за пацієнтом. Аби держава фінансувала не ліжко-місця, а реальну роботу медичних закладів. На першому етапі ми отримали сімейних лікарів, яких можемо обирати, а держава оплачує їм фіксовану суму за кожного пацієнта. На другому етапі реформи – держава має так само платити за пацієнтів і для вузьких спеціалістів (лорів, кардіологів, неврологів), до яких нас вже направляють сімейні лікарі. Це почало працювати з 1 квітня. Але, частині лікарень цих грошей катастрофічно не вистачає.
«2 тисячі авансу і 2 тисячі 63 гривні заробітної плати».
Працівники дитячо-інфекційної лікарні Києва за квітень отримали найменшу зарплату за останні роки. Тут спрацював дивіз медичної реформи – гроші йдуть за пацієнтом. Під час карантину прийшло менше пацієнтів і відповідно і грошей.
У Київській психлікарні перерахували, навіть якщо у них будуть заповнені усі ліжка, як було до карантину, то їм не вистачить на зарплати персоналові. Адже тариф у 7 тисяч гривень за пацієнта вважають замалим.
Аби потрапити в реформу і отримувати фінансування за цим тарифом, кожна лікарня мала укласти угоду з Національною службою здоров’я. Тобто відповідати певному стандарту.
З Олександрівським онкодиспансером на Кировоградщині угоди не уклали, хоч тут щороку проходять лікування 1,5 тисячі людей. Але до прикладу, нема реанімаційного відділення, апарат опромінення старший за 30 років і вже не працює так як треба.
Забезпечити лікарню необхідним мала б місцева влада. У цьому і була суть реформи. Фінансування отримують тільки клініки, які мають ресурси та лікарів, до яких ідуть пацієнти. А платити за стіни і койко-місця держава не буде.
Павло Ковтонюк, ексзаступник Міністра охорони здоров’я: «На те вона й реформа, що в ній хтось виграє, а хтось програє. І якщо ми подивимось, хто виграє, то ми бачимо хороші, підготовлені, ефективні заклади. За 3 роки, з того часу, як був прийняти закон, не сиділи на одному місці, а приводили себе в порядок».
Ось успішний приклад як це мало запрацювати. Вознесенська лікарня на Миколаївщині. Тут почали прораховувати перспективи одразу і зібрали гроші з усіх можливих джерел. Купили сучасне дороговартісне обладнання і відправили своїх лікарів навчатися, як усім цим користуватися. Тож до клініки пішли потоки пацієнтів, а за ними і відповідні гроші.
Головний лікар попередив усіх працівників, що безкоштовні послуги мусять бути безкоштовними, бо лікарня може втратити угоду на фінансування. І вже зміг, не просячи допомоги, дати своїм лікарям інфекційного відділення надбавки. У перспективі було підвищити зарплати всім медикам.
За статистикою Національної служби здоров’я, яка здійснює фінансування за новою схемою, таких успішних прикладів у країні удвічі більше, ніж провальних. Майже тисяча лікарень після реформи отримала грошей більше, ніж минулого року. 500 – менше, із них 331 медзаклад має менше половини від колишньої суми за старою схемою.
У Міністра охорони здоров’я інша інформація. Він вважає, що за нинішніх обставин доведеться звільнити 50 тисяч медиків і закрити 300 лікарень. Чому так різниться статистика двох профільних відомств, на запити «ТСН» наразі ніхто не відповів.
Максим Степанов, Міністр охорони здоров’я України: «Медреформа у тому вигляді, в якому ми отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівників. Дефіцит спостерігається у 984 лікарнях із 1747. Це не означає, що ми збираємось згортати реформу. Навпаки, її треба реалізувати, але суттєво змінивши».
Наразі лікарні отримуватимуть фінансування за старою схемою. Не менше, ніж було минулого року. А за фіксованими тарифами додатково нараховуватимуть на лікування інсультів, інфарктів, коронавірусної хвороби та на екстрену допомогу. А медикам обіцяють підвищити зарплати незалежно від кількості пацієнтів.
Нагадаємо, у понад два рази більше грошей, ніж торік, за договором із Національною службою здоров’я отримає Чернігівський онкоцентр. 102 мільйони гривень – таке фінансування передбачене на 9 місяців. Як каже виконуючий обов’язки гендиректора центру Юрій Шень, цих грошей не достатньо. Щоб забезпечити минулорічний рівень зарплат персоналу та на утримання лікарні, їм треба втричі більше фінансування. Нині ж в лікарні роздумують над тим, щоб зробити платним харчування та проживання пацієнтів.
Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: медреформа, НСЗУ, «1+1», «ТСН»