Автомобільний музей на столі

Своя справа «для душі» є чи не в кожного з нас - те, що дає відійти від буденності. А «хворобу» під назвою колекціонування, кажуть, підхоплюють абсолютно всі підлітки. Згодом захоплення, буває, стає справою багатьох років або ж, навіть, життя.


В’ячеслав Козлов, 10-ти річний чернігівець, займається колекціонуванням вже близько чотирьох років. Мова про автомобілі. В його «гаражі» - понад вісімдесят машин. Точніше, їх міні-копій, зменшених у масштабі 1:43. Проте такій колекції може позаздрити й дорослий.

Яких тільки машин нема у колекції Славка! Це все те, що рухається на колесах, починаючи від зародження ери автомобіля й до наших днів. Є навіть трьох-колісне авто радянських часів (було і таке).

Першою моделлю у колекції Славка став «Москвич 407». Згодом додалися серії інших вітчизняних авто та іноземних марок.

Таке хобі, каже хлопець, не з дешевих. Кожна машинка з колекції коштує щонайменше 50 гривень. За словами Славика, всі вони мають свої родзинки та принади,

- Мені подобаються і яскраве «Феррарі», і потужне «Ламборджині», і солідний «Мерседес», - каже Славко. - Збираю і моделі радянських вантажних та легкових автомобілів («ЗІЛ», «ГАЗ», «КАМАЗ», «Москвич», «Волга»), й вантажівки американських марок.

Колекція розміщена в спеціальній шафі його кімнати. Тут акуратно розставлені моделі різних марок і періодів. Та це не банальне «збирання» предметів за склом, Славко багацько знає про кожне своє авто й може розповідати годинами про історію авто та технічні особливості.

Допомагає та підтримує хлопця (звісно, й матеріально) його батько. Адже саме він привив любов до машин. Батько Славка, Юрій, сам в дитинстві колекціонував моделі машин. Останні декілька екземплярів з тих часів він подарував синові.

Нині вони купують моделі за допомоги мережі інтернет. Або ж, якщо не можуть знайти, самі майструють маленьку копію. Вивчають характеристики, обраховують розміри і починають... Шпаклюють, фарбують. Словом, майже як зі справжньою.

Машини для вивчення кольорів


Захоплення хлопця почалося із журналу «Авто легенди» у 2008 році.

- Захоплення з’явилося, коли Славику було п’ять, - розповідає мама Валентина.

- Спершу на іграшкових машинках ми з ним вивчали кольори. Потім, за номерними знаками, цифри і букви. У Славка проблеми із зором, тому ми ходили до спеціалізованого дитячого садочка, який знаходився за декілька зупинок від нашого дому. Під час такої поїздки, дивлячись у вікно ми з ним вже вивчали і марки машин, які проїжджали повз. Ось так у сина з’явилася цікавість до авто не просто, як до іграшки. Спочатку ми купували йому модельки, заохочували так. Пізніше він сам почав накопичувати гроші й купувати екземпляри, подобались. Ось, наприклад, за гроші, які «нащедрував».

Хлопець дуже ревно відноситься до кожного експонату зі своєї колекції, особливо коли маленька сестричка Катруся хоче ними погратися. Швидко закриває шафу і суворим голосом говорить, що не можна їх чіпати.

- Там дуже ніжні деталі, тому з ними потрібно обережно поводитися, щоб нічого не зламати. Ці машинки не для гри, - говорить Славко.

- А яка для тебе найдорожча?

- Напевно ті, що ми з татом переробляли.

Я люблю всі свої моделі. «Волги» дуже подобаються.

- Як ставитеся до такого захоплення сина? - запитую у пані Валентини. - Адже воно і по бюджету б’є.

- Дуже добре. Що ж тут поганого, коли дитина чимось захоплюється. Тим більш, це йому дуже допомагає стати більш наполегливим та зосередженим. До того ж привчає читати. Знаєте, як діти «люблять» читати? - усміхається жінка. - А ось наш сам читає про кожну модель.

З історії моделей


Масштабні машинки з’явились з появою першого автомобіля ще в 1900 роках. У Німеччині. їх робили з олов’яного сплаву і, звичайно, вони були неоковирні, але точно передавали форму. Перша фірма, яка випустила модель своїх автомобілів - французька «Сітроен». Вони робили такі машинки, як рекламу своїх автомобілів з масштабом 1:11.

Пізніше, у 1920-х, коли автомобілів ставало все більше й більше, було вирішено використовувати найзручніший масштаб машинки - 1:43. Бо він, начебто, найбільш точно передає образ автомобіля.

Подейкують, що й Уїнстон Черчілль був колекціонером машинок, та ще й олов’яних солдатиків. До речі, серед відомих людей в СРСР масштабні моделі колекціонував дитячий письменник Микола Носов - автор «Незнайки».

Після війни, 1947 року, англійці почали випускати свої колекції масштабних машинок. За ними - французи, італійці. До речі, першу модель радянського «Москвич 408» виготовили французи, і звичайно, він був дуже дефіцитним.

Марія Савіна, "Чернігівщина" №10 (462) від 6 березня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.