Олександр Карета: «Мені в житті не випало попрацювати легко»

Ми часто кажемо: «Усі чоловіки однакові» або «Усі політики брешуть». Навіть якщо й не переконались у цьому на власному досвіді, а тільки чули це від інших. І забуваємо, що по одному не можна судити про всіх. І якщо колись вам зустрівся поганий лікар, це зовсім не означає, що в медицині «одні лише бездушні хабарники». Як і в кожній професії, серед медиків є багато людей, які свої звання й нагороди заслужили багаторічною сумлінною працею.



Якщо не вірите, познайомтесь — Олександр Карета, головний лікар Чер-жгівськоїобласноїдитячої лікарні, заслужений лікар України, депутат обласної ради трьох останніх скликань. З нагоди 75-річчя Чернігівської області Указом Президента України його було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. Ми зустрілися з Олександром Панасовичем, щоб привітати його з цією подією, а також поговорити про медицину і не тільки.

«ТРЕБА НАВЧИТИСЯ БАЧИТИ ПАЦІЄНТА»

У дитинстві Олександр Карета й уявити не міг, що стане лікарем. Ким мріяв бути, не зізнався (але точно не космонавтом). А склалося так, що усе своє життя він віддав медицині. Навчався на фельдшерському відділенні Київського медичного училища N° 2, потім — на педіатричному факультеті Київського медичного інституту імені 0. Богомольця (тепер університет).

— Сім’я наша була небагатою, до того ж обидві сестри навчались одночасно зі мною, — розповідає Олександр Панасович. — Тож я змушений був працювати, аби заробити собі на життя й навчання. Так уст роки и поєднував навчання з роботою в медичних закладах. Звісно, було важко усе встигати. Але це був дійсно цінний досвід.

У 1975-1976 роках Олександр Панасович і його дружина, Марія Кирилівна, пройшли інтернатуру з педіатрїї в Чернігівськкій дитячій лікарні у Березному Менського району. До цього там три роки не було педіатра, тож дільницю отримали занехаяну. Олександр Панасович працював, як і його дружина, педіатром, а часом — був і за хірурга, і за терапевта, часто їздив на виклики.

— Саме там ми з дружиною навчилися не просто оглядати, а саме бачити хворого. Це дається не кожному медику.

Молодого лікаря помітили й оцінили чернігівські фахівці. У 1979 році Олександра Карету перевели до Обласної дитячої лікарні. Працював він у відділенні для дітей грудного віку, у приймальному відділенні, а згодом очолив дитяче інфекційне відділення і був призначений головним позаштатним інфекціоністом Облздороввідділу.

— Робота в інфекційному відділенні — це у медицині те ж, що й передова на фронті, — каже Олександр Панасович. — Так уже склалося, що мені вжитті не випало попрацювати легко. Увесь час тяжка, копітка робота.

У грудні 1985 року комусь треба було очолити Чернігівську міську дитячу погвклмвсу, і для цього обрали Олександра Карету У той час розпочалося будівництво ще однієї дитячої поліклініки — на вулиці Рокос-совського. Тож головному лжареш довелося стати ще й будівельником та господарником, адже уо клопоти лягли на його плечі. У розпал ^ніпмрльма ообїт (у 1987 році)

Олександра Панасовича призначили головним лікарем Обласної дитячої лікарні. На цій посаді він уже 21-ий рік. І як фахівець високого класу, бачить у сучаснії медицині, й зокрема в педіатрії, дуже багато проблем.

— Надзвичайно багато лиха завдала Україні й нашій області аварія на ЧАЕС. Ця проблема в нашій державі вже замусолена, але для її розв'язання нічого не робиться. Договорилися до того, що радіація в малих дозах навіть корисна й наші діти від неї не постраждали. Не буду наводити цифр, адже там, де йдеться про смерть дитини, навіть один випадок — це уже трагедія. Але якщо до аварії у наших дітей практично не реєструвався рак щитовидної залози, то зараз таких випадків десятки. Сьогодні вже при народженні у дітей виявляють серйозні захворювання, в тому числі й онкологічні.



Отож і веде медперсонал Обласної дитячої лікар-щоденну боротьбу за дитячі життя. У закладі зараз діють 14 клінічних і 2 реанімаційних відщлеьия. Лікарня добре оснащена технічно: працюють комп’ютерний томограф. цифровий рентгенівський апарат, сучасна апаратура ультразвукової , діагностики. Створен і єндоскопічний кабінет та кабінет ультразвукової діагностики, цілодобово працює клінічна лабораторія. У 2004-2005 роках у приміщенні лікарні було зроблено капітальний ремонт, зараз ремонтується 3-ій поверх лікувально-діагностичного корпусу. Планується відкриття відділення для виходжування недоношених дітей (масою тіла 500 і більше грамів).

Цілодобово у лікарні чергують анестезіологм. педіатр, травматолог, хірург Завжди напоготові виїхати за викликом у будь-який район два реанімобілі.



— Наші фахівці надають екстрену медичну дрпомогу дітям усієї області, - каже голвний лікар. - Запровадили ми й нову форму роботи - виїзди в райони хірургтчних бригад. Наші фахівці оперують хворих на базі райлікарен. Таким чином ми наближаємо кваліфіковану медичну допомогу до сільського жителя.

Багато уваги пріділяє с Олександр Карета і зв'язкам із закордонними медичними закладами та організаціями. У липні 1990 року очолив першу делегацію дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, які були відправлені на лікування та оздоровлення на Кубу. Тоді вдалося налагодити цілу систему роботи, й досі діти з України їздять туди на лікування. Через Фонд міжнародного професійного обміну українські діти з оикохворобами ліку валися в США. З ініціативи головного лікаря уже кілька років наші діти проходять реабілітаційний періоду таборах для чорнобильців у Великобританії. Обласна дитяча лікарня виграла конкурс і бере участь у програмі «Від лікарні до лікарні» Міжнародного благодійного фонду «Україна -3000», голова наглядової ради якого — Катерина Ющенко. Від Фонду лікарня отримала сучасне обладнання, її фахівці постійно беруть участь у міжнародних наукових конференціях.

«ДЛЯ ЛІКАРЯ ГОЛОВНЕ — ЛЮДИНА»

Олександр Карета не боїться визнати, що в Україні немає чіткої концепції охорони здоров'я:

— Усі наші проблеми — від непродуманих реформ. Наприклад, сільську медицину відірвали від усієї системи охорони здоров'я, передали у відання сільських рад, таким чином кинувши її напризволяще. Дуже часто державні програми належно не підтримуються коштами, а медицина потребує постійної уваги, постійних фінансових ін'єкцій. Треба навчати фахівців, забезпечувати медичні заклади сучасною технікою, тоді й результати будуть. Давно пасі ан час ввести страхову медицину, адже безкоштовне якісним не буває. І це  зовсім не означає, що гроші будуть перекачуватися з кишені пацієнта до кишені лікаря, як зараз прийнято вважати. Ми маємо зрозуміти, що у медицині є правила гри, основною дійовою особою в якій є пацієнт. Необхідно за допомогою с тра -хових компаній юридично оформляти стосунки пацієнта й лікаря, і потім у них не буде нарікань одно на одного. Мене дуже непокоїть, що сьогодні ав тори те т медицини підривають ті, хто вважає усіх причо ті іихдо неї «хабіцт -никами». Я глибоко переконаний, що це не так. Для лікаря головне — це людина, яку він має лікувати, не зважаючи на її гаманець чи політичні симпатії.



В Обласній дитячій лікарні і справді доброзичлива атмосфера. Працівники привітні з пацієнтами — вітаються й посміхаються. Мабуть, це тому, що головний лікар багато уваг и приділяє роботі з кадрами.

— Я вважаю, що при вмілому поєднанні досвіду ветеранів та енергіїмолсщих фахівців можна досягти і ар-них результатів. А для того, щоб забезпечити уважно ставлення працівників одне до одного, до пацієнтів та до їхніх батьків, не треба великих коштів, — переконаний Олександр Панасович.

Уся його сім'я знайшла своє місце у медицині. Дружина — Марія Кирилівна — педіатр, зараз викладає у медичному коледжі. Син Сергій — кандидат медичних наук, лікар-неоропаго-лог у Чернігівській обласній лікарні. Дочка Тетяна — лікар-інтерн, планує стати офтальмологом.

На столі Олександра Панасовича я помітила «Кобзар» Тараса Шевченка.

— Так, читаю поезії, коли є вільний час (хоч його дуже мало), — сказав лікар. — Мені здається, що багато які вірші Шевченка про нашу сучасну реальність.

І процитував кілька рядків: «Якби ми вчились так, як треба, то й мудрість би була своя...», «Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинабть...».

Аліна Долинець, «Гарт» №45 (2329) від 9 листопада 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.