Медбрат любить японську музику

35-річний Віталій Коленіченко — мед-брат-анестезист, помічник лікаря-анестезіолога Ріпкинської центральної районної лікарні.

Працює у двох відділеннях — реанімаційному і хірургічному. Відповідальності достатньо. Слідкувати за правильним введенням та дозуванням препаратів, міряти тиск, пульс. Контролювати самопочуття хворого після наркозу.

Каже, що зазвичай не усміхається і анекдотів не любить. Але без почуття гумору неможливо. Куди не кинь, всюди воно потрібне.

Робота подобається. Якби не подобалась, не працював би, шукав іншу. Впевнений, що має талант допомагати людям.

— Не боїтеся, що добро карається?
— Добро не карається, — не сумнівається Віталій. — Карається зло. Просто добро не запам'ятовується. Зробили десять раз добро і один раз зло. Зло запам'ятається, а добро — ні.

Віталія Коленіченка це не засмучує. Каже, що на нетямущих він не ображається.

Медбрат любить японську музику і рідну поліську природу. У вільний час іде на риболовлю. На Дніпро, Сож. Найбільша риба, яку доводилося піймати, — десятикілограмова щука. Цього літа попався кілограмовий лящ.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №37 (1427)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.