<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0"  xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"  xmlns:yandex="http://news.yandex.ru">
  <channel>
    <title>Блог nindzyна GOROD.cn.ua</title>
    <link>//www.gorod.cn.ua/</link>
    <description><![CDATA[//www.gorod.cn.ua/]]></description>
    <language>ru</language>
    <image>
      <url>//www.gorod.cn.ua/pics/logo.png</url>
      <link>//www.gorod.cn.ua/</link>
      <title>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</title>
    </image>
    <item>
      <title>счастья нет</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17497.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17497.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[в конце концов мне начинает казаться, что в этом мире счастье невозможно. вобще. ну, для меня в смысле. этот мир для тёлок, дураков и напыщенных жизнелюбов. в нём почти нет места для любви и радости, почти нет места для правды и добра, почти нет места для покоя и милости и совсем нет для вечности. всё здесь сиюминутно, преходяще и тленно. это, кстати, очень хорошо, иначе вся эта мерзость застыла б и длилась, длилась, длилась.. а так она мельтешит, сменяет одну форму на другую, иногда прячется на какие-то мгновения и даже умирает. поэтому умирание - это здорово. здесь нельзя было б находиться, если б не смерть. никогда, никогда не освободиться от этого себя и от этого людского мира - это было бы ужасно. это и был бы ад. а так - чистилище. в конце концов срок закончится и двери камеры откроются, выпустив меня куда-то, где я то ли был, то ли ещё не был, но где уже не будет этого меня, которого приходится носить словно опостылевшую ношу, словно уродство, от которого невозможно избавиться, ]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Mon, 27 Aug 2012 10:56:55 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>попраздновали и ладно..</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17487.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17487.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ чё-то никак не получается ответить господину Миляеву в блоге у господина Сухомлина мл. на его выпад в сторону не разделяющих восторги от минувшего всеукраинского повода для побухать-попраздновать (глюк какой-то у сайта, наверное). ну, так я решил реплику свою запостить отдельно, тем более, что дискурс весьма многополярный по этому вопросу складывается и как-будто все высказались предметно, а я только в комментариях.. 
 вобщем, считайте это моей позицией по данному вопросу. 
  (итак, насчёт любви к Украине, которая оказывается только такой, как у фигляра, может быть и никак иначе)
 Серёжа пишет:
figlyar 25 Августа 2012 г. (11:55) 
Сначала хотел написать ругательно-матерный коммент (а я это умею и люблю:-)) в ответ всем гундосым экономически и политически подкованным особям, а потом подумал, лень мне... потому что щас начнётся говнопоток... он и так щас начнётся, он и не прекращался:-)
т]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Sat, 25 Aug 2012 15:57:50 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>целительная сила искусства</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17273.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_17273.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[Душа моя - женского рода и потому до времени противилась разуму, желая показать, что и вольна, и неподвластна. теперь смирилась. :)
а так - сплошные страсти-мордасти, хочухи-нехочухи и пр. &quot;перлести&quot;.
Это вот моё умирание душевное, которое предшествовало последним событиям, моя депрессия, моя замкнутость в кругу одних и тех же лиц, в стенах одной квартиры, всё в той же области приевшихся всё тех же интересов - всё это очень близко, наверное, и тому состоянию, которое переживал Юрий, возвращаясь к активной жизни после перенесённого приступа какой-то своей тяжёлой болезни. Конечно, всё у нас было по-разному, мною всё ощущалось иначе, он - человек иного склада мышления и характера, но общее нас связывает тоже, как есть оно между людьми остро переживающими, думающими и не чуждыми прекрасного. кажется для психического состояния в эти моменты предшествующие переменам - прежде всего внутреннего ритма и настроя, однако проявленные действием, -  сейчас используют такой т]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Sun, 5 Aug 2012 18:46:40 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>где ты?(И воззвал Господь Бог к Адаму...) книга &amp;quot;Бытие&amp;quot;, гл.3, стих 9 </title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16690.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16690.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[я о смерти и жизни хотел своё написать и даже написал кое-что. может потом предъявлю ещё. но это..
это - лучше. правдивее, сильнее и крепче. 
попалось в сети. не знаю ударений.
просто нет случайностей в этом и во всех мирах его. милостевейшего милосерднейшего.
мальчику было 6 (шесть лет). девочке - семь. читает с листа.
он умер.
я рыдаю.
вы - услышьте.
вот
//video.yandex.ru/users/style-w/view/2#
если не прослушал - сгинь.]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Wed, 23 May 2012 2:15:33 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>случай на остановке</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16577.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16577.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ выпало мне намедни стать свидетелем одной безобразной сцены. я, как подсаженный плотно на интернет, сразу понял, что ситуация долго во мне не задержится, но как-то не хотелось опять о проблемах. я терпел больше суток, господа и дамы, пока понял: отвертеться не удастся.
 итак, стою я на остановке под макдональдсом, встречаю из киева маршрутку (с ремонта сидиром жду) и минут 20 наблюдаю за одной приятной наружности женщиной. барышня явно не там вышла и как раз, видимо, я был первый, когда подошёл, к кому она сразу обратилась с просьбой дать позвонить по мобилке. на МТС. один звонок, чтоб её забрали, потому что встречающий где-то в другом месте её поджидал, а она вот вышла под макдональдсом, - путаница у них приключилась какая-то значит. такая милая, хрупкая с сумками и явно растеряна из-за неожиданного затруднения. а у меня, как назло, ни одной трубки с собой - её прям потрясло, что бывают такие люди - совсем без мобилы. пришлось слегка отморозиться, дабы ничего]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Tue, 8 May 2012 17:00:41 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>случай в троллейбусе</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16423.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16423.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ странное дело - мои предчувствия.вот бывает со мной - беспокоят ещё не свершившиеся события. происходит подобное довольно часто, однако дать таким переживаниям верную интерпретацию получается не всегда. тем не менее я пытаюсь фиксировать эти свои ощущения  (раньше на бумаге, теперь в интернете), чтоб затем разобраться, понять, убедиться... 
 и вот 14-го, перед пасхальным воскресеньем, в фэйсбук на их стандартный вопрос &quot;о чём вы думаете?&quot; я ответил так:&quot;о том, что придётся, наверное, биться. об оружии, о физкультуре и питании. о смерти.&quot; я ощущал и чуял угрозу, предчувствовал опасность. 15-го, во время поповских пасхальных ритуалов, транслируемых всеми дуроскопами страны, я решил, что эта моя непроходящая тревога вызвана, наверное, очередной грандиозной всеобщей пьянкой, в кои планово и так радостно погружается человеческое стадо и которые так опасны, когда стадо состоит из сплошь нездоровых особей, когда его членам грозят вымирание, глад и жи]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Thu, 19 Apr 2012 16:14:49 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>написал письмо поэту.</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16345.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_16345.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[  несколько дней уже нахожусь под сильным впечатлением от творчества и личности современного русского поэта - Александра Владимировича Носкова, издающегося под псевдонимом Чен Ким. думаю мне не имеет смысла какую-то предысторию излагать, потому что про &quot;откуда&quot;, &quot;как&quot; и &quot;почему&quot; читающей местные блоги публике должно быть понятно и так. для тех же, кому это покажется любопытным или важным, рекомендую обратиться к постам уважаемого коллеги, пишущего здесь под ником Recruter, - именно он первый просветил местную тусовку, в том числе и меня, насчёт существования такого гениального поэта и его таких замечательных стихов. он же фактически и помог мне встретиться с Сашей в Москве. можно даже сказать, что и пост этот повтор, потому что я всего лишь своими словами попытаюсь изложить то же самое, что уже в своём блоге изложил вышеупомянутый блогер и сделал это лучше. в принципе вы даже можете дальше не читать, а сразу перейти по этой ссылке на страницы другого,]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Mon, 9 Apr 2012 16:46:49 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>заебло или заебало?</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_13963.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_13963.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[
эти тупые хари, эти чинуши, мусора, погранцы и нах ненужные никому таможенники, эти гормоны и в связи с ними опять же тупые суки, эти мегаполисы проездом и перескоки из одной климатической зоны в другую, - из слякоти и грязи в мороз, лёд, снег, а затем - спустя ночь - в солнечную ветренность весны и всё время какая-то беготня, беготня, беготня..
бывшая, которая мразь и фригидная сука, а я почему-то позволил себе позабыть об этом..
печень, сердце, почки, мышцы, - и вобще весь этот мешок плоти, который надо не только таскать по миру, а ещё его и обслуживать, - дерьмо какое, фу..
черти в телевизоре, в интернете, кругом..
дни Гекаты на убывающей Луне и тревожные сны..
деньги, подарки, дурацкие пьянки и пьяные признания, долги..
пора, пора отсюда, боже, забери меня в свои покои, боже, я тебя прошу...]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Wed, 21 Mar 2012 16:39:57 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>смывая весенне-талое</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_13879.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_13879.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[весна втолкнула в тело гормонsы, а в голову разброд, хаос и, как следствие, - болезненная душевная обнажённость.
снятся сны и приходят образы, - в небесной канцелярии озаботились положением)))
не достигнув безусловного первенства ни в чём действительно полезном или грандиозном, а оттого не имея шанса капитально удовлетворить свою давнюю тягу к идеалу, я продолжаю, однако, стремиться к прогрессу и любопытствовать всем лучшим, всегда интересуюсь выдающимся. даже иное кажущееся глубоким падение служит мне для равновесия, - проясняет мне же модуль и вариативность Я, указывая собственную меру и золотую середину бытия. и вот так обстоятельства истины ориентируют  мою жалкую сущность, подводят её к абсолюту..
будь среда податливей и не стремись к погибели столь превеликие толпы народу, то шаг за шагом оказывался б я всё ближе к совершенству.. теперь же, топчась на месте, с изумлением взираю я на проносящихся мимо, влекомых потоком в воронку кастаньедовского забвен]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Wed, 14 Mar 2012 18:13:57 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>ответил Галковскому</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_12379.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/nindzy_12379.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[удивительное дело, уважаемый Дмитрий Евгеньевич, но не перестаю удивляться как иной раз совпадают мысли у людей. намедни как раз о ненормальности размышлял и нашёл, что, в общем, только благодаря миру идеального, причём такого, которое вербально и через культуру в целом имплантируется в наши мысли.. этакая общность, без которой всякое своё впечатление можно было б переживать, как ненормальное))
однако, имею возразить.
думаю, путаница понятий в области религии одна из самых запущенных в смысле внятной классификации. говоря о религии, как не об учении и послании, а как о феномене чисто культурном, общном, к сожалении, для действительности, то сразу же истина заслоняется апологетами, догмами, церквями и прочими попами вкупе со святыми. куча.
триединство божества, как и непорочное зачатие, - формула простая, но не менее от того ни на чуть величественная. это как математика проникая в математика рождает им свою, нам доступную и ясную математику. а по сути единый бог в о]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Mon, 28 Nov 2011 1:12:53 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
  </channel>
</rss>