<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0"  xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"  xmlns:yandex="http://news.yandex.ru">
  <channel>
    <title>Блог Klarissa_Starlingна GOROD.cn.ua</title>
    <link>//www.gorod.cn.ua/</link>
    <description><![CDATA[//www.gorod.cn.ua/]]></description>
    <language>ru</language>
    <image>
      <url>//www.gorod.cn.ua/pics/logo.png</url>
      <link>//www.gorod.cn.ua/</link>
      <title>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</title>
    </image>
    <item>
      <title>В продовження рубрики &amp;quot;Я паркуюся як бидло&amp;quot;</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_23426.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_23426.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[Багато тут писати немає чого. Хто, як і де припаркувався можна побачити на фото. Не знаю як інші чернігівці, а я за 30 років в Чернігові такого ще не бачила.
Дзвонила на &quot;102&quot; щоб викликати ДАЇ, але це було марно - або зайнято або ніхто не брав слухавку.
Тому просто прогулялися до &quot;України&quot; і звернулися до даїшників на посту. Вони вже і викликали інший патруль.
Чим все закінчилося не знаю, але дуже сподіваюся, що цей водій більше так не паркуватиметься.]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Sun, 2 Nov 2014 17:35:18 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Коротко обо всем.</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_22383.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_22383.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[Чернігівські блогери геть загрузли у з’ясовуванні політичних відносин і це цілком зрозуміло, бо те що коїться в нашій багатостраждальній Україні зачепило кожного.
На превеликий жаль, виважених аргументованих дискусій вже майже немає, є лише (переважно) взаємні образи і не оперування  фактами, а висловлювання власних антипатій (путлер, майдауни тощо).
Тому просто для прикладу приведу пост росіянина, якому підвладне вміння висловлювати свою думку без образ.
Коментарі закриваю щоб не перетворювати пост на чергове з’ясовування стосунків між &quot;бєлимі&quot; і &quot;краснимі&quot;.
Краткий политобзор про причины ненависти, исконные земли и современный мир
Всё, что нужно сделать русским, которые ненавидят украинцев, которые ненавидят русских, – это поставить себя на их место. Я вот, например, попробовал. И представил – в России только что свергли одного коррумпированного президента, к власти при]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Thu, 8 May 2014 12:42:12 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Дорогая моя Марь Ванна!</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_21301.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_21301.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ - А мы завтра с одноклассниками идем поздравлять мою учительницу с 85-летием! - эти слова были сказаны радостно с теплотой и любовью. - Я сейчас убегаю, а то мне еще подарок от нас купить надо!
Это я услышала пару дней назад от своей подруги. Ей около 40 лет, т.е. школу она закончила 24-25 лет назад.
К сожалению, история эта не моя и всех подробностей я не знаю, но меня глубоко тронуло отношение людей к своей учительнице спустя такой приличный отрезок времени.
Подруга торопилась и успела только сказать, что это замечательная учительница и замечательный человек, и  что она к ним относилась как будто класс это были ее родные дети, рассказывала им много чего интересного, водила в походы.
После этого я задумалась и мне даже захотелось увидеть такого легендарного человека, который дал детям настолько мощный заряд своей любви, что его не смогли погасить даже годы. 
Задумалась я также и о своих учителях. Были они у меня разные и хо]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Thu, 16 Jan 2014 12:19:51 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Почему нельзя дозвониться на 102?</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_18381.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_18381.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[На днях столкнулась с такой ситуацией.
Классика жанра - компания мужчин и дама устроили банальное бухалово на лестничной клетке. Опуская все подробности, скажу о том что мешало , собственно, больше всего: их крики до 1.30. В конце концов не выдержала и стала набирать 102, но несколько попыток не принесли никакого результата. Пробовала звонить с мобильного и с CDMA. Сначала шли вызовы, потом, вроде как, брали трубку и тут же вызов срывался. Спать хочется жутко и поэтому ищу в инете номера дежурных частей.
Городская дежурная часть также не отвечает ни по одному из двух номеров.
Дозвониться удалось только на обласную дежурную. Они, конечно, поинтересовались почему это я не звоню  102, потом сказали что такого быть не может чтобы нельзя было дозвониться, но (УРА!) вызов приняли.
На то чтобы хоть куда-то дозвониться у меня ушло около 10 минут. К счастью, ситуация была пустяковая. А если б что-то серьезное???
P.S. Разговаривала еще с од]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Mon, 14 Jan 2013 14:07:00 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Приятные хлопоты)</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_18091.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_18091.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[
Завтра уже декабрь, т.е. начнется отсчет дней до Нового года)
     Каждый Новый год отмечаешь всегда по-разному, причем бывают и такие года когда отмечать совсем не хочется... просто нет настроения или хорошей компании или еще что-то...
Но в этом году, похоже, все будет замечательно. Еще только начали появляться на прилавках в магазинах новогодние украшения и мишура, еще большинство людей даже не начало задумываться про подарки к празднику и снега нет и не сильно морозно - все это не важно потому что у меня уже новогоднее настроение!)))
      В этом году как никогда хочу елку с яркими шарами и сосульками, запах мандаринов и мороза и счастливые лица близких людей. Ради последнего пункта надо сильно постараться, ведь если метаться в поисках подарков в последний день, то, как подсказывает опыт, ничего хорошего из этого не получится)
   ]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Fri, 30 Nov 2012 12:48:36 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Мужики, вы куда катитесь???!!!</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_12178.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_12178.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[Нет! Ну это просто невозможно! Достало! Ну так же ж нельзя!
То один зашел в маршрутке - в обоих ушах серьги с брюликами, на следующей остановке другой, на улице еще один. Посмотрела на обложку какого-то черниговского журнала - нате вам! Опять двадцать пять! Он к тому же еще и в бусах был :)
На ум приходит только одно - &quot;тхьу!&quot;.
Ребятки, что же дальше будете делать? Колаген в губы, силикон в мозги? Эх...не было розг на вас у ваших родителей...
Вот смотрю я на Роналдо и мне уже не составляет труда представить его с бантиком на голове, в розовой юбочке и на пуантах...]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Thu, 10 Nov 2011 17:29:09 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Девченки, налетаем!</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_11582.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_11582.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[На главной странице в одной из тем разбушевались по поводу интим-услуг для мужчин в Чернигове. Ну с этим все понятно - было, есть и будет. Не о том сейчас речь.
А как же женщины? Почему такая дискриминация? Они ж тоже хотят ) 
Но теперь и мы не обделены! Причем, у нас с и сервисом покруче будет и ассортимент услуг поболее. 
Клад обнаружила в социальной сети.
 Романтические услуги для женщин!  
 - прогулки вдвоём;
 - тайные встречи;
 - совместные путешествия;
 - услуги интимного характера. 
На Ваш выбор...
Красивый, нежный, обаятельный парень.
Исполню любые желания...
Конфиденциальность гарантирую.
PS: Возраст и внешность не имеет значения. Не нужно себя стесняться. В этот вечер именно ты будешь для меня принцессо]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Tue, 13 Sep 2011 14:54:47 +0300</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>СТЭМ. Моральная травма.</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10371.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10371.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[Сходила сегодня на СТЭМ в ДК Химиков. Даже и не знаю с чего начать, потому что шок полнейший.
 Ведущие - как два панибрата, развязно, с какими-то визгливыми интонациями общающиеся между собой и временами вставляющие в свои реплики натянутые &quot;шутки&quot;... ну или то что шутками называется. Единственное, что озвучивовалось нормальным тоном - это реклама, и то это если не считать того момента, когда они тупо перебивали друг друга и это должно было смешить.
 Команды. Ребята может и неплохие, но к участию в КВН можно допускать, пожалуй, только две команды. В целом же, выступление состояло из плоских шуток с натянуто веселыми интонациями. Нормальный сельский КВН. Хотя некоторые болельщики в зале были в восторге от этих шуток уровня 5-го класса. Примерно к середине программы у меня появилось чувство стыда из-за того, что я вобще тут нахожусь. В результате стала уговаривать своего спутника уйти отсюда пока не поздно и пока нас добили окончательно таким (прости Госпо]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Sat, 26 Mar 2011 22:59:39 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Что такое ПИЗДЮН и ПИДР?</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10307.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10307.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ Не знаю, конечно, стоит ли из-за такого завидовать россиянам. Мне даже немного стало жаль ихних инспекторов ГИБДД.www.youtube.com/v/KVRPnkvvOgg
  С другой стороны хоть не так обидно - оказывается не у одних нас идиотские реформы...
На всякий случай прошу прощения за баян.
Кто еще такого не видел, водители - смотрим, наслаждаемся
С 1 марта в рамках реформы УВД ГИБДД будет называться «Полицейская дорожно-регулировочная служба», сокращенно ПДРС! :)
Соответственно, с 1 марта ГИБДД-шники будут называться «Полицейский инспектор дорожного регулирования», сокращенно ПИДР. :)
И еще одна гениальная аббревиатура :)
ПИЗДЮН (Полицейский Инспектор по Защите Детства и ЮНости)]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Sat, 19 Mar 2011 18:20:04 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
    <item>
      <title>Настроения сегодня...</title>
      <link>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10161.html</link>
      <guid>https://www.gorod.cn.ua/blogs/Klarissa_Starling_10161.html</guid>
      <category>Місто і регіон</category>
      <yandex:genre>article</yandex:genre>
      <description><![CDATA[ Давно не ездила в общественном транспорте. Вчера проехалась в троллейбусе, сегодня в маршрутке...  Люди сидят с какими-то невеселыми, озабоченными лицами... у большинства отсутствующий, пустой взгляд.Температура настроения как в Антарктиде. Вроде раньше такого не замечала... или раньше такого не было... Это у нас так или по всей Украине?
Все больше и больше растет злость к нашей бюрократии, коррупции, к стремлению урвать как можно больше и как можно быстрее, и после нас - хоть потоп.
Почему у нас так сложно убедить людей действовать, причем, в их же интересах? Почему не хотят бороться за свои права? Почему такие инертные?]]></description >
      <yandex:full-text><![CDATA[

Поетичне слово &amp;mdash; це завжди більше, ніж просто римовані рядки. Сьогодні, коли Україна проходить крізь горнило важких випробувань, поезія звучить особливо глибоко, правдиво й щемливо. Вона стає нашою тихою зброєю і ліками для поранених сердець. Вона торкається найтонших струн душі, шепоче про безмежну любов до рідної землі, викрикує спільний біль і плекає віру в Перемогу &amp;mdash; ту незламну силу, що народжується всередині кожного з нас.

30 травня великий читальний зал Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових перетворився на справжній ковчег духовності. Тут, під високими склепіннями обласної книгозбірні, яка давно стала потужним осередком мовного й культурного розвитку Сіверщини, пройшов IX обласний поетичний фестиваль &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ця світла подія відбулася в межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023&amp;ndash;2028 роки.

Свято щирого слова та внутрішнього світла об&amp;rsquo;єднало велику й дружню літературну родину Чернігівщини &amp;mdash; тих, хто вміє відчувати серцем, мислити тонкими образами і знаходити розраду та міць у поетичних рядках.

Охоронці культурного коду

Організаційне крило фестивалю об&amp;rsquo;єднало інституції, що невтомно тримають культурний фронт нашого регіону: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Обласну наукову бібліотеку імені Русових, ГО &amp;laquo;Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації&amp;raquo; та літературну спілку &amp;laquo;Чернігів&amp;raquo;.

Оцінювати творчі злети учасників випала честь вельми поважному та авторитетному журі. До його складу увійшли люди, чиї імена є знаковими для культури Сіверського краю та всієї України:

Олександр Нагорний &amp;mdash; начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА;
Юрій Соболь &amp;mdash; директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, очільник обласного відділення УБА;
Михайло Ткач &amp;mdash; відомий український прозаїк, журналіст, публіцист, засновник та незмінний головний редактор журналу &amp;laquo;Літературний Чернігів&amp;raquo;, голова журі обласної премії імені Леоніда Глібова, заслужений працівник культури України;
Надія Галковська &amp;mdash; поетеса, громадська діячка, авторка безсмертних рядків пісні &amp;laquo;Я козачка твоя&amp;raquo;, кавалер ордена княгині Ольги та відповідальний секретар обласного осередку НСПУ;
Валентина Михайленко &amp;mdash; талановита українська письменниця, поетеса та історик-краєзнавець, членкиня НСПУ.
Звертаючись до залу, майстри слова та очільники культурних інституцій знаходили найтепліші слова підтримки, бажаючи кожному автору невичерпного натхнення, творчої наснаги та сміливості творити попри все.



Коли серця б&amp;rsquo;ються в унісон

У залі та на сцені панувала особлива, майже сакральна атмосфера. Для багатьох присутніх цей фестиваль став не просто черговою мистецькою подією, а життєво необхідною можливістю відчути плече однодумця, віднайти духовне відновлення та єдність. Учасники натхненно читали свої найкращі авторські твори, ділилися найпотаємнішим і демонстрували ту щиру, безумовну любов до рідного слова, яку неможливо зімітувати.

Поетичні читання перепліталися з музичною магією. Давній друг бібліотеки та співведучий свята Сергій Гончаренко наповнював залу мелодійними українськими піснями, додаючи вечору ще більшого затишку, тепла й душевності. Саме такі миті повертають відчуття заземлення й нагадують: наша культура жива, вона пульсує, надихає і тримає наш дух.



Пам&amp;#39;ять у слові та заслужені нагороди

Щемливою й очікуваною подією фестивалю стало вручення авторських примірників свіжого альманаху &amp;laquo;Первоцвіт&amp;raquo; лауреатам минулорічного поетичного свята &amp;mdash; як свідчення того, що написане слово не зникає, а залишається в історії.

Фінальним акордом заходу стала приємна мить відзначення: кожен учасник дев&amp;rsquo;ятого фестивалю отримав пам&amp;#39;ятний диплом та сувенір із символікою &amp;laquo;Дотиком душі&amp;raquo;. Ці відзнаки &amp;mdash; скромна, але щира вдячність за їхній талант, за сміливість оголювати душу і за вірність українському слову.

На завершення ведучі вечора &amp;mdash; Інна Янголь та Сергій Гончаренко &amp;mdash; висловили глибоку вдячність усім, хто долучився до створення цієї неповторної атмосфери духовного піднесення: авторам, гостям, організаторам та відданим шанувальникам поезії. Прощалися з надією на нові зустрічі, з вірою в Перемогу, бажаючи творчих успіхів та омріяного, благословенного миру нашій рідній Україні.
Джерело: &amp;quot;Суспільний кореспондент&amp;quot;
]]></yandex:full-text>
      <enclosure url="https://www.gorod.cn.ua/image/news_small/2026/06/03_121106_6a1ff2bdb98fd.jpg" type="image/jpeg" length="10394"/>
      <pubDate>Tue, 1 Mar 2011 18:16:32 +0200</pubDate>
      <author>Чернигов : городской портал GOROD.cn.ua</author>
    </item>
  </channel>
</rss>