А що вам звалювалось як сніг на голову?

Наприкінці березня нам на голови несподівано звалився сніг. А ще що (хто) звалювалося на вас так само раптово, запитав «Вісник Ч» на цьому тижні.

Вікторія Гарван, у декретній відпустці, с. Шатура, Ніжинський район:
— Діти мені звалювались на голову. Їх у мене шестеро. Хотіла двійко. Дівчинку і хлопчика. А народила чотирьох хлопчиків і двох дівчаток. Через це мусила з Івано-Франківська до Шатури переїхать. Там двокімнатна квартира була, а дітей багато. В Шатурі у нас родичі. Змінили місто на село. Сподіваюсь, що більше дітей-несподіванок у мене не буде. Цих якось піднять треба.

Валентина Борисова, пенсіонерка, Чернігів:
— Заміжжя дочки. Моя Ніна весь час сиділа дома, гулять не ходила. Наче й не зустрічалася ні з ким. Тому, коли у дев'ятнадцять повідомила, що виходить заміж, я думала, жартує. Виявляється, з майбутнім чоловіком вона вже декілька місяців зустрічалася. Ми просто не помічали, що донька виросла. Прожила Ніна з першим чоловіком усього два роки. Донечку народила. І розлучилася. Непутьовий попався. Зате з другим чоловіком уже дванадцять років разом. Живуть душа в душу. Ще синочка родила. Хоча й старшу доньку чоловік любить, як свою.

Лариса Краснюк, медсестра дитячого відділення Семенівської районної лікарні:
— Яблука, коли збирала:). Дві онучки, різниця у них півтора року. Взагалі-то я чекаю, щоб на мене як сніг на голову впала удача. Я людина невезуча. Та, мабуть, більшість людей такі. Люблю азартні ігри. В лотереях беру участь: «Лото-забава», «Хто там?», від горілки «Хлібний дар» (хоча горілку не вживаю), чаю «Майський чай», кави.
Та поки нічого не виграла.

Валентин Скрипник, завідувач 15-го відділення обласної психоневрологічної лікарні (поблизу села Халявин Чернігівського району):
— У суботу не зміг дістатися на роботу. Я не черговий, але були у лікарні робочі справи. Живу в Чернігові. Добираюся зазвичай на своєму легковику-«корейці». На потужний джип-позашляховик не заробив (усміхається).

Лариса Жукова, фахівець з нерухомості, Ніжин:
— CMC-повідомлення на мій мобільний телефон. 3 нього я раптом дізналася, що відправила посилку у місто Рівне за допомогою TOB «Нова пошта». Але ж ні я, ні мої родичі нічого не відправляли! Занепокоїлася. Звернулася на «Нову пошту» і з'ясувала, що хтось скористався моїми персональними даними. 3 якою метою? Я звернулася до міліції. Коли посилку повернули до Ніжина, відкрила її в присутності правоохоронців. Там було два старі мобільники у коробці з-під парфумів. І все. Втім, посилка після повернення з Рівного полегшала на 40 грамів. Досі переживаю — чи не могли туди підкласти наркотики? Вибухові пристрої?

Василь Кравченко, сільський голова Риботина Коропського району:
— Як сніг на голову мені впав справжній сніг. Третій день намагаємося розчистити дороги по селу. Коштів на випадок надзвичайної ситуації немає, тому доводиться ходити по людях, у яких є техніка, і просити допомоги. Дякуючи нашим фермерам, у селі розчищають вулиці три трактори. А люди лопатами розгрібають сніг біля будинків. Та кожен до мене йде і кричить: «Коли розчистять мою вулицю?» А що я зроблю?

Іван Пенський, член Національної спілки художників України, Чернігів:
— Те, що мене у Швеції обікрали.
У 1995 році я залишив 70 своїх картин на зберігання шведу Герду Нільсону у місті Крамфорш. Ці роботи мені не повернули. Певно, вони давно вже продані. По суті, це крадіжка. Через мою довірливість.
Я був у Швеції у творчому відрядженні. Багато працював. Писав портрети, пейзажі. Коли збирався повертатися додому, в Чернігів, думав полотна повирізати з підрамників, згорнути в рулони і так везти. А швед мені каже: нехай картини полежать у підвалі приватного будинку. Весною на Чернігів ітиме машина «Вольво», картини повантажать і доставлять. Але весною не з'явився ні швед, ні його «Вольво».
Звертався я у шведську поліцію. Там запитали, чи є документ, який підтверджує те, що мої роботи у Герда Нільсона. Такого документа у мене нема. Я повірив на слово. Ця людина організовувала зустріч чернігівських і шведських художників. Також мала стосунок до спорту.
Робіт мені дуже шкода. Всі вони написані з натури. Вартість кожної, як для Чернігова, на сьогодні була б десь дві тисячі гривень. За кордоном, у Європі, десь близько двох тисяч доларів. Ціна залежить від статусу художника, місця продажу, курсу валюти, інших чинників.

Вікторія Товстоног, Аліна Сіренко, Тамара Кравченко, Валентина Остерська, Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №13 (1403)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.