За що звільняють з роботи у Чернігові

Безробіття в Україні зростає, і навіть офіційна статистика підтверджує це, фіксуючи рівень безробіття у 2,1% станом на березень 2013 року. На реєстрації у державній службі зайнятості стоять більш ніж півмільйона громадян. Якщо додати сюди неофіційне безробіття, яке, на думку експертів, перевищує наведені цифри в рази, картина буде значно гіршою. А коли врахуємо частково зайняте населення та тих, хто відправлений у неоплачувані відпустки — і зовсім невеселою. За різними оцінками, у нашій країні не мають роботи від 1,5 до 3 млн. працездатного населення.
Чернігів в цьому плані — один із найбільш відсталих регіонів. Ті, хто активніший, перебираються до Києва шукати щастя та довгої гривні, адже із зарплатами і гарними вакансіями у нас туго. Особливо важко доводиться молоді, якій дуже важко знайти будь-яку роботу, і втрата її позбавляє молодих людей можливості вести самостійне життя.
Роботодавці ж користуються цією ситуацією, часто експлуатуючи працівників у режимах, які зовсім не відповідають Трудовому Кодексу, без оформлення на роботу чи з оформленням на мінімальну зарплату, із частими переробітками, а у випадку найменших претензій викидаючи людей на вулицю. Втім, і самі працівники не завжди є ідеальними робітниками.
   
Ми опитали декількох молодих людей із Чернігова, які втратили роботу, щоб вияснити, якою були причини їх звільнення. Зі зрозумілих причин, опитані не захотіли фотографуватися і публікувати свої прізвища.

Вікторія, працювала медичним представником. Медичний представник — це те ж саме, що і торговий, тільки ти продаєш ліки. Я працювала у одній відомій міжнародній компанії. Робота була досить непоганою, фірма видала авто, платила нормальні гроші. Але до мене почав виказувати нездорову увагу наш дистрибуційний менеджер. Одного разу він приїхав до Чернігова у відрядження, і попросив мене, щоб я йому показала місто. Потім запросив до себе у номер в готелі “Україна” під приводом обговорення самодіяльності, яку ми готували на фірмі до свята. І там почав розпускати руки.
Невдовзі після цього був ще тренінг у Алушті, де я ховалася від нього, вимкнувши телефон. І через кілька днів після тренінгу, коли я вийшла на роботу — мене звільнили. Формальним приводом було те, що у мене була пара пояснювальних за запізнення на п'ять хвилин. Але запізнення ті були влітку, а звільнили мене взимку. Примусили написати заяву за власним бажанням. Мій безпосередній начальник пригрозив, що якщо не напишу заяви, мені доведеться дуже туго.

Поліна, працювала офіціанткою. Я працювала у одному відомому кафе у центрі міста. За мій столик сів чернігівський фотограф Доріан Блонд, і замовив велику чашку капучіно з кокосом. Це 270 мл. і 5 мл. кокосу. Він не відчув кокос у каві, і йому не сподобалося, що я йому немовби принесла не те, що він замовив. Попросив, щоб переробили і покликали адміністратора. Я відповіла, що робили все правильно, і на барі ще раз при адміністраторі налили три порції. Але ображений фотограф  все одно став погрожувати, що я неправильно себе поводжу, і у мене будуть неприємності, тому що він не остання людина у місті і знайомий із керівництвом закладу. Через два дні мені повідомили, що я можу більше не виходити на роботу.

Валерій, працював головним бухгалтером. Я працював головним бухгалтером у одній відомій чернігівській газеті, яка належить опозиційному депутату. Перед виборами ми випускали спецвипуски цієї газети, у яких рекламували кандидата від партії регіонів. Власник газети і розізлився на директора за це. Вирішив, що той грошей від регіоналів намутив. А насправді без цих спецвипусків газета не вижила б, власник не давав нам грошей зовсім. Працював я на півставки мінімалки, решту отримували в конвертах.
Коротше кажучи, директора власник звільнив, а після річних звітів і мене заодно.

Дмитро, працював менеджером з продажу. Я постійно запізнювався на роботу. Така я людина, не можу рано вставати. А щоб виправдатися, придумував різні причини кожного разу. Але начальство швидко зрозуміло, що і до чого. Через деякий час мені сказали, що продажі погані, і одного менеджера будуть скорочувати. Вибір впав саме на мене. Довелося піти. Але я зараз працюю сам на себе, то і робота є, і спати можу досхочу.

Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.