Учень Ніжинського міського ліцею Іван Прудько набрав максимальні 800 із 800 балів на НМТ

Іван Прудько

Цього року в основних сесіях Національного мультипредметного тесту (НМТ) взяли участь 324 284 особи. Серед них 200 балів хоча б з одного предмета здобув 3671 вступник, із двох — 259, із трьох — 28. Найвищі ж бали з усіх чотирьох предметів отримали всього 2 учасники з усієї України. Один із них — наш земляк!

17-річний Іван Прудько з Ніжина здобув максимальний бал на тестах із математики, української мови, історії України та географії. Тобто набрав 800 із 800 можливих балів. І став першим випускником із таким відмінним результатом в історії Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя (саме в ньому Іван навчався в 10–11 класах). А ще за кожен свій максимум він отримав... по тисячі гривень від друга.

Зараз наш рекордсмен на давно запланованому відпочинку у Швеції, тож із ним ми поспілкувалися телефоном, як і з його батьками — Тетяною Олександрівною та Віктором Олександровичем, що чекають на сина вдома.

ПІДГОТОВКА

— До ліцею Ваня навчався в Ніжинській міській школі № 7 і з першого класу був відмінником, — розказує Тетяна Олександрівна.

— Не пам'ятаю, щоб колись батьки змушували мене вчитися, — каже сам Іван. — Просто мені це завжди подобалося і давалося неважко.

— Також син займався в Клубі інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» при Ніжинському будинку дітей та юнацтва (керівник Василь Сурков). Після 9-го класу Ваня мріяв піти саме в Ніжинський ліцей при Гоголівському університеті. Вступав туди на конкурсній основі. Класний керівник Світлана Михайлівна Симан ще більше захопила його математикою, яку син із задоволенням вивчав і в школі, де її в нього викладала (і теж була класним керівником) Любов Іванівна Качанова. А любов до географії Вані прищепила вчителька із 7-ї школи Олена Ромуальдівна Торжевська. І саме на географії він зупинився, обираючи четвертий предмет до трьох обов'язкових на НМТ.

Готувався до мультипредметного тесту Іван ґрунтовно. Говорить:

— Я вважаю, що майже весь матеріал, який винесений у програму НМТ, викладається в школах, втім, маючи лише шкільні знання, написати тести на найвищому рівні, на жаль, не можна. Вивчене треба повторювати й систематизувати. Це відповідальність самого учня. Майже всі, з ким я спілкувався, займалися додатково — самостійно або з кимось. Я в 11-му класі приділяв багато часу підготовці, бо вважав: щоб отримати високий результат, треба докласти максимум зусиль.

— Окрім поглибленого вивчення профільних предметів (математики та англійської мови) у спеціалізованому ліцеї, де викладачі з дуже високим рівнем підготовки, син відвідував додаткові пари з історії, українською мовою займався ще й з репетитором, — каже Віктор Олександрович.

— Останніх два-три місяці перед НМТ він дивився відеоуроки, вивчав різні матеріали, постійно виконував завдання з НМТ минулих років, щоб перевірити себе і зрозуміти, як краще розподілити час. А з 1 червня, коли почалася сесія цьогорічна, Ваня щодня проходив свіжі тести. По кілька разів набирав максимум із математики, географії та історії. За українську мову переживав, бо завдання, казав, деколи були важкими. До своєї дати написання НМТ — 11 червня — Ваня пройшов цей шлях уже 10 разів.

СУПЕРЕЧКА НА ГРОШІ

— Того дня вранці більше хвилювалися ми з чоловіком. Ваня ще мене заспокоював. Сам же переживав не стільки за знання, а щоб не було технічних збоїв.

— Коли ти йдеш складати НМТ, то розумієш, що зробив усе, що міг, і хочеться, щоб усе було добре і з тим, що від тебе не залежить. Писали ми в обладнаному укритті, тому оголошена повітряна тривога не завадила. По місту в той момент зникала електроенергія, але в нас — ні, ми писали безперервно.

— Ваня зумів правильно розрахувати час. Вранці ділився планом: «Я мову зроблю швидше, щоб більше часу залишилося на математику». І потім, коли все перевіряв, встиг виправити по одній своїй помилці з мови і математики.

Коли син завершив написання НМТ, то зразу дізнався свої бали (у ліцеї їх не оголошували, поки не отримали офіційного підтвердження). Подзвонив мені навіть раніше, ніж я очікувала, і не бали назвав, а сказав: «Мам, Макс мені чотири тисячі проспорив». Це було парі з моїм хрещеником.

— Максим — мій давній друг, на два роки старший за мене і вже навчається в університеті. Якось ми розговорилися про НМТ, і він запропонував, що за кожні 200 балів, які я отримаю, він дасть мені по тисячі гривень. І коли я вийшов після написання НМТ, то йому одному з перших зателефонував і надіслав папірець із результатами. Він дотримався обіцянки й перерахував мені гроші.

ОДИН ІЗ ДВОХ РЕКОРДСМЕНІВ

Другий рекордний результат у цьогорічному НМТ належить Юрієві Гащуку зі Львова. Вони з Іваном, безперечно, великі молодці. Сам же Ваня цим своїм досягненням не хизується.

— Хто б що не казав, але я не вважаю, що зробив щось надзвичайне. Усі мої друзі аналогічно докладали максимум зусиль. Але, на мою думку, НМТ доволі недовершений і багато чого ще треба б удосконалити. Звісно, я розумію, що мій результат високий і, можливо, я на нього заслуговую, але так само багато інших людей на нього заслуговували, але їм пощастило трохи менше.

Загалом у Ніжинському ліцеї — 14 максимальних результатів, які здобули 10 учнів. Ярослав Бронзенко, Нестор Волосянкін, Лана Москаленко, Анна Хилько, Олександр Черненко набрали по 200 балів з англійської мови, Олександр Река — з математики, Марія Мальцева — з історії України, Ілля Голубовський — із хімії. Софія Мазурець написала на 200 балів тести з української та англійської мов. Ну й Іван додав до спільного доробку свої чотири максимуми. Для здобуття вищої освіти він обрав столичний заклад — університет «Київська школа економіки».

— Планую вступати на навчальну програму «Економіка та великі дані». Обрав її тому, що мене цікавить економіка загалом, я хотів би вивчати економічні процеси, їх перебіг і в майбутньому бачу себе у цій сфері.

— Ваня обіцяє: «Вивчуся, стану на ноги і пригляну за братиком (нашому молодшому, Богдану, три з половиною роки). На скільки б він не написав свій НМТ, я йому допомагатиму», — тішаться батьки.

Насамкінець запитую в них, у кого з родини вдався такий розумник.

— У нас звичайна сім'я бюджетників: я — лікар, чоловік — педагог, — відповідає Тетяна Олександрівна.

Вона працює невропатологом у Ніжинській міській лікарні. Віктор Олександрович — завідувач методичного відділу в Ніжинському будинку дітей та юнацтва (курирує позашкілля). А за фахом він — учитель географії, тож цей предмет, можна сказати, Вані далеко не чужий.

Побажаймо ж нашому рекордсмену і всім цьогорічним випускникам легкого старту в дорослому житті, віри у власні сили і мирного неба над головою!

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.