У Ніжині живе рекордсмен Книги Гіннесса

Хто не мріяв потрапити до знаменитої Книги рекордів? Але як? Що таке незвичайне треба зробити, щоб помітили і оцінили, чим привернути до себе увагу книги, в якій реєструють найвищі досягнення в різних сферах людської діяльності? Відповідь проста – потрібно лише бажання йти до поставленої мети, навіть якщо…
не можете ходити.
48-річний житель Ніжина Юрій Назаренко вже понад тридцять років у інвалідному візку, однак це не завадило йому потрапити до Книги рекордів Гіннесса.

«У лікарні думав, що швидко одужаю, адже попереду літні канікули!»

Коли Юрію було 14 років, він із друзями у травні, якраз перед літніми канікулами, відкривав пляжний сезон: купався, плавав.
– Коли пірнув, відчув якийсь удар, болю не було зовсім, – розповідає Юрій. – А коли потрапив до лікарні, думав, що швидко одужаю. Підраховував дні, коли випишуть, адже літо попереду!».
У травматологічному відділенні Ніжинської міської лікарні встановили діагноз – перелом шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку. П’ятий хребець був придавлений і потрощений. Медики прогнозували, що з таким діагнозом Юра не тільки не зможе ходити, але й довго не проживе. Однак помилилися. Запросили професора-нейрохірурга і з його допомогою зробили хлопцеві новий хребець із крила тазової кістки. Так він залишився живий, але в інвалідному візку.

Марафон на витривалість

Юрій не впадав у відчай. І хоча пальці його рук майже не функціонують, він робить ножі від рукоятки і до леза. Крім того, за допомогою друзів, власноруч змайстрував управління для автомобіля, щоб було зручно їздити. Товариші захоплюються його винахідливістю та витривалістю.
У 1994 році Юрій дізнався про московську редакцію Книги рекордів Гіннесса, по телефону познайомився з редактором. Це підштовхнуло хлопця до нових досягнень.

Перший крок до перемоги – марафон на витривалість у присутності знімальної групи і спортивної колегії міста. За 21 год. 6 хв. Юрій на інвалідному візку подолав дистанцію 150 км 400 м. Хоча не кожна здорова людина витримає таке навантаження.
– Марафон подолати було дуже важко, – зізнається Юрій, – але мені хотілося нових перемог, і я вирішив встановити ще один рекорд.
Хлопець зробив це, балансуючи на спинальному візку (утримуючись тільки на двох колесах) упродовж 6-ти годин 21-ї хвилини. Все це підтверджують сертифікати Книги рекордів Гіннесса, видані у травні 1994 року.



Валентина Ващенко, тижневик «Деснянка вільна» №89 (388), фото з домашнього архіву

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.