Час святкування Нового року в різних країнах у різні часи не збігається. За свідченнями археологів, найдавніші новорічні символи — вази з новорічними написами, були віднайдені в Єгипті. їх вік перевищує три тисячі років.
У більшості народів, які займалися скотарством і землеробством, як і у прадавні часи на українських землях, святкові обряди пов’язували із культом родючості землі. Тому відлік нового літочислення починався навесні — у березні. Ось звідки походять колядки, щедрівки, засівання.
Наприкінці X ст. у Київській Русі відбулося офіційне запровадження християнства. Саме тоді князь Володимир Великий переніс відзначення Нового року з березня на вересень згідно зі старим візантійським зразком. Це нововведення довго не сприймалася людьми, тому наші пращури користувалися і дохристиянським, і церковним календарями.
Цим розбіжностям поклав край митрополит Київський Феогност, який 1342 р. видав суворий наказ відзначати Новий рік 1 вересня.
Звична для нас традиція зустрічати Новий рік 1 січня була започаткована римлянами в 46 р. до н.е., коли було запроваджено так званий Юліанський (на честь Юлія Цезаря) календар, авторство якого приписують астрономові Созігену.
Шануючи національні традиції, українці разом із усім світом зустрічають Новий рік. Ми задоволені тим, що серед новорічних традицій в інших країнах зустрічаються такі, як у нас, або дуже схожі.
Так, у Норвегії, як і в Україні, чекають, що новорічного вечора прийде коза. їй кладуть сухі колоски вівса у дитяче взуття. На ранок замість колосся діти знаходять у черевиках новорічні подарунки. У цій країні коза має привілейоване становище. За легендою, норвезький король Олаф Другий одного разу врятував поранену козу, знявши її зі скелі. Потім цю тварину привезли до палацу, вилікували і відпустили. На знак вдячності вона щоночі приносила рятівникові рідкісні цілющі рослини.
У Румунії Новий рік зустрічають старовинними обрядовими піснями та колядками. Хлопець у масці кози і накинутій на плечі козячій шкурі чи у вивернутому кожусі виконує ритуальний танець кози. Напередодні Нового року тут можна зустріти підлітків у національних костюмах, у високих баранячих шапках і з довгими батогами в руках. Вони заходять у двір, стають у коло, ритмічно б’ють батогами по землі, час від часу промовляючи традиційні новорічні вітання. Цей старовинний обряд символізує роботу в полі: хлопчаки б’ють уявних волів, щоб вони краще орали землю, щоб у новому році був багатий урожай.
У багатьох країнах найкращим новорічним пригощанням є хліб. На в'єтнамському столі обов'язково повинен бути пиріг із клейкого рису, начинений м'ясом, горохом, цибулею і приправлений різноманітними спеціями. Цій страві понад дві тисячі років. Вона символізує щедрість і плодючість землі. В Індонезії з пофарбованого рису будуються двометрові колони. Вони призначені богам. Та після завершення свят рис із колон розбирають люди.
У Тибеті перед Новим роком господині печуть багато пиріжків з різною начинкою. Вони роздають їх усім зустрічним. Вважається: чим більше роздаси - тим багатшим будеш! Оригінальний звичай існує в південних селищах Франції. Перша господиня, яка в новому році набрала води з джерела, залишає там пиріжок, друга бере цей пиріжок і на його місце кладе свій і так далі. Таким чином, усі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього. А ось румунські пиріжки треба їсти обережно, бо вони з сюрпризом. Начинкою у них може бути монета, і фарфорова фігурка, і червона перчина. Дівчата мріють про те, щоб їм дістався пиріжок із обручкою. Тоді вже можна розраховувати на щасливе заміжжя. А той, кому дістанеться монетка, може очікувати на покращення фінансових справ.
Ірландці напередодні Нового року відчиняють двері будинків навстіж. Кожен може увійти д о будь-якої оселі; він буде бажаним гостем і має промовити: «За мир у цьому домі і в усьому світі». У Шотландії, коли стрілка годинника наближається до дванадцятої, господар будинку відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару. Таким чином випускають Старий рік і впускають Новий.
В Японії свято Нового року триває 7 днів, а в Індонезії — аж 10. Увесь цей час більшість підприємств не працює.
У багатьох країнах святкування Нового року пов'язане з водою. Можна зрозуміти жителів Бірми, адже там рік починається зі спекот-ного періоду, тому його прихід відзначається фестивалем води. Уявіть собі: люди поливають одне одного водою, та ніхто не ображається. Адже цей ритуал є своєрідним побажанням щастя у новому році. А в Кенії Новий рік узагалі відзначають на воді. Святкуючи, кенійці не тільки катаються на човнах, але й купаються в ріках, озерах, океані. На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник проб'є дванадцять, вихлюпують її через відчинені вікна на вулицю. Це свідчить про те, що старий рік закінчився щасливо і кубинці бажають одне одному, щоб і новий рік був таким же ясним і чистим, як вода. Добре, що у цей час під вікнами майже нікого нема, бо всі уже за святковим столом. А хто забарився, той відразу ж відчує новорічне привітання від усього серця.
Із приходом Нового року пов’язані надії та сподівання, люди вірять у прикмети, які приносять щастя й удачу. У деяких країнах Європи колись вважалося доброю прикметою зустріти сажотруса, доторкнутися до нього й вимазатися. У Китаї за столом губи мажуть медом, щоб говорити тільки добрі, теплі слова своїм домашнім. У Колумбії перед Новим роком виносять із будинків усі старі речі та спалюють їх. А в Аргентині службовці різних установ в останній робочий день року, що минає, викидають із вікон старі календарі, відомості та бланки. У Фінляндії незаміжні дівчата кидають через плече черевичок. Якщо він впаде носком до дверей - бути весіллю.
З останнім дзвоном годинника, як правило, виголошуються найголовніші тости. Та в Болгарії обходяться без них: там просто на три хвилини вимикають світло. Це хвилини новорічних поцілунків, які замінюють тости.
Здивують нас і японці, які Новий рік зустрічають не опівночі, а зі сходом сонця. У новорічну ніч вони лягають спати, коли пролунає останній із 108 дзвонів буддійських храмів. Ця цифра не випадкова: вважається, що у людини є шість вад (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість і хтивість). Кожна із них має 18 різних відтінків. Дзвони поступово очищують людину від цих вад. Після останнього дзвону належить лягати спати, щоб прокинутися перед світанком, вийти на вулицю і зустріти Новий рік із першими променями сонця.
На Новий рік прийнято робити подарунки. Вони бувають різноманітними та несподіваними. Так, у Шотландії гості приносять грудку вугілля, кидають її у сімейний камін і бажають, щоб вогнище у ньому палало якнайдовше.
У Німеччині на святковому столі незмінним успіхом користується короп. Ця риба в пошані не тільки тому, що нею можна поласувати: у новорічну ніч луску коропа, яка схожа на монети, кладуть у гаманець. Вважається, що це гарантує достаток і щастя у майбутньому році. У Португалії прийнято у новорічну ніч із кожним ударом годинника з'їдати по виноградині — дванадцять ударів, а значить — дванадцять заповітних бажань на кожен місяць.
Тож щиросердно вітаємо вас із Новим роком та різдвяними святами! Миром і злагодою, добробутом і вірою нехай увійде новорічне свято у ваш дім! А Діди Морози та Сан-та-Клауси хай принесуть вам щедрі подарунки. Здоров'я, щастя й радощів вам, дорогі наші читачі!
Олександр Бобир, професор, декан факультету початкового навчання ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка
«Гарт» №1 (2233) від 1 січня 2006
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.