Киянин обстріляв Козелецьких міліціонерів

Увечері 20 травня в с. Чемер Козелецького району житель столиці обстріляв слідчо-оперативну групу Козелецького РВ УМВС, внаслідок чого водій-прапорщик та місцевий житель отримали вогнепальні поранення і були доставлені до Чернігівської обласної лікарні. Нападник із двома пораненнями лівої ноги перебуває на лікуванні в інфекційному відділенні районної лікарні.

— 20 травня близько 21 -ї години до чергової частини Козелецького райвідділу міліції зателефонував 28-річний житель Чемера Сергій, — розповідає перший заступник начальника Козелецького РВ УМВС, начальник кримінальної міліції Микола Кривенко. — Він повідомив, що на центральній вулиці села 54-річний киянин, на ім'я Олександр, погрожував йому зарядженою мисливською рушницею. На місце події відразу ж виїхала слідчо-оперативна група у складі слідчого, двох дільничних і водія.



У селі правоохоронці зустрілися із заявником. Від нього й дізналися, що перший конфлікт між ним та Олександром стався ще вдень. Заявник разом зі своїм товаришем по обіді пішли до лісу. Там випадково зустрілися з Олександром Д. Слово за словом — розгорівся конфлікт, який закінчився бійкою, причому більше постраждав гість.

Повернувшись у Чемер, двоє друзів вирішили остаточно з’ясувати стосунки з киянином і своїм „Фольксвагеном” поїхали до місцевого магазину, який належить Олександрові. Побачивши своїх кривдників у вікно, підігрітий спиртним господар узяв мисливську рушницю і вийшов до них. Аби не сумнівалися, що рушниця заряджена, чолов’яга, за словами заявника, спершу вистрілив по вікнах машини, а тоді І в їхній бік. Чекати, доки він влучить, заявник з товаришем не стали і втекли з місця події. Після чого і звернулися до міліції.

Коли заявник розмовляв із міліціонерами, за кілька десятків метрів він побачив Олександра. Тільки-но той наблизився, стало зрозуміло, що він прийшов не з порожніми руками: на рівні грудей з-під одягу випирав предмет, схожий на наган. Назвавшись, працівники міліції попросили кинути зброю на землю. Тоді чоловік вихопив револьвер і розрядив барабан в міліціонерів. Водій-прапорщик Козелецького РВ УМВС Микола Тимошенко був серйозно поранений в руку, ногу та щоку. Постраждав також 29-річний чо-ловік, який живе неподалік. Куля, пройшовши крізь паркан, влучила йому в ногу. Сховавшись за деревами та за автомобілем, міліціонери стали стріляти у відповідь. Нападник отримав два поранення в ліву ногу. Коли в нього скінчилися набої, він швидко сів на велосипед, сподіваючись втекти, однак його наздогнав дільничний і повалив на землю. В Олександра було вилучено револьвер системи “Наган", а самого його доставили на лікування до Козе-лецької ЦРЛ.

Пораненого міліціонера, а також потерпілого під час перестрілки чоловіка доставлено до Чернігівської обласної лікарні.



Поговорили ми і з самим нападником. Як він розповів журналістам „Гарту”, того дня по обіді разом зі своєю знайомою, яка працює в його магазині продавцем, вони виїхали на природу відзначити день народження її сина. У лісі неподалік відпочивали троє чоловіків. За словами Олександра, вони працюють охоронцями на Чемерівсь-кому спиртзаводі і від їхніх рук уже потерпіла не одна людина.

— Оскільки в їхній компанії був мій знайомий, то я підійшов привітатися. Хтось із них погано висловився убік моєї знайомої, і я зробив зауваження. Після чого ці хлопці стали грубо висловлюватись і виникла бійка. Один із них вдарив мене в обличчя, а коли я впав на землю, почали бити ногами. Випустивши, як кажуть, пар, хлопці пішли купатися.

Повернувшись до села і побачивши своїх кривдників біля свого магазину, я взяв рушницю і вирішив з'ясувати стосунки. Щоб налякати хлопців, двічі вистрілив по їхній машині. Ті ж вскочили в авто і поїхали геть. Я зробив це, щоб хоч якось їх покарати. Потім уже вдома я дістав наган, який мені дістався від мого покійного батька, сів на велосипед і поїхав до своїх кривдників.

— Олександре Мойсейовичу, чому ви стріляли в міліціонерів?

— Я добряче випив, і у мене "зірвало гальма ”. Я хотів відплатититити за те, що мене побили. Про міліціонерів я не знав, то й не розгледів нічого. Почувши голоси, я вихопив пістолет і розрядив обойму. Чи представлялися правоохоронці і чи щось мені говорили, я просто не пам'ятаю.

— Що вас змусило схопитися за зброю, адже конфлікт можна було розв’язати по-іншому?

— Звичайна образа плюс кількість випитого спиртного.

Було прикро, що якісь шмаркачі беруть наді мною гору. Якби ще ми з ними сам на сам з'ясовували стосунки, я б їм показав... (Олександр Д. свого часу займався боксом і не раз брав участь у різних боксерських турнірах. — Авт.).

— Того вечора я був на чергуванні, — говорить інспектор патрульної служби райвідділу міліції водій-прапорщик Микола Тимошенко. — Близько дев'ятої вечора з села Чемер надійшов сигнал, що один місцевий житель з мисливською рушницею бігає селом і погрожує фізичною розправою, обстріляв автомобіль марки „Фольксваген". Виїхавши на місце події, мої колеги пішли до заявника, а я залишився біля своєї машини. Хвилин за п 'ять побачив, що велосипедом наближається якийсь чоловік. На відстані 5-6 метрів, нічого не кажучи, він вихопив наган і вистрілив умій бік. Куля влучила мені у ліву руку. Оскільки я цього не чекав, то на кілька секунд навіть розгубився. А потім крикнув йому: „Ти що робиш? Міліція!” Той відповів нецензурною лайкою і став відступати. Сховавшись за машиною, я двічі вистрілив у повітря і попередив, що якщо він не кине зброї, стрілятиму на ураження. Мені здалося, що він нахилився, аби покласти пістолет. Але тільки-но я виглянув Із-за машини, як знову пролунав постріл. Цього разу куля влучила мені у щоку. Оскільки між мною І нападником с тояла ма шина, мої колеги не могли стріляти у відповідь. Коли я вже впав на землю, знову постріл — куля влучила у ліву ногу. Потім я знепритомнів І отямився вже у районній лікарні.

Шкода лише, що надень народження своєї донечки Лізи не зміг потрапити. 21 травня їй виповнилося 5 років. Поз 'їжджали-ся куми й родичі, подарували їй велосипед — а я ось у лікарні. Свій подарунок зроблю донечці, коли звідси вийду.



Райпрокуратурою порушено кримінальну справу за ст. 345 ч. З КК України (умисне завдання працівникові правоохоронних органів або його близьким родичам тяжких тілесних ушкоджень під час виконання цим працівником службових обов’язків). Злочин передбачає позбавлення волі на термін від п’яти до дванадцяти років.

Редакція вдячна за допомогу в підготовці матеріалу першому заступнику начальника райвідділу міліції, начальнику кримінальної міліції Козелецького РВ УМВС Миколі Кривенку та ЦЗГ УМВС у Чернігівській області.

Віктор Шатковський, «Гарт» №21 (2305) від 25 травня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.