З ендопротезом можна й танцювати

Надія Водянко (перед операцією), лікар-анестезіолог Дмитро Косуха та Володимир Фриз

Ох, уже ці кістки та суглоби. Здається, люди ходити розучилися. Все тріщить, ламається, стирається. Чи не Чорнобиль нас мучить?

Однак завідувач ортопедичного відділення та центру ендопротезування на базі Чернігівської лікарні № 2 Володимир Фриз не радить усе пояснювати радіацією.
— У нас є три нагальні проблеми: остеохондроз, остеопороз і остеоартроз. Перше — хребет, друге — кістки, третє — суглоби. Остеохондроз спричиняється нашим стилем життя. Ми сидимо на роботі, в машині чи тролейбусі, дома біля телевізора. От хрящі й дегенерують вже у 40-річних. А що їмо? Чипси, хот-доги, сухарики. Пиво. При цьому переїдаємо. Фізично не працюємо, принаймні стільки, як потрібно для здоров'я. А ще ж травми, вік. Усе це впливає на регенерацію хрящових тканин. І диски починають руйнуватися.
— А чому кістка ламається?
— Це вже інша проблема — остеопороз. Здорова ламається рідко, її жива структура постійно оновлюється. Загалом кістка — це така собі архітектурна споруда, котра має свою масу, структуру, заповнена мінералами. Якщо мінерали втрачаються — це остеопенія, а коли ще й маса кістки зменшується, тут вам і остеопороз. Причин його виникнення чимало: і захворювання органів, що виробляють гормони, і те ж харчування, і гіподинамія, і вік. Особливо страждають жінки під час і після клімаксу, тобто вже з 40 років, коли починається затухання дітородної функції. Уявіть собі, зменшення гормону естрогену провокує ламкість кісток. Що треба робити? Лікуватися. А ще — жити статевим життям. Статеве здоров'я взагалі багато значить. Чоловікам простіше — бо і в 70 років можна стати батьком. Щоправда, хвороби, такі як простатит тощо, теж впливають на рівень андрогенів, а отже, і на кістки.

— Зате відомо не лише в нашій області, що ваш центр ендопротезування лежачих людей буквально ставить на ноги.
— Так. до нас їдуть люди з різних міст і навіть країн. З Молдови, Прибалтики, Вірменії. Багато — з Росії. Справа в тому, що найсерйозніша, найскладніша операція у нас коштує 25 тисяч гривень (23 тисячі з них — вартість найдорожчого протеза. Він розрахований до кінця життя. Є й дешевші, для старших вікових груп, в межах 10-12 тисяч гривень). А в тій же Росії — 20-25 тисяч доларів. Хоча є у нас і державні програми. Тобто бюджетне забезпечення ендопротезами. Та для цього треба стояти в черзі не менше 2 років.
— Найбільше, мабуть, проблем з ногами?
— Так, страждають найчастіше колінні та кульшові суглоби. Операція заміни їх на штучні серйозна. Але ще серйозніший період реабілітації. У стаціонарі треба лежати 2-3 тижні. Потім удома. І знову лягати до стаціонару на реабілітацію — тут проводяться різні процедури, масаж, гімнастика. Усього людина перебуває на лікарняному 5-6 місяців.

— А потім зможе й танцювати, й на ковзанах кататися?
— І на велосипеді їздити. Хоча треба берегтися. Якщо й танцювати, то повільний вальс. Аби знову не пошкодити ногу. Жінки, до речі, оперуються частіше за чоловіків. Бо мають великий дискомфорт, коли пошкоджений кульшовий суглоб. Проблема навіть сходити в туалет. Жінці треба присісти, а ноги не згинаються.
— З чого роблять ендопротези?
— З високоякісних сплавів. Дешевші — кобальто-хромові. Дорожчі — титаново-молібденово-алюмінієві. Але це сама конструкція. Іншу ж частину, на якій лежить функція тертя, раніше виготовляли з поліетиленових вкладишів з кобальто-хромовою голівкою. А зараз роблять з суперкераміки. За рік вони зношуються на 0,04 мікрона. А поліетиленові — на 0,2 міліметра.

— Скільки пацієнтів протезується у рік?
— Близько ста. З нового року протезовано 42 людини. Нині у відділенні таких хворих чотирнадцять. Ходімо, самі в них все спитаєте.
Марина Сікун — чернігівка. У неї вроджена дисплазія кульшових суглобів. Плюс травма, отримана 6 років тому.
— Я мучилася ці 6 років від болю. Ходити практично не могла. Лікувалася часто у Володимира Івановича. Він і порадив мені імплантувати штучний суглоб.
На черзі на безкоштовне протезування я 4 роки стояла. Спасибі, Володимир Іванович запропонував як постійній пацієнтці безкоштовний протез. Але звичайний. А мені потрібен був спеціальний, індивідуально видозмінений. От за нього я й заплатила різницю — близько 10 тисяч гривень. 4 березня у свої 43 роки як на світ народилася. Після операції болю не відчувала. Знеболюючі мені кололи в реанімації лише добу. Потроху вже ходжу й без милиць (їх інвалідам у соцзабезі дають безкоштовно, а так треба купувати). Зараз у лікарні на реабілітації. Роблять мені різні процедури. Я шкодую, що раніше не відважилася на таку операцію.
Крім того, я скинула вагу — 15 кілограмів, тепер важу 85. Стимул є — треба, щоб навантаження на ендопротез було невеликим. А перед дзеркалом у коридорі ми тренуємося красиво ходити.

Надія Водянко — зі Змітнева Сосницького району. Завтра в неї операція на кульшовому суглобі. Згодом планується ще одна — на іншій нозі. Жінка купила в Києві в представницькій компанії «Ескулап» одразу два протези, заплативши 46 тисяч гривень (бо ціна може піднятися) і чекає, що її 15-річні муки нарешті закінчаться. Володимира Фриза вважає богом медицини. Так само, як і її сусідка по палаті пенсіонерка Лілія Доценко з Новгорода-Сіверського, якій також треба оперувати й протезувати колінні суглоби. Каже, що персонал дуже уважний, відстань між лікарем і пацієнтом не відчувається. А психологічний фактор дуже важливий.

Анатолію Дегтяру з Ніжина проперували вже другий кульшовий суглоб. Перший — рік тому. Покращення було помітне. Тому й зважився на друге протезування. До цього майже не ходив.
— Я сам фельдшер. Коли робили операцію, я все чув — наркоз діє лише на нижню частину. І зрозумів — тут справжня лікарська команда. Тому й не страшно довіряти їм своє здоров'я.

Марина Сікун з "велосипедиком", який допомагає їй ходити

Людмила Пархоменко, тижневик «Вісник Ч» №27 (1207)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.