Биківці у роздумах: чого чекати від нового інвестора
Улюблений «атракціони селян-граблі
Життя селянина ніколи не було простим. Але нинішня ситуація в агропромисловій галузі викликає особливу тривогу. Все частіше у село зазирають нові й нові господарі. Вони обіцяють рай на землі. Але не будемо тішитися тим, бо знаємо: найчастіше ті господарі зацікавлені лише тим, щоб наповнити власні кишені, вичавивши із землі та сеЛа все, що ще можна.
Прикро, але люди, яких уже неодноразово ошукували, при укладанні угод на передачу своїх земельних паїв в оренду не завжди вчитуються у зміст підписаного документа. Або ще гірше - підписують його будь-де, навіть не ознайомившись з усіма пунктами. «Віримо на слово», -кажуть. «Та скільки можна наступати на одні й ті жграблі?!» - так і хочеться запитати у таких довір -ливих. Невже ще не навчені?
Всі до одного, навіть завуальовані, пункти угоди треба читати кілька разів. Вдумуючись! Перепитувати про те, що не є цілком зрозумілим, радять досвідчені юристи. :
Кожен кресторан» пропонує своє «меню». Щедре та оманливе
Непорозуміннями між орендарями й орендодавцями вже нікого не здивуєш. Не є винятком і села Новий та Старий Биків Бо-бровицького району, де через не зовсім чесну, м’яко кажучи, «співпрацю» виникають земельні суперечки. А останнім часом биківці геть заплуталися.
«Кожен «ресторан» пропонує своє «меню», - кажуть люди і намагаються розібратися, хто ж насправді є ближчим до правди? І як знову не опинитися біля розбитого корита... Адже нічого доброго від «ресторанів зі щедрим меню» селяни так і не дочекалися, тож почали шукати іншого інвестора. Але яким же було здивування биківських пайовиків, коли дізналися, що начебто власні земельні частки, які вони здали в оренду в 2005 році, офіційно зареєстровані лише 2007 роком. Таким чином, за два роки - з 2005 по 2007 - жодних перерахувань до бюджету від сільськогосподарського товариства, яке орендує землі, Не було. Більш того, селянам треба чекати на два роки бшьшё, аби закінчився термін договору з горе-орендарем, щоб укласти його з кимось іншим.
Є, щоправда, серед биківців і такі, хто взагалі ні з ким угод не підписував. Чекають на обіцяну співпрацю з «Агропрогресом». Адже два роки тому його засновник Іван Куровський особисто запевнив.селян, що забере всіх бажаючих «під своє крило». Люди обурюються, мовляв, скільки ще чекати манни небесної? А дехто взагалі запевняє, що хоч. свій клапоть землі у користування нікому не віддавав, та його все одно обробляють ті ж непорядні орендарі. До того ж абсолютно безкоштовно.
ГромаДа села обурюється, мовляв, скільки ще страждати від такої несправедливості й коли закінчиться процес захоплення землі?
Ближче до справи
Минулого тижня в будинку культури села Новий Биків відбулися збори пайовиків. У залі було людно, адже серед присутніх були представники Бобро-вицької райдержадміністрації, ПП «Агропрогрес», агрохолдингу «Індустріальна молочнакомпанія» та дрібні фермери, які орендують землі на території Новобиківської сільської ради. Не було, на жаль, лише представників головного орендаря - ТОВ «Наташа-Агро», до якого було найбільше запитань.
Спочатку перед громадою села виступив представник «Агропрогресу» Віктор Шаповал.
Він насамперед розповів присутнім про злиття вищезгаданого підприємства та холдингу «Індустріальна молочна компанія». В залі одразу постало питання: навіщо «Агропрогресу», який, на думку селян, і самостійно непогано працював, об’єднання? і яка теїіер доля чекає на тих, хто вже давно сподівається укласти угоду з Куровським?
«У розвинених країнах сільське господарство системно підтримується на Державному рівні. Ми ж змушені самостійно шукати шляхи для розвитку. Партнерство - один з них, - пояснив Віктор Іванович. - Наше об’єднання з холдингом «Індустріальна молочна компанія», безумовно, вплине і на збільшення надходжень до бюджету, й на створення робочих місць, на реалізацію соціально-економічних програм у регіоні. Тому нині для нас із вами це найкращий вихід із ситуації. Ми вже тривалий час успішно працюємо разом з ІМК над багатьма проектами. Зокрема, це агрономічне планування, продаж сільгосппродукції, будівництво потужностей для сушіння та зберігання зерна. А тепер вирішили співпрацювати іце тісніше, з юридичним оформленням».
Після виступу пана Шаповала слово надали представнику «Індустріальної молочної компанії» Володимиру Старостишену.
«Наша політика така: ефективно працювати, створювати нові робочі місця та відроджувати село,-пояснив Володимир Михайлович.
- До речі, ми ніколи не залучаємо до роботи людей з інших областей. Лише місцеві жителі! Куди ми приходимо, нікого не звільняємо і не виганяємо. Це дуже непорядно - взяти бізнес і звільнити людину. Ми навчаємо людей і вчимося самі. Ми - аграрна компанія європейського типу, працюємо прозоро. Але мені не хочеться розказувати вам, як, мовляв, усе чудово, переконувати, що ми найкращі. Не вірте взагалі у мої розповіді про безхмарну співпрацю. Не вірте у те, що життя на селі зміниться на краще. Сядьте в автобус і відвідайте ті райони Чернігівщини, де наш агрохолдинг уже господарює. Останнє слово все одно за вами...».
Такі слова здивували. У когось виникли сумніви, а хтось навпаки вийшов із зали задоволеним, що вже незабаром зможе укласти договір з начебто порядною агрофірмою, якій є що показати на конкретних прикладах. Проте у більшості биківців є ще чимало часу, аби подумати, зважити всі «за» і «проти» та вирішити долю свого паю. Адже договори, які вони уклали з ТОВ«Наташа-Агро» дійсні аж до 2015 року.
Насамкінець.
По закінченню зустрічі кореспондент «Чернігівщини» вирішила поцікавитися, які ж наміри в інвестора, котрий збирається увійти в село, і чи змінить це життя селян на краще.
«Ми ніколи не дозволяємо собі недобросовісно поводитись із партнерами-селянами, бо хочемо, щоб нам вірили, й прагнемо цю довіру виправдати, - наголосив пан Старостишен. - Наше підприємство входить у десятку найбільших аграрних компаній України. Ми успішно господарюємо в трьох областях і спеціалізуємося як на рослинництві, такі, на тваринництві. З 2008 року розпочали, співпрацю і з селянами Чернігівщини. Але я хотів би, щоб люди на власні очі побачили все. Це Ж не важко сісти в автобус і проїхати в Чернігівський та Ріпкинський райони. Там відвідати ферми, оглянути поля і потім уже остаточно вирішити: бажаєте чи ні мати справу з нами. Я не звик обіцяти золоті гори, яких не буде. Тому відверто кажу про оплату. Бо знаю, що більше, аніж тепер (тобто 6% від нормативної грошової оцінки земельного паю. -.Авт.), ми платити не будемо. Навіщо обіцяти даремно, замилювати очі. У кожного є вибір. І в нашій ситуації - останнє олово за селянином».
За словами Володимира Михайловича, принципова відмінність даного підприємства від інших агрогосподарств полягає не лише в тому, що тут розвивають тваринницьку галузь, постійно нарощують поголів’я ВРХ, збільшують надої молока, демонструють одні з найкращих показників урожайності в Україні, вводять нові робочі місця на селі, розвивають соціальну інфраструктуру, а й у тому, що з ініціативи менеджменту та керівництва підприємства в Чернігівському та Ріпкинському районах відроджується картоплярство.
«У селах, куди зайшла ІМК, у першу чергу З’являються робочі місця. Приміром, у селі Роїще ІМК вдалося відродити молочарство. Ми довели всім». Що нетреба боятись молочного скотарства. Слід просто наполегливо працювати.
А якщо пити горілку, закинути роботу, то, звісно, нічого не буде. Незважаючи на брудні методи, як використовують наші конкуренти, ми не надаємо їм особливого значення. Люди самі йдуть до того, хто виконує свої зобов’язання. А переходять до нас щорічно. Але ми ніколи нікого не змушуємо», - підсумував інвестор.
Сніжана Божок, газета "Чернігівщина" №3 (383) от 17.01.13
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.