І книжки читають, і в комп’ютерні ігри грають

У селищі Прогрес Козелецького району культурі приділяють велику увагу, хоч коштів на це завжди обмаль. І все ж працюють декілька пісенних колективів, чимало гуртків для дітей та молоді. Усе, по суті, тримається на ентузіазмі працівників Будинку культури.



Вони за будь-яких умов сприяють розкриттю творчого потенціалу молоді, залучають сільчан до діяльності закладу. Нині в селі діє народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Любисток» (керівник - заслужений діяч культури України Володимир Приходько), гурт естрадної пісні «Любава» та гурт хлопчиків «Козачата» під керівництвом Ірини Дубик. Є і танцювальний колектив «Веселка», яким опікується Юлія Дорошенко. Не забули і про найменших. Дітей у гуртках навчають грі на баяні, естрадному співу та художньому читанню. У приміщенні клубу розміщується і сільська бібліотека з чималим книжковим фондом.

Лише на ентузіазмі

Це зараз завідуюча бібліотекою Наталія Павлова усміхається, а ще рік тому їй щодня разом із завідуючою клубом Іриною Дубик доводилося рятувати книжковий фонд. Адже будинок культури був у повній розрусі: без опалення, з вікнами, крізь які горобець міг залетіти, та ще й дах протікав. У дощову погоду книжки заливало водою, тому їх накривали шифером.



«А що було робити, - згадує Ірина Дубик. - У нас не було іншого виходу, бо на культуру ніхто в районі не виділяв ані копійки. Ми навіть не могли зробити елементарний косметичний ремонт. А в селі дуже талановиті люди. І підтвердження тому - музичні колективи та народний аматорський хор «Любисток», який у цьому році став кращим на Чернігівщині. Репетиції доводилося проводити в жахливих умовах - по двадцять чоловік у маленькій кімнатці. Та торік сталися зміни на краще. Нам перекрили дах і встановили нову систему опалення, замінили вікна. Сподіваюсь, що цьогоріч завершимо реконструкцію нашого Будинку культури».

Щоб привчити читати, вдаються до комп’ютерних ігор

Завідуюча Прогресівською сільською бібліотекою Наталія Павлова за допомогою комп’ютерних ігор привчає дітей до читання книжок. Уже декілька років у приміщенні бібліотеки стоять три комп’ютери з підключеним Інтернетом. Тут усі охочі можуть ними користуватися, але пограти в комп’ютерні ігри діти можуть лише за однієї умови.

«Дітки мають взяти якусь книжку додому і прочитати її. Потім прийти і переказати зміст прочитаного, - ділиться досвідом бібліотекар. - Тільки після цього я дозволяю включати комп’ютерні ігри. Така система у нас діє вже понад п’ять років. І діти залюбки читають книжки. Через те, що у нас тільки три комп’ютери, час гри обмежений. Дитина може сидіти за комп’ютером одну годину, потім -інша. Охочих багато, а влітку ще більше, адже на канікули приїздять онуки до дідусів і бабусь».



Не забуває пані Наталя і про читачів похилого віку. Книжки до стареньких людей, яким важко добиратися до бібліотеки, носить сама.

«Я кожного тижня виділяю годинку часу, коли зачиняю бібліотеку, беру в сумку книжки і везу їх своїм найстаршим читачам, - говорить бібліотекар. - Наші дідусі і бабусі люблять читати, але сил дійти до бібліотеки не мають, тому я їм вожу книжки додому. За стільки років уже знаю, що кому подобається, тому підбираю кожному за смаком. Взагалі у нас старше покоління дуже багато читає».

І колядують, і щедрують

Хоч у приміщенні клубу довго не працювала система опалення, стіни геть полущилися, та виступи місцевих ансамблів збирають повну актову залу. І всі свята прогресівці відзначають саме у клубі.

«Новий рік - одне з найулюбленіших свят. Щороку готуємо новорічний вогник, на який приходить усе село, - розповідає Ірина Дубик. - Програма завжди нова. Починаючи з восьмої години вечора і до одинадцятої відбуваються виступи, танці, конкурси. Потім усі розходяться по домівках, щоб у родинному колі зустрічати Новий рік. І вже о другій годині ночі знову повертаються, і ми продовжуємо святкування в клубі. Людей завжди багато. Все цікаво і весело. Уявіть собі жінок за 50 у костюмах сніжинок! Практично всі жителі села заздалегідь готуються до свята і неодмінно приходять у маскарадних костюмах. А на Різдво та Василя місцеві колективи ходять до людей колядувати і щедрувати. Ті, хто хоче, аби до них завітали колядники і щедрувальники, залишають у клубі заявку. Тоді йдемо гуртом до тієї оселі з Козою. І не просто одну щедрівку співаємо, а влаштовуємо ціле театральне дійство».





Марія Пучинець, тижневик «Чернігівщина» №4 (613), 26 січня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.