GOROD.cn.ua

Жінки Чернігівської "Громади"

Жінки Чернігівської Next Last

Вступ


    "Національна свідомість жінки є початком національної свідомості народу"
    Єлизавета Жук
    
    
    Невіддільною частиною історії українського народу є політично і соціально активна жінка. Проте, як це не парадоксально, у цьому аспекті вона нам майже невідома. Нові реалії сучасного життя (запровадження ґендерної освіти, ґендерні дослідження тощо) змушують по-новому поглянути на роль жінки в історії. Сьогоднішнє прагнення створити демократичне українське суспільство, яке б усвідомлювало себе цілісною нацією, вимагає повернення жінки в історію нашого народу.
     Жіночий рух, як і всяке явище суспільно-політичного життя, слід розглядати відповідно до конкретно-історичних обставин. На початку економічних реформ (60-ті роки ХІХ ст.) права і свободи особистості в Російській імперії були надто обмежені, а представницька влада була відсутня. Згідно з чинним на той період законодавством, жінки були обмежені у своїх правах значно у сильніше, ніж чоловіки. Безправне становище жінки за законами царської Росії стало головним джерелом активної участі жінок у боротьбі з самодержавством.
    
    Основними напрямками жіночого руху були рух за жіночу освіту і право навчатися у вищих навчальних закладах; народницький рух і заснування недільних шкіл. Для реалізації своїх прагнень жінки активно включаються до роботи громад, які активно починають діяти із середини ХІХ століття. Громадівці відкривали книгозбірні та хати-читальні, видавали українською мовою книжки, влаштовували лекції з українознавства, проводили національні свята тощо. Ці таємні організації виникли в багатьох містах України. Історія київської, полтавської, одеської "Громад" уже знайшли своїх дослідників, але така ж таємна організація діяла і в Чернігові. ЇЇ історія досі залишається маловивченою.
    
    Серед жіноцтва найбільш значущий вклад у діяльність чернігівської "Громади" та у культурно-освітній розвиток Чернігова зробили Віра Устимівна Дейша-Коцюбинська, Марія Миколаївна Загірня (Грінченко), Софія Федорівна Ліндфорс-Русова. Їхню діяльність високо оцінили їх сучасники. Сьогодні імена В.У. Коцюбинської та М.М. Грінченко призабуті і, у більшості випадків, про них згадують тільки як про дружини письменників. Щодо С.Ф. Русової згадують, що вона народилася на Чернігівщині, її педагогічні погляди та педагогічну діяльність. Період перебування Русових у Чернігові висвітлений лише з точки зору діяльності її чоловіка. Про участь Софії Федорівни у "Громаді" майже не згадується. Тому вважаємо за потрібне розкрити багатогранну діяльність цих жінок з метою заповнення білих плям у історії чернігівської "Громади".
    
    Жіночому руху Наддніпрянської України присвятила свою працю Л. Смоляр. Така локальність дослідження зумовлена тим, що належність до різних держав, різних політичних систем створювали різні можливості для суспільної активності жінок Наддніпрянської та Західної України, формувала два різні типи жіночого руху. У своїй праці, дослідниця приділяє увагу і участі жінок у "Громадах" середини ХІХ - початку ХХ століття. Дає ряд історичних портретів відомих жінок, зокрема С. Русової. Розглядаючи діяльність Софії Федорівни, вона тільки похапцем згадує про її участь у чернігівській "Громаді". Л. Смоляр розглядає участь жінок у полтавській, харківській, одеській "Громадах".
    
    Дослідженням історії чернігівської "Громади" займалися Ю.А. Русанов, Ю. Коцюбинський, Т.П. Демченко.


 

Армения



ЦентрКомплект