Добровільне товариство брало гроші за риболовлю на державному ставку

15 червня, в п’ятницю, на ставку Бродяга в селі Нова Басань Бобровицького району не було охорони. Місцеві рибалки розповідають, що вчора сторожів налякала жінка, яка показала посвідчення підполковника СБУ.

Ставок Бродяга викопали після війни. Він став улюбленим місцем риболовлі не тільки місцевих, а й киян, адже столиця близько, за 70 кілометрів. Бродяга розташований поза межами села, належить державі, й нікому в оренду його ще не здавали. Але торік при комунальному підприємстві сільської ради утворили добровільне товариство «Бродяга». Біля ставка вигородили невелику територію, поставили туалет, стіл під навісом. Купили мальків товстолобика, білого амура та коропа. І сказали, що риболовля тепер платна. Але договору оренди на ставок ні комунальне підприємство, ні добровільне товариство досі не мають.
Зранку в п'ятницю навколо ставка стоїть з десяток машин, десь два десятки людей сидять навколо озера з вудками.

— Для тих, хто вступає в добровільне товариство, — членський внесок 200 гривень на рік, якщо місцевий, — говорить 65-річний Іван Дудко. Чоловік показує посвідчення члена добровільного товариства «Бродяга» з печатками сільської ради. — Приїжджим треба платити 300 гривень. Якщо не хочеш вступати — плати 50 гривень на день. Дітям до 16 років та інвалідам риболовля безкоштовна.
— Сільський голова Володимир Левченко придумав, щоб за риболовлю гроші платили, — розповідає 65-річний рибалка Григорій Буряк. — 9 червня тут були збори. Левченко говорив, що Бродяга забраний сільською радою на 10 років. Але ніяких документів на ставок у них нема. Начебто документація зібрана і лежить на підпис. Але ж не підписана! Так яке він має право собирать гроші?!
До 2010 року ловили безкоштовно, поки Левченко не став головою. Ну, здавали ми по 200 гривень. Насобирали 40 тисяч. 10 тисяч пішло на рибу, а остача де?
Цього року, бачачи таке, я внесків не платив. Мене стали виганяти з озера. Обидно стало. Я всю жизнь рядом з озером прожив, а озера не бачив. Все на роботу ходив, онде вона — тракторний стан. А як на пенсію пошов, нельзя із удочкою посидіть — із пенсії треба платить 200 гривень.
Левченко собі ставок викопає — да, там я буду за рибу платить. А Бродяга — громадський.
До вчора тут постоянно дежурили сторожа. А це потікали. Бо причепилися до одних — а жінка показує корочку подполковника СБУ. І каже: «А ви чого тут?»
— Я прошлий год заплатив 100 гривень — мені дід дав, а більше не було, — розповідає 34-річний Іван Єреп.
— Квитанції мені не дали, писалось просто в зошит. Цього року не платив.

Їду в сільську раду.
У приймальні сільського голови сидять четверо працівниць. Одна з них якраз приймає заяву від літнього селянина, благодійний внесок 200 гривень й виписує йому посвідчення члена добровільного товариства «Бродяга».
Новобасанський сільський голова Володимир Левченко кореспондента з диктофоном сприйняв дуже нервово. Спочатку пропонував залишити кабінет. Не хотів розмовляти, посилаючись на зайнятість. Але потім розповів, що озеро Бродяга планує взяти в оренду комунальне підприємство сільської ради.
— Готовий проект землевідведення, кадастровий план, взяті погодження всіх служб. І питання про оренду повинно вирішитися днями, — запевнив керівник села.
Володимир Васильович також показав протокол засідання комунального підприємства, на якому 38 чоловік присутніх вирішили утворити добровільне товариство рибалок «Бродяга». Вступаючи в це товариство, жителі села мають платити добровільні благодійні внески. їх платять в комунальне підприємство й отримують від нього касовий чек.
— Буряк, який скаржився, не хоче платить. Розказує, що коли він робив у колгоспі, із нього вищитували гроші, — обурюється Володимир Левченко. — У нас осталось тільки заключить договір із адміністрацією, коли з Чернігова дадуть грошову оцінку землі. Люди склалися, поплатили, і все. А він нагло іде і ловить. Сторожі йому сказали, раз ти хочеш ловить, вступай в товариство, а не хочеш - іди в друге місце. Тому що за ці кошти, людські, купили малька і все остальне. А він хоче ловить на шару. Він поїхав в адміністрацію. Йому відповідь дали юристи.

Я починаю розпитувати детальніше. Голова відповідає плутано.
— У вас це добровільне товариство чи?..
— Ви ж читаєте. Це не добровільне товариство, а це при товаристві у комунальній власності.
— Комунальне підприємство дає чек, а членський квиток — добровільного товариства.
— А що? А ми зараз іще з тих грошей не берем. (Голова має на увазі людей, які не стали членами товариства. Вони ж стверджують, що платили. — Ейд^) А гроші будуть братися тоді, як уже...
— А це ж громадське об'єднання.
— А... читайте далі. У товаристві є громадське об'єднання. Зібралися люди, чистять, все остальне.
Комунальне підприємство Новобасанської сільської ради виготовило документацію для того, щоб олігархи не захопили цього ставка, не поставили охорону, не пускали тоді наших людей, дітей. Оце для цих цілей воно забране. Ще не маючи документів на руках, закупили рибу, огородили, охороняють.
— Люди кажуть, що торік жителі села сплатили близько 40 тисяч добровільних внесків. На 10 тисяч закупили малька. Куди пішли інші гроші?
— Торік малька купили на 20 тисяч гривень, цього року — на сім. Гроші витрачалися на охорону — двом сторожам платили по 1000 гривень зарплати, завезли для них вагончик, робили очистку території, поставили огорожу і туалет, на пляж завезли пісок.

* * *

Заступник начальника відділу земельних ресурсів Бобровицької райдержадміністрації Віталій Коваль підтвердив, що озеро Бродяга перебуває у державній власності. Але готуються документи на передачу його в оренду Новобасанській сільській раді.
— Торік було три подібних інформації — сільські та селищні ради в Талалаївському, Новгород-Сіверському районах утворили добровільні товариства шанувальників природи й збирали гроші за риболовлю в державних ставках, — розповів провідний іхтіолог головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Валерій Маслак. — У таких випадках ми радили людям звертатися до правоохоронних органів.
Валентина Бойправ, іхтіолог головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області:
— Усього на території Чернігівської області нараховується 3187 водних об'єктів, із них ставків — 1839. Орендовано в області 175 водних об'єктів. Це зазвичай ставки.

Коментар юриста

— Охороняти озеро може будь-яка структура, яку уповноважив власник, — говорить начальник юридичного відділу Бобровицької райдержадміністрації Ірина Бушмич. — Озеро Бродяга в Новій Басані перебуває в державній власності, ним розпоряджається райдержадміністрація. Наскільки мені відомо, наша райдержадміністрація не укладала договору на охорону озера.
— Чи можуть виганяти людей, які не вступали ні в яке добровільне товариство, але хочуть ловити рибу законними способами — на вудку чи спінінг?
— Ні, виганяти таких людей з озера незаконно. Поки що це об'єкт загального користування і ніхто не має права обмежувати до нього доступ. Якщо хтось візьме ставок в оренду, матиме договір — тільки тоді може обмежувати до нього доступ.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №26 (1364)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.