Захисники пташок подарували школі котли і труби теплотраси

23 травня Українське товариство охорони птахів разом з Королівським товариством охорони птахів (Великобританія), Німецьким банком реконструкції та розвитку та Фундацією Міхаеля Зуккова (Німеччина) пожертвували два котли та сучасні труби для теплотраси школи в селі Тупичів Городнянського району.

Місцевий держлісгосп купив дробилку, щоб робити щепу для шкільних котлів. Це була частина міжнародного проекту відновлення деградованих торфовищ. Європейці непокояться через осушені торфовища Чернігівщини. На них часто виникають пожежі, зменшуються запаси вологи в ґрунтах, втрачається продуктивність земель, зникають рослини та домівки для тварин і птахів, збільшуються викиди парникових газів. Городнянська райдержадміністрація разом з Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів беруться полагодити меліоративні системи, підняти рівень вод і відновити природний стан торфовищ. Тобто зволожити їх.

Хатки-мазанки, сталінські котли й забиті батареї

У Тупичівську школу потрапив на останній дзвоник. Поки триває урочиста лінійка, розглядаю шкільне подвір'я. Школа складається з десятка будівель. Основний навчальний корпус цегляний, двоповерховий. Але деякі класи розташовані в окремих дерев'яних хатках, а першачки вчаться у перекособоченій мазанці. Усе це опалюється від кочегарки з кривою проіржавілою трубою.

— Чи можу я побачити нові котли? — питаю у директорки Лариси Якуб.
— Вони в Городні, у відділі освіти, — розчаровує Лариса Петрівна. — Залишати просто неба у дворі не ризикнули — розкрадуть. Вони великі й важать по три тонни кожний. Якби були менші — знайшли б приміщення в Тупичеві.
Після урочистостей Лариса Якуб запрошує до кабінету. Викликає завгоспа Сергія Нечипуренка. Основний корпус школи всередині виглядає навіть гірше, ніж зовні. Скрізь чисто, побілено, пофарбовано, поклеєні шпалери, вікна металопластикові, лампочки — енергозберігаючі. Але перекриття провисли, сходи перекошені, підлога нерівна. В класах і навіть в кабінеті директорки збереглися груби.
— У школі навчається 214 дітей з Тупичева та довколишніх сіл. З села Невкля шкільним автобусом діти їздять до нас починаючи з п'ятого класу.

— Газ у селі є, чи був колись у школі?
— Коли в школі вчилося до 600 учнів, класів не вистачало, і метрів за 400 від основної школи у нас був окремий корпус для молодших школярів. Він опалювався газом. Та коли школярів поменшало, ми всіх забрали сюди.

— Холодно у школі?
— Вугільні котли дуже старі, також не вистачає потужності насосів, — долучається Сергій Нечипуренко. — Система опалення стара, батареї забиваються, буває, півбатареї гріє. Тому в останніх точках прохолодно.
— Скільки вугілля у вас іде на зиму?
— Цієї зими спалили 60 тонн, ще й дрова.

— Яка у вас опалювальна площа?
— Площа площею, та у нас є ще теплотраса, яка йде по всьому двору. Трубу поклали в землю, та і все. Не утеплена нічим.
Минулого року перед 1 вересня за державною програмою енергозбереження у нас поміняли всі вікна в основному корпусі. Ми відчули, що цієї зими було значно тепліше. Поміняли всі лампочки розжарювання на енергозберігаючі. Цьому посприяв депутат обласної ради, фермер з села Великий Листвен Іван Якуб (рідний брат чоловіка директорки). Гроші на економні лампочки виділили з обласного бюджету.

Лариса Якуб розповідає, що цього року заплановано не лише встановити котли, а й збудувати нову котельню.
із завгоспом йдемо оглядати діючу кочегарку, два старовинних опалювальних агрегати.
— Торік нам поміняли котли, — розповідає Сергій Володимирович. — Наші вже зовсім текли. А ці були у трохи кращому стані. Вони 1950 року випуску. їх зняли в Хоробицькій школі, там підключили газ. Та все одно котли постійно виходили з ладу, хоча воду більше 60 градусів не нагрівали. Один працює, інший — в ремонті. Ще одну зиму вони б не пережили.

До 220 тисяч додадуть ще 700

Начальник відділу освіти Городнянської райдержадміністрації Юрій Денисенко у дворі свого відділу показує нові котли та бункери до них. Котли — великі сині металеві шафи з кількома дверцятами. На металевій етикетці написано, що виготовлені в Одесі.
— Котли працюватимуть автоматично, — каже Юрій Васильович. — Щепа та інше паливо шнеком з бункера буде подаватися в топку.

— Чому котли передали саме Тупичівській школі?
— Це третя за кількістю учнів школа в районі, та її котельня найбільше потребує ремонту.
Ціна пари котлів 192 тисячі гривень, теплоізольовані труби, якими замінимо всі теплотраси школи, обійшлися дарувальникам у 28 тисяч гривень. Ми вже доробляємо проект реконструкції котельні та теплотрас.
Цього року будуємо нову котельню зі складом щепи й теплотраси. На це передбачено 700 тисяч гривень.

— Як Королівське товариство охорони птахів потрапило в район?
— Це ініціатива колишньої голови Ріпкинської райдержадміністрації Римми Алексенко і покійного голови Городнянської райдержадміністрації Анатолія Лавського. Римма Михайлівна давно займається такими проектами. Городнянський район потрапив до переліку районів, де планували відновити деградовані торфовища.

Наші зволожать торф, а квоти на викиди — німцям?

— Ніяких документів з товариством охорони птахів ми не підписували і зобов'язань на себе не брали, — говорять заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Валерій Чудік та начальник відділу експлуатації та ремонту гідротехнічних споруд Ігор Райхіль. — Але про цю програму знаємо, оскільки вона прямо стосується і нас. Зволожити торф — справа хороша. Цим самим зменшаться і небезпека пожеж, і викиди вуглекислого газу. На відновлення меліоративної системи гроші дають іноземці.
х 10 відсотків області — 300 тисяч гектарів — осушені землі. Водогосподарські комплекси мають кілька господарів. Центральні канали обслуговує управління водного господарства. Але внутрішньогосподарську меліоративну мережу практично не обслуговували близько 20 років.

Європейці розробили спеціальну програму відновлення торфовищ.
Щоб почистити береги та канали й постійно підтримувати систему в робочому стані, пропонують створити сільськогосподарські кооперативи, які б займалися тваринництвом, а лозу вирубували на біопаливо — робили з неї .щепу або деревні гранули — пелети. І встановлення котлів на 220 тисяч гривень у школі — тільки перший етап програми.
Потім планують відновити вкрадені колись «металістами» засувки, на деяких каналах зробити дамби сучасним методом — оболонку з геотекстилю набивають землею, як ковбасу. На ці роботи оголосили тендер із жорсткими умовами на суму близько ЗО мільйонів гривень. Потім ще й польська фірма робитиме аудит (перевірить, як гроші витрачали: на п'янки-гулянки, собі на хатинку чи на зволоження тофу). А результат контролюватимуть через знімки з супутника в інфрачервоному спектрі. Якщо система запрацює — ці місця будуть охолоджуватися. Викиди вуглецю зменшаться.
— Європейці прорахували, що зменшити викиди вуглецю найдешевше у нас, — вважає Ігор Райхіль. — Вони тут вкладають копійки і коли доведуть, що воно працює, зможуть збільшити свої квоти на викиди згідно з Кіотським протоколом (про зменшення викидів вуглецю у повітря).

Чернігівщина:



Геннадий Гнип, тижневик «Вісник Ч» №24 (1362)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.