Домашній тиран зізнався у вбивстві дружини, програвши «оперу» партію в шахи.
Замість прологу.
Три роки тому в одному з київських монастирів з’явився хлопчина. Був він дуже побитий і майже нічого не пам’ятав після травми голови. Але спокійна обстановка, лагідне ставлення ченців зіграли свою позитивну роль у реабілітації. Питання про його майбутнє вирішилося саме собою — юнак пов’язав свою долю з церквою. Зважаючи на те, що його бив сокирою рідний батько, син навідріз відмовився повертатися додому.
Сім’я Т. проживала у селі Довжик неподалік Чернігова, було у ній два сини. Згодом один осів в Ічнянському районі, а молодший — Віталій — після того, як став священиком, — в Сосницькому. Час від часу сини відвідували батьків, але візити ці не були тривалими: добре пам'ятали його “батьківські ласки". У батька була на все село слава забіяки. Багато хто із селян згадував його важкі кулаки, які комусь порахували ребра, а комусь зуби. А псьому виною була оковита, після якої в чолов’яги прокидалася несамовита агресія.
Цей Новий рік став останнім для Ганни Григорівни — матері двох синів, дружини Олександра Т. ЗО грудня він вирішив розпочати підготовку до свята. Із застілля. Тут же була і Ганна, яка підносила чоловікові нехитру закуску. Та ще, мабуть, нечистий був десь поряд і смикав чоловіка за ниточки, неначе слухняну ляльку. Сварка виникла з нічого. Після декількох міцних слів у хід пішли кулаки. Після удару в голову жінка впала, а Олександр пішов спати.
Вранці похмілля було важким. Тіло дружини так і лежало на тому ж місці. Вже холодне. Думки не вдавалося зібрати докупи, тому тіло дружини чоловік просто переніс до старої нетопленої хати, де воно пролежало тиждень. А потім* закопав його у сараї. Сусідам сказав, що дружина поїхала до синів. А сам запив...
Сусіди почали підозрювати щось недобре. А коли приїхав Віталій і не застав матері, утвердилися в своєму переконанні — з Ганною сталося лихо. Після написаної сином заяви до Чернігівського райвідділу про зникнення матері оперативники почали пошуки. В поле зору майже відразу потрапив чоловік зниклої.
Інтуїція підказувала правоохоронцям, що його треба "колоти". Підібрати ключі до душі нахабного самодура було складно. Тож підійшли до справи нестандартно — сіли грати з ним в шахи. Чолов’яга вважав себе неабияким гравцем, поводився зверхньо і тому вирішив похизуватися та обіграти міліціонера. Але “опер" виявився більшим інтелектуалом і партію виграв. Тільки після цього розмова нарешті пішла. Скорений гравець почав розповідати своєму переможцю про той вечір ЗО грудня. Зізнався у злочині. Вказав, де закопав тіло. Експертиза встановила, що смерть Ганни Т. настала внаслідок внутрішньої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, що належат ь до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Зараз зловмисник заарештований. Порушено кримінальну справу.
Валерій Литовченко, «Гарт» №6 (2338) від 9 лютого 2006
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: вбивство, Довжик, Литовченко, Гарт