Світлове ноу-хау

Проблема освітлення сільських вулиць не нова. Влітку вона не так помітна, бо ночі короткі, а от в інші пори року...
Мандруючи в журналістських справах Чернігівщиною, інколи цікавилась, як вирішують це питання. Виявляється - по-різному. Але багато в цій справі залежить від сільського голови. Ось, наприклад, у Городищі Коропського району і Блистові Менського майже самотужки вирішили цю проблему, а в Блистові навіть запровадили ноу-хау.


Світло в Городищі

Городищенський сільський голова Наталія Антоненко розповідає, що освітлення вулиць було одним із першочергових завдань, коли вона обійняла цю відповідальну посаду.
- На той час, кілька років тому, - каже Наталія Антоненко, - завдяки підтримці районної держадміністрації на кожну сільську раду було виділено кошти на придбання двох лічильників. З цього ми й почали.
- Тобто з двох лічильників?
- Саме так.
- Як це відбувалося?
- Ми встановили ліхтарі, лічильники, потім докупили ще кілька. У різні пори року світло горить певний проміжок часу. Для цього встановлено спеціальну програму. На жаль, електрика в нас у селі немає, тому це все робимо самі. У нас активна громада, - посміхається сільський голова, - щось випрошували, щось купували за власні кошти, але сьогодні наші вулиці освітлені. Щоправда, часом виникають проблеми. Понад два роки тому блискавка вцілила в ящик із лічильником. Його рознесло вщент, тому треба було купувати новий. Але ми справились.

Світлове ноу-хау в Блистові

Блистівський сільський голова Юрій Мишкін знає всі місцеві проблеми зсередини, адже головує вже десять років. У Блистові понад 400 дворів, у яких мешкають близько восьми сотень людей, і питання освітлення села також актуальне.
- Звичайно, якщо цю проблему вирішувати на державному рівні, то потрібні чималі кошти. Адже треба зробити проект, купити обладнання і встановити його, - розмірковує Юрій Мишкін. - Також потрібні кошти, щоб платити за електроенергію. А де їх брати?
Я подумав, і в мене виникла ідея, яку я спочатку втілив у себе вдома. Облаштував освітлення, яке саме вмикається й вимикається. Потемніло - лампочка загорілася, і в мене подвір'я освітлене. Лампочка-економка «бере» 30 ват за годину, а за ніч вона «накрутить» хіба що копійок 30. Так само я зробив і біля сільради, клубу та в центрі села.
- Що ж це за технологія?
- Обійдеться все це приблизно в сотню гривень. Що для цього треба? На базарі або в крамниці у відділі електротоварів придбати фотодатчик освітлення, він коштує 36 гривень. Потім потрібно патрон (бажано з плафоном), лампочка-економка, яка теж коштує в межах 30 гривень, дріт потрібної довжини, щоб приєднати до джерела електроенергії. І все. Це дуже просто, зручно, вигідно, і для будь-якого справжнього чоловіка таке зробити нескладно. Та, на жаль, поки що я не бачу великого ентузіазму серед односельців щодо цієї ідеї. Але переконався: вона цілком дієва й ефективна! Лампочку біля свого двору вже три роки не міняв. І таке можна зробити біля кожної оселі - користь очевидна.

Інеса Фтомова, тижневик «Деснянка вільна» + «Деснянская неделя» №51 (454) 25 липня 2013

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.