GOROD.cn.ua

Втратив ногу, але став опорою для інших ветеранів: історія Євгена Мотчаного

 



Євген Мотчаний на роботі

Недавно в Корюківській РВА розглянули і погодили заяву 31-річного ветерана ЗСУ Євгена Мотчаного про призначення грошової компенсації на придбання житла.

Сам він із села Савинки Корюківської громади, з багатодітної родини. Після школи вивчився на столяра-верстатника. Працював і в полі, і водієм, і конюхом у кінно-спортивному комплексі.

Повістку отримав навесні 2024 року. Потрапив до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Спершу служив на Сумщині, потім воював у Курській області рф.

2 листопада того ж року пізно ввечері під час ворожої дронової атаки Джоні (це позивний Євгена) зазнав важкого поранення. Осколки боєприпаса, що вибухнув зовсім близько, розтрощили праву ногу. Побратими затягли бійця в бліндаж, наклали турнікет. Евакуювати його вдалося тільки вранці.

— Прийшов до тями в сумській лікарні. Нога була ампутована вище коліна, — говорить захисник. — Лікарі сказали: якби евакуація затрималась на годину, мене не змогли б врятувати, бо втратив багато крові.

Потім було лікування в столиці. Перш ніж Євген зробив перший крок із милицями, він місяць був прикутий до ліжка. Мучили сильні фантомні болі — ноги не було, а боліло так, ніби хтось викручував неіснуючі пальці.

На відновлення бійця відправили в Тернопіль. Там виготовили протез із гідравлічним коліном. Проте користуватися ним Євген почав не одразу, бо невдовзі виявили ще сім осколків у нозі. Довелось оперувати знову. Але видалили не всі — деякі застрягли в таких місцях, що чіпати їх було ризиковано.

Потім була реабілітація в кількох санаторіях. Після ВЛК Євгенові призначили другу групу інвалідності і списали зі служби. Та він не сприйняв це як вирок. Не здався, не впав у відчай.

Із серпня минулого року Євген працює помічником начальника Корюківського райвідділу поліції з питань ветеранської політики. Допомагає ветеранам адаптуватися в цивільному житті, знайти роботу, консультує з інших питань, з якими стикався особисто після списання з лав ЗСУ.

Ходить на протезі — знімає його тільки на ніч. Фантомні болі не щезли. Та Євген не припиняє тренувань, аби бути в хорошій фізичній формі. Згодом він зможе робити це у власному помешканні.

Після розподілу державної субвенції місцевий бюджет перерахує кошти ветерану на спецрахунок. Протягом пів року він має використати їх на придбання житла, — розказали в Корюківській РВА.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Корюківщина, ветеран ЗСУ, Євген Мотчаний, поранені військові, протезування, інвалідність, реабілітація, підтримка ветеранів, допомога