Боксерка Галина Кондратюк вивчає турецьку, любить класичну музику та поезію

21-річна Галина Кондратюк стала третьою у чемпіонаті України з боксу серед юніорок, молоді та дорослих, який проходив з 6 по 12 лютого у м. Ковель (Волинська область). Поспілкуватись із молодою переможницею вирішив кореспондент gorod.cn.ua.



Як давно Ви займаєтесь спортом?
Спочатку займалась просто для себе: аеробіка, фітнес, біг. Взагалі я давно хотіла на якісь бойові мистецтва піти. Але мені казали: «Ти ж дівчинка, не треба тобі нічого такого», а я тоді ще музикою займались, тому всі казали: «Співай, грай на музичних інструментах, не треба тобі нічого іншого». А мені завжди так хотілось зайнятись чимось на кшталт боксу і коли я пішла вчитися після школи, вирішила кудись записатись, тоді й почала займатись змішаними бойовими мистецтвами (бої без правил). Після школи я навчалась на візажиста, перукаря і модельєра зачісок. Позаймалась боями без правил десь 3-3,5 роки, мені все подобалось. На бокс я перейшла десь 1,5 роки назад, на змаганнях більшість часу я і так виступала по боксу, але важко було одразу переключитися зі змішаних боїв саме на бокс, тому що техніка була іншою. Складно було перевчитися і я думаю, що це навіть було складніше, ніж прийти займатись з нуля. Після початку тренувань, десь через місяць, я поїхала на чемпіонат України. Зараз я вже була учасницею 4-ох чемпіонатів.

Розкажіть про клуб, в якому займаєтесь
Зараз займаюсь у ФСТ «Колос», який знаходиться біля 15-го училища. Там дуже зручно, вистачає місця, тренування подобаються. Тренують там Андрій Корець та Вадим Казанін. Більшість тих, хто займається, звісно – чоловіки. Раніше дві дівчини тренувалися і я, а зараз одна тренується дівчина (їй 15 років) і я, тому на тренуваннях, зазвичай, ставлять із хлопцями боксувати. З хлопцями важко боксувати через те, що деякі просто не можуть підняти руку на жінку, хоча це і в умовах тренування і мені це потрібно, щоб удосконалювати себе.
В клубі є і молодша група, діти років по 6. У кожного, хто приходить займатися, є свої цілі: хтось просто для себе, хтось для самозахисту, а хтось для подальшого свого спортивного результату. Для того, щоб займатись боксом, перш за все, потрібне власне бажання – це найсильніша мотивація.

Розкажіть про чемпіонат в Ковелі
На чемпіонаті України у мене було 5 суперниць. Найприємніше було те, що тренер оцінив мої успіхи і похвалив після змагань. На цих змаганнях я відчула, що дійсно виросла над собою і стала боксувати краще. Перемога була дуже близько біля мене.



Важче до бою підготуватись психологічно, аніж фізично, але мені вдалось це зробити. Для того, щоб налаштуватись, тренер заборонив дивитись на бої суперниць, але не накручувати себе все одно не виходить. Хоча кожен раз впоратись із хвилюванням вдається по-різному. Думаю, що кожен, хто виходить на бій хвилюється, просто не треба це показувати супернику.
Перше місце зайняла дівчина з Києва. Все ж Чернігів і Чернігівська область вважається однією з найсильніших у жіночому боксі, дівчата з Ічні, наприклад, багато перемог привозять.

Відрізняються якось тренування дівчат і чоловіків?
Я б не сказала, що тренування жінок і чоловіків сильно відрізняються, у тренерів індивідуальний підхід до кожного, не залежно від статі.

Чи є у Вас кумири у світі боксу?
З нашого залу, Дмитро Митрофанов, який був учасником Олімпійських ігор. Коли знаходишся з ним у залі, то починаєш пишатися і думати: «якщо він зміг, то чому я не зможу досягнути того, що хочу» - це своєрідний стимул, щоб перемагати і прагнути досягнути чогось більшого.

Чи приносить спорт Вам зараз матеріальну вигоду?
Поки що – ні, але я не засмучуюсь, бо знаю, що в майбутньому можу досягти того результату, який буде оплачуватись.

Які спортивні цілі Ви ставите перед собою?
Найближчу ціль, яку я ставила перед собою – це добре відбоксувати на чемпіонаті України, що мені, я думаю, вдалось. Потім хотіла, щоб мене зарахували в національну жіночу збірну з боксу і цього я також уже досягла. Тепер я чекаю своїх перших зборів і я дуже хочу туди потрапити. Думаю, це буде якась інша атмосфера, буде багато спортсменів, які всі тренуються на результат, можливо, тренування будуть більш виснажливі.

Який у Вас графік занять?
На бокс я ходжу кожен день, інколи 2 рази на день. У неділю часто ходжу в тренажерний зал.

Ким зараз працюєте?
Я працювала фітнес-інструктором, спробувала себе тренером бойового фітнесу (це зараз одне з наймодніших направлень, називається тай-бо). Але коли перейшла на бокс, зрозуміла, що поєднувати роботу і тренування дуже складно, тому зараз я акцентую увагу на своїх спортивних досягненнях, адже вирішила поєднати майбутнє із боксом.

Наскільки бокс травмонебезпечний?
Без травм у професійному боксі обійтись дуже складно, практично неможливо. Навіть маленькі травми, згодом можуть перерости у щось серйозне.

Як на ваш спортивний вибір відреагували рідні?
Мама, спочатку, не хотіла, щоб я займалась боксом, як і всі мами, хвилювалась. Але тепер, коли я займаю якісь місця на змаганнях, я бачу, що вона мною пишається, розповідає про мої здобутки. І це мені дуже приємно.

Чи вистачає часу для романтичних стосунків?
Часу дійсно мало, якщо ти в спорті й хочеш чогось досягти, то треба чимось жертвувати. Але стосунки у мене є.

Чи допомагає спорт у повсякденному житті?
Я вважаю, що так, бо виробляється певний самоконтроль і дисципліна, виробляється спортивний характер.

Чи бували випадки, коли Вам у житті потрібно було використовувати боксерські навички?
Таких ситуацій не було, мабуть, мені щастить. Часто задають таке питання, але таких ситуацій не траплялось.

Як любите проводити вільний час?
Я дуже люблю читати вірші або слухати аудіокниги – це мені дуже подобається. Найулюбленіші поети: Цветаєва, Ахматова, Блок, Асадов, деякі вірші Маяковського, а також із сучасних авторів мені подобається Володимир Ток.
Щодо фільмів, то на довго мене не вистачає, особливо, якщо фільм мені спочатку не сподобався, то додивитись його до кінця я не можу. Проте, якщо фільм зачепить – подивлюсь весь.
Так, як раніше займалась музикою, то люблю ходити до філармонії, люблю класичну музику.

Який у Вас образ життя?
На спеціальних дієтах я не сиджу, але веду здоровий образ життя. Я не палю і думаю, що навіть, якби я не займалась спортом, навряд би це робила.

В яких містах Ви побували в рамках змагань і чемпіонатах?
Була у Чернівцях, Кривому Розі, Ковелі.

Як Вам місто Чернігів для життя і чи хотіли б Ви кудись переїхати?
Чернігів – спокійне місто і це мені подобається, великих і шумних міст я не люблю. Дуже комфортно себе почуваю у Львові, мені імпонує це місто. За кордоном мені хотілося б побувати у Туреччині, мені дуже подобається їхня культура, навіть вивчаю турецьку мову. У мене є знайоми, який часто їздить в Туреччину, тому я нещодавно зробила йому замовлення на турецькі солодощі.

Чи є у Вас домашні тварини?
Я дуже люблю домашніх тварин. У мене є кіт і цуценя. Вони люблять одне одного. Собачку я назвала Тайсон, а кіт – Гоша. Також є у мене ще черепашка.

Чи будете святкувати 8 березня?
8 березня я вважаю за свято, це завжди приємно отримувати увагу від близької людини, але кохана людина свої почуття має показувати не тільки в цей день. Я дуже люблю квіти (піони, тюльпани), а також солодощі.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.