Звикнути жити в нових умовах і зробити щось для себе, родини та суспільства. На тлі пандемії COVID-19 багатьом людям довелося суттєво змінити звичний спосіб життя, а також зіткнутися з особистими переживаннями через ізоляцію та обмеження.
За словами психологині, перший за століття серйозний карантин люди переживають по-різному.
Тетяна Бібік, психологиня: «Зараз ми проходимо момент адаптації. Спочатку у нас була тривога, тепер момент адаптації. Але зараз вже хтось адаптувався, хтось адаптовується, а в когось настає етап виснаження, тобто «я не бачу, що буде далі», «я не знаю, як себе відчувати» або «я не знаю, що я відчуваю», «що в моїй родині зараз відбувається». Зараз хтось залишився з мінімальними коштами, хтось залишивсь без роботи».
Гармонія і спокій у душі та родині – це насамперед максимальне збереження того ритму життя, що був до карантину. Тобто відтворення адаптованого режиму дня. Так у дітей не буде відчуття тривоги чи невпевненості, натомість батькам вдасться організувати часи з користю, знайти його для себе та приділити спільному дозвіллю, спорту чи розвитку.
Тетяна Бібік, психологиня: «Що гарного в режимі для родини? Це те, що кожен знає, що буде далі. Це для дорослих надає відчуття безпеки – я знаю, що буде в обід, я знаю, що ми будемо займатися спортом ввечері. Знову ж таки, коли у нас є режим дня, я розумію, що зараз є час, коли я можу його приділити собі і я можу поставити свої особистісні кордони – я зараз роблю своє, а дитина зайнята чимось іншим. В кожного є свій простір. Навіть якщо це однокімнатна квартира, але все одно кожен має право на свій власний простір. І ось це якраз можна зробити за допомогою режиму дня і надходження тих хобі, які колись можливо були забуті, або можливо зараз ви знайдете для себе якісь нові».
Крім того, у цей період варто налаштовувати себе на позитив, приділяти більше уваги внутрішнім відчуттям і проявам емоцій, а у стосунках шукати діалогу і компромісу.
Тетяна Бібік, психологиня: «Є така класна техніка, наприклад, кожні 30 хвилин казати собі «стоп, що я зараз відчуваю»: тривога чи спокій. І так само з дітьми. Треба навчати їх емоціям. «Я розумію, ти зараз злишся, тому що…», треба розказати, чому він злиться, бо дитина іноді й сама не знає, яка на це є причина. А коли ми їм озвучуємо, що я розумію, бо в тебе не виходить завдання; я тебе розумію, ти не можеш зараз погратися з друзями, саме тому ти зараз такий засмучений. Це мінімізує конфлікт».
Фахивчиня запевняє, що психологічно карантин – це такий же виклик, як і чимало інших динамічних змін нашого століття. А тому шанс стати сильнішими і навчитися новому.
Тетяна Бібік, психологиня: «Три фактори, які роблять вас щасливими, три дії: щось зробити для себе, щось зробити для своєї сім’ї і для світу. Думаю, було б дуже гарно, якщо б ми більше згуртувались в своїх сім’ях. Емоції наші вже повинні йти на спад, вже повинно бути більше любові, кохання, добра і любові один до одного. Якщо ми з цим вийдемо з карантину, то наш світ стане трішечки добрішим».
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Тетяна Бібік, карантин, психолог, поради, «Дитинець»