GOROD.cn.ua

Думки філолога про дії на інформаційному фронті або Алюзія має працювати на перемогу!

29 Апреля 2022 18:06   Просмотров: 575
Метки: Інформаційний фронт, війна, перемога
Нравится Рейтинг поста: 0

Безумовно, у цій статті ми не будемо намагатися осягнути неосяжне (і впихнути невп****ме), тому йтиметься не про весь інформаційний фронт, а лише про одну з його ділянок. Ми не будемо розглядати діяльність інформагентств, телерадіокомпаній тощо, натомість зосередимося на роботі в соціальних мережах та месенджерах. А ще конкретніше - розглянемо тексти одного з новітніх жанрів, що зародився в результаті “комунікативної боротьби”, та обговоримо його ефективність. Причому спробуємо розібратися, дійшовши аж до базових механізмів їх творення та сприйняття.

Стаття написана “навколонауковою” мовою, тому в першу чергу розрахована на аудиторію, яка працює з текстами професійно, а саме: на філологів, комунікативників, піарників, копірайтерів, журналістів, письменників, поетів та всіх інших “майстрів слова”. Звичайно, і просто “сочувствующіє” теж запрошуються до обговорення (тільки потім не кажіть: “многабукав, ніасіліл”).

За останні 2 місяці в українському або про-українському сегменті Фейсбуку з’явилася значна кількість досить цікавих постів/текстів, які, думаю, можна об’єднати в такий собі новітній жанр “звернення до росіян щодо війни” (далі - “звернення”). І от, погортавши Фейсбучний фід та почитавши такі “звернення”, Ваш покірний слуга вирішив згадати свою буремну істфаківсько-філфаківську молодість, коли я бавився такою штукою, яка називається  ̶Л̶С̶Д̶  когнітивна лінгвістика, а друга штука, якою я забавлявся, називається  ̶Ґ̶а̶н̶д̶ж̶а̶  прагмалінгвістика. Тож, в цій статті пропоную розглянути тексти “звернень” з позицій двох вказаних забавок, а саме: звернути увагу на те, які когнітивні механізми лежать в основі творення та сприйняття таких текстів, та чи досягають “звернення” поставлених авторами практично-прагматичних цілей. Окремо скажу, що намагатимусь поменше називати цільову аудиторію розглянутих текстів “швабрами”, бо цей термін, незважаючи на його широке використання на теренах Фейсбуку, все ж поки що не введений в науковий обіг ;) Втім обіцяти нічого не можу ;)

В результаті “дослідження” ми спробуємо відповісти або, принаймні, поставити питання, чому, на наш погляд, “звернення” не спрацьовують, та як підвищити їхню ефективність, задля досягнення стратегічної мети - нашої перемоги у війні. Використовуючи військову термінологію - побачивши перші результати стрільби, ми спробуємо провести коригування комунікативного вогню.

Отже, як казав Професор Gorky Look: “Хватит преамбулы – к нОукам!” [1]

Цілі створення “звернень”

Одним з напрямів нашої “масової комунікації” в умовах воєнного стану з перших днів його введення було визначено пряме (родичі/друзі/знайомі) та опосередковане (пости в ФБ, відео в ЮТ) спілкування зі швабрами (вибачте, не втримався). Операційними цілями цього процесу було проголошено: 

  • “донесення правди”,
  • “розрив інформаційної бульбашки”, “прорив інформаційної блокади” або “пробиття інформаційної стіни”, що утворювалася у Швабростані (сорі) десятиліттями (і це якщо брати тільки зовсім-зовсім новітню історію),
  • “пробудження їхньої свідомості та сумління”, а також
  • “посилення протестних настроїв” чуть лі нє до розбудови там громадянського суспільства, господипрости.

Відповідно, результати наших комунікативних зусиль мали стати одним з чинників (поряд з економічними, соціальними та ін.), “організації там масових протестів”. Ті, у свою чергу, мали би змусити військово-політичне керівництво Швабростану (пробачте) до, скажімо, припинення вогню та виводу військ з нашої території. А це, в кінцевому підсумку, мало би призвести до досягнення вказаної вище стратегічної мети [2].

Перефразовуючи сказане з використанням цитат з творів нашого Класика і Митця, виходить, що ми хотіли, щоб внаслідок наших масових звернень “к@ц@пи” [3] “під удалі звуки старовинної пісні “Дубінушка” [4] в припадку “колективного катарсису” [4] восклікнулі: “Mein lieber совушка, Переворот відбувся в моїй душi!” [5] та пішли спочатку на майдани, а потім вже - або “воздєлувати вінограднік” [5], або в монастир [5], або … [6].

Характеристики текстів “звернень”

У відповідності до проголошених цілей “бійці” нашого “комунікативного фронту” почали писати “звернення” різних типів, наприклад, “звернення” до російських матерів, інтелігентів, програмістів, вчителів… або до всіх одразу, підкріплюючи їх фото/відеоматеріалами, фактами, аналітикою тощо.

Тексти “звернень” мають цілий набір спільних рис. Так, всі вони вирізняються здісненням спроби спокійно і логічно викласти українську точку зору та поговорити “як дорослі з дорослими”. Окремо відзначимо той факт, що переважна більшість текстів “звернень” - дійсно круті, дотепні, виважені, емоційні, приземлені, щирі і т.д. Більш за те - деякі з них, на наш погляд, навіть мають художньо-естетичну цінність як справжні літературні твори. Відповідно, автори “звернень” заслуговують на величезний респект.

За характером прагматичних цілей “звернень” їх можна віднести до “класу” мотивуючих текстів, які створюються за тими ж принципами, що й, наприклад, реклама чи політична агітація. Тобто, автор хоче, щоб прочитавши його текст, адресат (читач), зробив певні висновки, а в ідеалі - вчинив певні дії. Тож, прослідковується прямий зв’язок між: 

  1. самим текстом (зокрема - підбором “влучних” слів, граматичних конструкцій, стилістичних прийомів тощо), 
  2. впливом, який цей текст здійснює на свідомість адресата, та 
  3. результатом - відповідною дією адресата 

за схемою: прочитав - захотів щось зробити - зробив це.

Когнітивна складова

З точки зору когнітивної лінгвістики, яка, зокрема вивчає, “ментальні процеси” та “когнітивні механізми” (способи осягнення нашою головою навколишньої дійсності та вироблення патернів взаємодії з нею), що лежать в основі творення та сприйняття мовних явищ/засобів/знаків, бачимо наступне. Обов’язковою умовою “успішності” мотивуючого тексту є те, щоб адресата “зачепило”. Оце “зачеплення” і є тим самим когнітивним механізмом, який лежить в основі творення/сприйняття мотивуючих текстів, зокрема і наших “звернень”. Цей механізм можна назвати “концептуальною алюзією”. Шо ж це таке?

На відміну від “звичайної” алюзії як стилістичного прийому, концептуальна алюзія здійснює “відсилку” або все те ж “зачеплення” не між одним текстом та іншим текстом, а між текстом та певним елементом/компонентом свідомості адресата. Тобто мотивуючий текст за принципом “натяку”, “посилання”, “гіперпосилання” або “закидання гачка” активізує/тригерить у свідомості адресата певні елементи, що спонукають його до переживання певних почуттів та/або вчинення конкретних дій.

Структурно алюзія складається з двох основних компонентів: 

  1. репрезентанта алюзії (маркера, тригера – по суті “гачка, що закидається”) – спеціально підібраних мовних засобів (знаків) у тексті, за допомогою яких відбувається “апеляція” (“посилання” або “гіперпосилання”), та 
  2. денотата алюзії – компоненту свідомості адресата, до якого “апелює” автор.

Для успішної інтерпретації алюзії, що в нашому випадку має призводити до вчинення адресатом певних дій, необхідно, щоб автор та адресат мали спільний “когнітивний контекст”. Тобто англійською мовою вони повинні бути “on the same page”. Наприклад, поділяти однакові цінності, бо алюзивне посилання робиться на феномен/елемент свідомості, який є культурно та аксіологічно значимим як для автора, так і для адресата [7]. Тобто, за допомогою концептуальної алюзії автор звертається до чогось такого в голові адресата, що, на думку автора, є дійсно важливим, цінним, значимим для адресата, та заради чого або у відповідності з чим той здатен докласти певних вольових зусиль та вчинити певні дії.

Проаналізувавши тексти “звернень”, можемо дійти висновку, що основними денотатами алюзії в них є “СУМЛІННЯ” - моральний компонент свідомості, “ЛОГІКА” - раціональний компонент та “СПІВЧУТТЯ” - емоційно-емпатичний компонент. Тобто автори “звернень” намагаються “зачепити” такі базові речі, які близькі і зрозумілі в принципі всім адекватним людям, і цим сподіваються спонукати читачів “з-за порєбріка” до якихось дій, спрямованих на зупинення війни.

І, зважаючи на те, що цілі написання “звернень” чітко визначені та сприйняті авторами, самі автори є розумними і щирими людьми, тексти викладені логічно і доступно, а механізм в їхній основі не дуже то й складний, “по ідєє” наші мотивуючі тексти мали б досягти хоча б частини поставлених цілей.

Сприйняття “звернень”

Проте, незважаючи на наші старання, сумління швабр (перепрошую) не тільки не прокинулося, але й, скоріше за все, взагалі здохло. Це, яскраво і однозначно демонструє ціла низка як лінгвальних, так і екстралінгвальних явищ з життя Швабростану.

До екстралінгвальних відносимо: 

  1. результати їхніх соціологічних опитувань [8-1], а також 
  2. заповнені стадіони, 
  3. флешмоби з побудови фігур у формі відомої літери латиниці [8-2] 
  4. і “проча п****нь” [5].

Серед лінгвальних явищ можна виділити реакцію швабр на “звернення” (та і взагалі на ситуацію) у вигляді:

  1. коментарів до наших “звернень”, та інших текстів, що вони продукують,
  2. текстів “перехоплень” розмов швабро-солдатів зі своїми швабро-родичами/друзями,
  3. текстів розмов полонених швабр зі своїми швабро-сім’ями,
  4. з особистого спілкування українців з родичами-швабрами, а також 
  5. розмов швабр між собою [8-2].

Окрім того слід сказати, що у їхній країні на момент написання цього тексту немає жодного натяку на створення хоч якоїсь “революційної ситуації” в термінології нєзабвєнного В.І. Лєніна. І хоч “верхи” там вже майже “не можуть”, “низи” ще очєнь даже “хотять”, та відповідно - немає “значного підвищення активності мас” [9]. 

Тобто, наші “звернення” там у кращому випадку або не сприймаються взагалі, або й того гірше - розглядаються як прояв слабкості, а значить досягають результатів, прямо протилежних поставленим цілям. Тож робимо невтішний висновок: в ситуації війни такі речі, як сумління, логіка та співчуття для “піддослідних” або зовсім нічого не значать, або є дуже викривленими чи навіть “атрофованими”. Відповідно, пишучі кльові тексти, в яких апелюємо до цих базових людських цінностей, ми, на жаль, займаємося “метанням бісеру перед …” [10], в той час, як війна зобов’язує нас використовувати всі наявні засоби боротьби (в т.ч. текстуальні) економно і з максимальною ефективністю.

Як підвищити ефективність “звернень”?

“Що ж робити? - спитаєте Ви - Невже посипати голову попелом? [11]“, на що я відповім: “Це не наш метод!” [12]. Бо, як відомо, у кожного дослідження обов’язково має бути практична цінність. Як там кажуть: “Не согласен - возражай! Возражаешь - предлагай!” [13] Так ось.

На наш погляд, для підвищення ефектитивності текстів “звернень” при однозначному збереженні і орієнтації на стратегічну мету [2] операційні цілі їх створення потребують перегляду. Замість “пробудження свідомості та сумління” пропонуємо цілі, чітко сформульовані Великим Комбинатором з твору “Золоте теля” одеситів Ільфа і Петрова: https://www.youtube.com/watch?v=UG5TKIyOo1M

Зокрема: “Самое главное – это внести смятение в лагерь противника. Враг должен потерять душевное равновесие. Его надо морально разоружить. Клиент нервничает. Клиент волнуется. И не надо его успокаивать. Он переходит от тупого недоумения к бессмысленному и беспричинному страху. По ночам он вскакивает с кровати и кричит: «Мама, мама!» Еще чуть-чуть, последний удар кисти – и он окончательно дозреет.” [14]

Для практичної реалізації зміни операційних цілей на рівні конкретних текстів, пропонуємо в структурі механізму концептуальної алюзії змінити денотат з позитивних “сумління, логіки та співчуття” на СТРАХ. Природно зміняться і репрезентанти алюзії, тобто підбір мовних та немовних засобів/знаків та загальна тональність текстів. 

Безумовно, не йдеться про банальне пряме залякування. Лякати маємо приховано, завуальовано, залишаючи максимум простору для “додумування” та “самонакручування”, у чіткій відповідності до одного з основоположних постулатів трактату “Мистецтво війни” під авторством тов. Сунь Цзи: “Війна – це мистецтво обману. Ми воюємо у прямий спосіб, а перемагаємо у непрямий” [15].  В підсумку, маємо довести їх до стану, який ще на початку війни дуже чітко сформулювала українська акторка Дарина Білоцерківець у геніальному відеоролику “Степан Бандера, сдайтесь!”, коли кожна пташка на вікні їм ввижатиметься “спидозной кукушкой”, а берізка - “дулом вражеского танка” [16]. https://www.youtube.com/shorts/7xBuCobHMwI 

Приміром - перше, що спало на думку - беремо фотку палаючого російського науково-дослідного інституту, пишемо на ній: “У вас в городе ещё ничего не взрывалось? Тогда мы идём к Вам!” і ще підписуємо якось типу “Группа Z-orro” - щоб працювати одразу на декількох рівнях: 

1. просто страх того, що дійсно у них в країні щось почало регулярно вибухати, а значить може в будь-яку мить вибухнути і в їхньому місті, і 

2. когнітивний дисонанс та “збій налаштувань” через те, шо символ Z, який є втіленням всіх їхніх швабрових сподівань, раптом, в їхньому уявленні, починає їх же підривати і палити.

Або беремо ту ж фотку палаючого НДІ і пишемо: “Будь бдителен! Наводчик может жить в твоём подъезде! Группа Z-orro” - і даємо телефон якоїсь там гарячої лінії їхнього фсб чи ще якоїсь урядової організації. Нехай панікують, надзвонюють та строчать доноси один на одного (до речі, доноси - це взагалі тема для окремої розмови, бо там у них розвинулась ціла культура написання текстів цього “жанру”, тому грунт для виконання наших завдань - більш ніж благодатний). Інші приклади: https://tsn.ua/svit/vlada-movchit-a-miscevi-evakuyuyutsya-scho-vidomo-pro-masshtabnu-pozhezhu-u-bryansku-2045563.html 

А далі, що називається, немає меж креативу.

Висновки

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що для підвищення ефективності текстів “звернень до росіян щодо війни” та здійснення реального впливу на середньостатистичних тилових швабр, операційні цілі написання текстів мають бути скориговані, їхні акценти - зміщені, а разом з тим застосовані інші мовні та немовні засоби/знаки, внаслідок чого зміниться загальна тональність і спрямування таких текстів, і ми почнемо говорити “дієвою”, зрозумілою для них мовою. Відповідно, креативні зусилля “бійців комунікативного фронту” з намагань “достукатися” до сумління, логіки або співчуття мають бути перенаправлені в інше, на наш погляд, більш продуктивне русло “завуальованого залякування” та “інформаційно-диверсійної роботи”.

Тож, продовжуємо працювати, тримаючи в голові заклик тов. Арагорна з “Володаря перснів”: “Show them no mercy, for you shall receive none!” [17]

 

Література та джерела (в порядку цитування):

 

  1. Gorky Look. “Верните Сталина на площадь Двалина, або Гномикономика”
  2. Президент. Значна частина відеозвернень
  3. Л.Подерв’янський. “К@ц@пи”
  4. Л.Подерв’янський. “Казка про Рєпку, або х*лі не ясно?”
  5. Л.Подерв’янський. “Павлік Морозов”
  6. Р.Грибов (точніше хтось інший, але поки невідомо, хто). Радіозвернення
  7. В.Воробей. “Мовленнєві акти у ситуації битви: лінгвокогнітивний та лінгвопрагматичний аспект”
  8. 1. Дослідження “Левада-Центру” 2. та і взагалі погугліть, ось, наприклад: https://meduza.io/feature/2022/04/24/voyti-vo-mrak-i-naschupat-v-nem-lyudey?fbclid=IwAR2VLswT7iFXbUa6dCIfosp2Yim8-gievabhl2duZolLF2xb6YrQvB716UM
  9. В.Ленин. “Детская болезнь «левизны» в коммунизме”
  10. Матфей. “Євангеліє. 7:6”
  11. N/D. “Старий Заповіт”
  12. Л.Гайдай. “Операция “Ы” и другие приключения Шурика. Напарник.” (фільм)
  13. ХЗ
  14. И.Ильф, Е.Петров “Золотой телёнок” (фільм)
  15. С.Цзи. “Мистецтво війни”
  16. Д.Білоцерківець. “Степан Бандера, сдайтесь!” (короткий фільм)
  17. Д.Толкієн. “LoTR. TTT” (фільм)

Ну і коли Ви вже такі зайчики, що дочитали до кінця, повідомляю, що окрім отакої абстрактної писанини ми займаємося абсолютно конкретним волонтерством та збираємо кошти на допомогу мешканцям та захисникам Чернігова. Докладна інформація та звіти на моїй ФБ сторінці https://www.facebook.com/vvsparrow Так що долучайтеся!

Гривневий рахунок: 

Воробей Валерій В'ячеславович

Код отримувача: 3086120896

Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA483052990000026203743050559

Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

 

або на карту: 5363 5420 2005 8757

Для переказів у EUR/USD/GBP використовуйте PayPal vvsparrow@gmail.com

Добавить в: