Чернігівські історичні місця - обходити не встиг

Сьогодні по музеях чернігівських ходив - один день виділяти на їхній обхід  - гріх. По-перше, на те, щоби всі музеї чернігівські обійти - треба часу трохи більше, ніж один день. Тим більше, якщо це неділя. Музеї, хоч і працюють, але тільки до 16.00. Я всі їх до цього часу обходити не встиг.
Першим ділом до музею Коцюбинського пішов. То - родич мій по мамі. Памятник Коцюбинського, якщо чесно, більше походить на пам"ятник невідомому солдату. В музей досить приємний персонал - тілки з ними привітаєшся, а тобі про Коцюбинського вже розказали більше, чим в книжках написано:) В самому музеї старовини багато всілякої: фото, експонати різні, ну одним словом, відчувається, що ти біля Михайла Михайловича сидиш. Коли ж він дізнається, що я теж МиМих, з"являється  його привид і ми навіть розмову завязуємо... Коцюбинський мені розказав, що йому не подобається пам"ятник на Коцюбинського 3 в його музеї. Каже:
Міську, весь цей пафос мені імпонує, але не правда то всьо  - мене пролетарієм якимось зобразили.
Що пам"ятник Солдату невідомому, що мені - різниці немає....
Послухав я МихМиха і далі пішов, до Чернігівського історичного музею.
Перша експозиція, котра зустрічає - старі кістки, котрі належать першим чернігівцям. Цікаво, дух передає стародавній, класно так...
Далі йду до Спасо-преображенського собору.


Повітря там старовинне таке, коли дихаєш, то й на архітектуру часу не залишається. Але дивлюсссссссь...  кросота.Саме в цей час там богослужіння відбувається, заходжу - дух запирає, забуваю, як хреститися правильно, але дивлюсь на людей, повторюю за ними і заходжу всерединуТам саме віряни зібрались. Охоче розповідають мені про храм. Ну, багато місць обходив, але викласти про них всіх зараз не можу в силу  певних обставин. Завтра відпостюси, якщо з нетом все нормально буде.
Про музеї відпишуся пізніше, оскільки за день чернігівські визначні місця обійти не можна. Крапка.

Ни нравицця?!? Давай поговорим!